Рішення про відмову від російської нафти далося лідерам ЄС непросто. За кілька годин до початку саміту Європейської Ради, який пройшов у Брюсселі, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн скептично висловлювалася з приводу того, що компромісного рішення вдасться досягти. Адже зістрибнути з голки російських енергоносіїв для багатьох країн дуже непросто, оскільки протягом десятиліть їхня економіка залежала від відносно дешевих газу та нафти з росії.

У Брюсселі завершився саміт Європейської ради, в якому взяли участь лідери країн-членів ЄС. Головним питанням зустрічі була війна в Україні та ухвалення шостого пакета санкцій проти росії. До останніх хвилин, що передували початку саміту, дипломати продовжували обговорення питання, яке загрожувало розбити європейську єдність: ембарго на російську нафту. Деякі країни, чиї економіки найбільше залежать від російських енергоносіїв, а саме Угорщина, Чехія і Словаччина, виступали за подовження перехідного періоду  та виведення з-під ембарго окремих видів нафти. 

Візити іноземних високопосадовців у нашу країну важливі. Це безпосередні сигнали підтримки насамперед українського народу, який бачить, що він не наодинці зі складними викликами сьогодення. На цьому Президент України Володимир Зеленський наголосив під час зустрічі із Прем’єр-міністром Фінляндії Санною Марін, яка вперше відвідала нашу державу.

Володимир Зеленський подякував уряду та народу Фінляндії за підтримку. 

Після вторгнення росії з України до країн Євросоюзу, рятуючись від війни, виїхало близько 6 мільйонів громадян, переважно жінки з дітьми. Щоб допомогти українцям, ЄС уперше за історію існування застосував положення про надання так званого тимчасового захисту. Цей статус, на відміну від статусу біженця, надає людині, яка його отримала, право на легальне перебування на території країн-членів ЄС, а також право на працевлаштування та всі соціальні виплати. Тобто фактично миттєво, з моменту реєстрації, українці отримують змогу повністю інтегруватися в суспільство тих країн ЄС, у яких вони вирішили зупинитися.

Наприкінці квітня Єврокомісія запропонувала скасувати на рік імпортні мита на весь український експорт до країн-членів ЄС. На цей термін пропонували призупинити чинність європейських антидемпінгових та захисних правил щодо українських виробів зі сталі. Тоді в Єврокомісії назвали цей крок «безпрецедентним жестом підтримки країни, яка перебувала у стані війни» і заявили, що так Брюссель хоче підтримати українську економіку та допомогти Києву наростити обсяги експорту до ЄС.

Про надання безпрецедентної суми макрофінансової допомоги обсягом 9 мільярдів євро для нагальних фінансових потреб України оголосила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. У заяві для преси вона нагадала, що через війну податкові та експортні надходження України стрімко скоротилися, а витрати зросли. Тож ЄК вирішила надати Києву додаткові кошти. Це буде кредит на тривалий термін з пільговими відсотковими ставками, який виплачуватимуть траншами до кінця 2022 року. Рішення про надання цього макрофіну для України має затвердити Європарламент та Рада ЄС.

Ребекка Гармс добре відома багатьом у нас як справжній Друг. Німецька політикиня (партія «Союз 90/Зелені»), член Європейського парламенту (2004—2019 рр.), колишня співголова делегації у Парламентській асамблеї ЄВРОНЕСТ. Україна завжди належала до політичних пріоритетів Гармс під час її роботи у Брюсселі. Вона бувала частим гостем у нашій країні, підтримала своєю присутністю Майдан. Нагороджена орденом Княгині Ольги III ступеня та відзнакою Президента України. За її проукраїнськість росія оголосила ГАРМС у 2014 році персоною нон-грата.

Після початку кривавої загарбницької війни, яку розпочала проти мирної України росія, Швеція та Фінляндія, що протягом десятиліть старанно плекали свій нейтралітет, аби не дратувати москву, з котрою ці дві країни поєднувало травматичне минуле, ухвалили рішення стати членами Північноатлантичного альянсу.
Новину про це у москві зустріли з погано прихованою люттю. Адже зі вступом цих двох скандинавських країн до НАТО кремль втрачає стратегічний вплив у Балтійському морі. 

Учорашній візит Президента Європейської ради Шарля Мішеля в Одесу Прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав символічним. Адже він відбувся того дня, коли в Європейському Союзі святкують День Європи. І відбувся саме в Одесу — вільне європейське багатонаціональне місто, в якому знайшли втілення найбільші європейські цінності: демократія, свобода слова, повага до прав людини.

Через нелюдські дії озброєних рашистів на українській території гуманітарна ситуація в нашій державі ускладнюється. З огляду на це прем’єр-міністри Польщі та Швеції ініціювали проведення міжнародної конференції донорів задля збирання коштів на гуманітарні потреби України. За даними ООН, 13 мільйонів людей в Україні потребують базової гуманітарної допомоги у вигляді житла, їжі та ліків.