Візит до Брюсселя першої заступниці міністра закордонних справ Еміне Джапарової, який відбувся минулого тижня, пройшов під знаком «Кримської платформи». Дипломатка під час своїх зустрічей у Єврокомісії розповідала про цю ініціативу Києва. І, як сказала Еміне Джапарова, її співрозмовники висловили готовність підтримати «Кримську платформу».
Україна і світ
Ще ніколи за всі роки правління Володимира Путіна його країна не була в такому складному економічному становищі, як нині. Надходження до бюджету від продажу газу й нафти катастрофічно впали. І не лише від обвалу світових цін та у зв’язку із санкціями. Росія, що вважалася головним експортером вуглеводнів до Європи, стрімко втрачає там ринки збуту. Туреччина остаточно відмовилася і від блакитного палива, і від чорного золота росіян. Трубопроводи «Турецький потік» і «Блакитний потік», у які вкладено колосальні кошти, задіяні останніми місяцями фактично на 10%. Добудова «Північного потоку-2» під великим питанням.
Україна домоглася відводу судді у справі «скіфського золота». Таке рішення Апеляційного суду Амстердама стало важливою перемогою, що дає надію на об’єктивний розгляд справи незалежним суддею.
Відносини між Україною та ЄС одні з найдинамічніших у вітчизняній зовнішній політиці. Укладення Угоди про асоціацію, угоди про безвізовий режим, надання безпрецедентної фінансової допомоги Україні, введення та регулярне продовження антиросійських санкцій — це все важливі віхи партнерства Києва та Брюсселя, які свідчать про підсумки дипломатичних та політичних зусиль. Проте кожен шлях має мету, і тоді хоч би яким складним він був, долати його буде набагато легше.
Після анексії Криму Росією та військового вторгнення, а згодом і окупації частин Донецької й Луганської областей російською армією на карті Європи з’явилися два нові територіальні конфлікти. Для припинення війни на Донбасі й повернення під контроль українського уряду територій ОРДЛО було розпочато мінський процес і переговори у нормандському форматі. Їх учасницею є Росія, яка, хоч офіційно не вважає себе стороною конфлікту, опосередковано визнає, що має прямий вплив на маріонеткову владу псевдореспублік.
«Оцінка кількості щоденних заражень на коронавірус, за якої держава буде змушена вдатися до жорстких карантинних заходів, змінюється залежно від готовності медичних закладів. Місяць тому ми вважали, що при 9,5 тисячі захворілих на день наша медицина зупиниться — не вистачатиме ліжок в інфекційних лікарнях і медиків. Нині міністр охорони здоров’я Максим Степанов правий, що при 15 тисячах захворілих можемо запровадити локдаун», — на цьому Президент Володимир Зеленський наголосив під час інтерв’ю «Осінь-2020: перемоги та виклики» чотирьом українським телеканалам. І додав, що жорсткий локдаун повністю зупинить економіку України, і зараз його запровадження не доцільне.
Дипломатія, як і кожна професія, має свою мову. У її арсеналі не лише спеціальні терміни, абревіатури, формулювання, а й знаки, жести, символи, які інколи можуть означати значно більше, ніж публічні заяви. Свого часу ексдержсекретарка США Мадлен Олбрайт написала про це книжку «Читайте мої брошки, це ювелірна дипломатія».
Єврокомісія закликала уряди країн-членів ЄС зробити все можливе, щоб уникнути повернення до жорсткого карантину під час нового спалаху захворюваності на коронавірусну недугу. «Кожен із нас має докласти всіх зусиль для запобігання руйнівним наслідкам загальної ізоляції та карантину», — сказала під час онлайн-брифінгу у Брюсселі єврокомісарка з питань охорони здоров’я Стелла Кіріакідес.
Саміт Україна — ЄС, який нещодавно відбувся, на жаль, так і не поставив крапки в питанні остаточного підписання угоди про відкрите небо. На це сподівався і Президент України Володимир Зеленський, і українські експерти. Перед самою зустріччю стало відомо, що така угода не готова зокрема через те, що триває Brexit.
Те, що шість країн: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна, — які десять років тому об’єдналися у межах цієї ініціативи для зближення з ЄС, перебувають на різних етапах євроінтеграції, у Брюсселі усвідомили вже давно. Проте жодні пропозиції, що надходили зі столиць трьох найуспішніших членів «Східного партнерства» Грузії, Молдови та України, які пропонували модифікувати співпрацю в межах ініціативи відповідно до амбіцій і темпів євроінтеграції її учасників, не знаходили підтримки в Єврокомісії.
Українсько-польські двосторонні відносини мають характер стратегічного партнерства. Вони всебічно розвиваються на благо обох суспільств і економік. Про це йдеться в оприлюдненій Офісом глави нашої держави спільній заяві Президента України Володимира Зеленського та Президента Республіки Польща Анджея Дуди, який перебуває в Києві з офіційним візитом.
У межах свого перебування на Британських островах Президент Володимир Зеленський зустрівся із членами королівської родини Британії. Він запросив герцога Кембриджського принца Вільяма та герцогиню Кембриджську Кетерін Міддлтон відвідати Україну.