ЖКГ

Житлово-комунальне господарство багато хто називає «чорною дірою». Хоч скільки грошей у нього вкинь — усе мало.  То чи варто в такому разі підвищувати тарифи на послуги? Та комунальники мають на це відповідь. Оскільки востаннє тарифи зміню- валися в 2007—2009 роках, а ціна на енергоносії, які в структурі тарифу становлять левову частку,  неодноразово зростала вартість послуг ЖКГ, далеко відстала від їх фактичної собівартості.  

Тимчасово виконуючий обов’язки голови правління ПАТ «Чернівцігаз» Віктор Горда демонструє незвичну колекцію металобрухту: іржаві уламки наче з військових окопів. — Це не з окопів, це з чернівецьких вулиць, — пояснює  Віктор Євгенович. — Не менш видовищні артефакти можна роздобути у Кіцмані, Вижниці. Ці райцентри Буковини також газифікували одними з перших у країні, ще у середині минулого століття. Відтоді капітальний ремонт газових мереж ніхто не проводив. Одне слово, перед вами труби старих міських газогонів, які ми дістали під час ремонтно-аварійних робіт і спеціально зібрали у таку незвичну експозицію, щоб наочно продемонструвати, на чому в буквальному сенсі «сидять» наші міста. Система газопостачання у центрі Чернівців — це жах і катастрофа… 

Вириті глибоченні траншеї біля будинків, «барикади» труб та іншого залізяччя, «гарчання» тракторів та «чвиркання» зварювання — подібна картина стала звичною для літньої пори відпусток, під час якої комунальникам здебільшого немає коли вгору глянути. А оті тимчасові незручності, на які іноді роздратовано звертають увагу жителі населених пунктів, із наближенням осені таки поступово зникають. Загалом  же підготовка житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період проходить за графіком, а подекуди навіть з випередженням його — це констатував віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул, під головуванням якого відбулася виїзна колегія Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.

Роботу всеукраїнської селекторної наради віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул присвятив трьом питанням, які найбільше впливають на якість життя громадян країни. Це підготовка до опалювального сезону 2013-2014 років, стан реалізації державних програм доступного житла та хід реалізації проекту «Адміністративні послуги: спрощений доступ через Укр?пошту». До представників низки міністерств, Держслужби з надзвичайних ситуацій, Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, Держфонду сприяння молодіжному житловому будівництву, Укрпошти, керівників регіональних органів влади та представників банківських установ посадовець звернувся з лаконічним посилом: «Регіони мають пришвидшити надання проектів до державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки». 

Тема реконструкції «хрущовок» — це найбільша інтрига для архітекторів, мешканців цих будинків та інвесторів. Щоб не повертатися до тисячоразово описаної історії дешевого швидко побудованого житла, яке колись урятувало мільйони радянських людей від комуналок і бараків, нагадаємо тільки: квартали цих непоказних п’ятиповерхових будинків є в кожному місті країни. Зведені в хороших районах «хрущовки» нині псують їхній вигляд, крім того, майже кожний такий будинок перебуває в аварійному стані й потребує капітального ремонту. Тому з ними треба щось робити. Але куди подіти мешканців? Ось у чому питання набагато складніше, ніж гамлетівське «Бути чи не бути?» Відповідь на нього намагаються надати парламентарі, що запропонували законопроект, завдяки якому місцева влада зможе зносити будинки лише за згодою 60% мешканців. 

З 1 серпня житлово-комунальні послуги луганчани оплачуватимуть за новими тарифами. Представники місцевого комунального підприємства «Центрожитлоком» скоротили перелік послуг, що дало змогу зробити їх економічно обгрунтованими. Це — один з етапів реалізації реформування системи ЖКГ. Нині у місті відбуваються збори, де мешканцям намагаються пояснити хід реалізації програми «Моя домівка». Та дискусії такі запеклі, що на незначній відстані люди не чують один одного. І щоб зрозуміти, наскільки така ситуація характерна, досить відвідати лише одні такі збори.

Нещодавно у Полтаві проаналізували роботу комунальників області протягом минулого опалювального сезону та визначилися із завданнями на майбутній період. Про це й розмовляємо із директором департаменту ЖКГ Полтавської облдержадміністрації Олександром Тонковим.  

Говорити за такої спекотної погоди про теплопостачання ніби й не випадає: до зими ж далеко! Та у Львові переконані, що літо — саме час зайнятися підготовкою до зими. Так має чинити добрий господар. Та де знайти фінанси? Йдеться ж про мільйонні вкладення! Однак у місті знають, де взяти дешеві гроші, — не перший рік співпрацюють з Європейським банком реконструкції та розвитку. А в цій фінансовій інституції знають і позичальника: авторитет відповідального клієнта, власне, й відкрив українському місту «зелене» світло на отримання позики ЄБРР для модернізації локального централізованого теплопостачання в Україні. 

Тернопільському водоканалу загрожує чергове відключення від електропостачання. Повідомлення про це ВАТ «Тернопільобленерго» надіслало органам державної та місцевої влади і правоохоронним органам. Енергетикам увірвався терпець бути безкоштовними кредиторами, за рахунок яких покриваються прогалини в ціноутворенні на послуги водопостачання та водовідведення. 

У Черкасах міське господарство — ніби латана свитка. Туди натягнеш — в іншому місці порветься. Воно й не дивина, кажуть городяни. Якби ж дбайливий господар був. Та де його взяти?  

Проблема прибирання та утилізації сміття в Черкасах не нова. Скільки живу тут (а вже минуло добрих 30 років), про це точаться розмови на всіх рівнях влади — від районної й міської до обласної. Були навіть випадки, коли влаштовували пікети, аби далі не завантажувати переповнене міське звалище, що під Черкасами в Руській Поляні. Різних проектів сміттєпереробки не бракувало. Пробували навіть сортувальний завод запускати, однак через неприбутковість проекту його незабаром закрили, а сміття так і звозять на старе звалище, яке колись таки вичерпає свій ресурс. 

Якщо ви розраховуєтеся за воду, то маєте цілком резонне право її отримувати. Ось тільки… Якщо ви заплатили, це ще не означає, що водопостачальник не має до вас претензій. Бо кошти ваші не завжди до нього надходять. Саме така ситуація склалася в Києві. Понад 170 ОСББ та ЖБК столиці — а це 14% їх загальної кількості — не розраховуються за воду, яку отримують мешканці цих будинків. Попри те, що самі люди справно платять. У результаті — загальний борг перед «Київводоканалом» за постачання холодної води для підігріву та її відведення становить майже 25 мільйонів гривень.