Чехія — це країна, в якій працюють понад 120 тисяч наших співвітчизників і з якою ми успішно нарощуємо торговельні відносини. Країна, яка, незважаючи на деякі «нюанси» в позиції керівництва, стала на бік України після того, як Росія анексувала Крим і почала гібридну війну на Донбасі. Країна, яка допомагає нам у міру своїх можливостей у важку для України годину. Країна, з якою нас пов'язує не завжди проста історична спадщина. Чехи, які самі пережили радянську окупацію, із симпатією ставляться до європейських і євроатлантичних устремлінь Києва. У нас багато спільних інтересів і завдань

Влада має не заважати, а створювати належні умови для ефективного розвитку бізнесу. На цьому Прем’єр-міністр Володимир Гройсман наголосив напередодні офіційного візиту до Норвегії, який покликаний сприяти зміцненню двосторонньої співпраці у політичній, торговельно-економічній, інвестиційній галузях

Протягом двох днів візиту Президента Петра Порошенка на Всесвітній економічний форум у Давосі відбулося близько 20 його офіційних двосторонніх зустрічей.
Зокрема пройшли переговори з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, заступником голови Китаю Ван Цішанем, генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем, новобраним президентом Бразилії Жаїром Болсонаро, президентом Польщі Анджеєм Дудою, президентом Литви Далею Грибаускайте та іншими. «Під час усіх цих зустрічей ми чули тверду позицію щодо підтримки України. Дякую нашим міжнародним партнерам, які демонструють таку підтримку, демонструють позицію захисту українців», — наголосив Петро Порошенко

Росія повинна без зволікань звільнити українських полонених моряків і надати їм усю необхідну медичну та юридичну підтримку. Такий заклик до російської влади містить резолюція «Ескалація напруги в Азовському морі та в Керченській протоці і загрози європейській безпеці», яку Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила у Страсбурзі майже одностайно: 103 голоси за, три — проти. Доповідачем з цього питання виступив німецький депутат від Європейської народної партії Андреас Нік

У Брюсселі відбулися тристоронні газові переговори між ЄС, Україною та Росією. Як відомо, дія чинного контракту між НАК «Нафтогаз України» і Газпромом завершується 31 грудня 2019 року, тому на тристоронніх переговорах Брюссель, Київ і Москва шукають компроміс щодо контракту з 1 січня 2020 року.

Важливий документ двостороннього співробітництва — Угоду про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль — було підписано в межах офіційного візиту Президента України Петра Порошенка до Ізраїлю

У центрі уваги сесії — дебати щодо резолюції про діяльність громадських мас-медіа у контексті дезінформації та пропаганди й щодо свободи ЗМІ як передумови демократичних виборів. Цікавою має бути дискусія перед ухваленням резолюції «Справа Сергія Магнітського та інші — боротьба з безкарністю через введення санкцій». Українське питання можуть обговорити в асамблеї у четвер під час термінових дебатів. На них пропонують винести тему «Відкрита російська агресія проти України: зрив мирного процесу і загроза європейській безпеці». Чи обговорять депутати у четвер саме це питання, чи вирішать, що актуальнішою буде дискусія щодо погіршення становища опозиційних політиків у Туреччині, ПАРЄ визначиться вранці в понеділок, коли під час відкриття сесії голосуватиме за порядок денний

Президент Петро Порошенко взяв участь у щорічній Традиційній зустрічі з главами дипломатичних представництв іноземних держав і міжнародних організацій, акредитованих в Україні. Цього року прийом відбувся у відновленому Маріїнському палаці. Глава держави схвально відгукнувся про взаємодію та співпрацю останнього часу, а також окреслив перспективи дружби й добросусідства на майбутнє

Шляхи мирного врегулювання ситуації на Донбасі, питання Криму та Азовського моря є і будуть пріоритетом роботи Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Міністр закордонних справ і європейських питань Словацької Республіки Мирослав Лайчак заявив про це під час зустрічі із Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів

Минулого тижня Рада Європи офіційно оголосила остаточний перелік кандидатур на посаду свого нового керівника. Мандат чинного генсека, 68-річного норвежця Турбйорна Ягланда, який десять років поспіль обіймає цю посаду, добігає кінця у жовтні нинішнього року. На момент завершення терміну подання країнами кандидатур на посаду генсека від урядів країн—членів РЄ до Комітету міністрів надійшли імена чотирьох претендентів: віце-прем’єра, міністра закордонних справ, міністра оборони Бельгії Дідьє Рейндерса, колишнього прем’єр-міністра Литви Андріуса Кубіліуса, колишньої очільниці зовнішньополітичного відомства Греції Дори Бакоянніс та віце-прем’єра, міністра закордонних і європейських справ Хорватії Марії Пейчинович-Бурич