ЖКГ

Жителям Ужгорода послуги з утримання будинків та прибудинкових територій надають ЖРЕРи (житлово-ремонтні експлуатаційні райони). У їхньому підпорядкуванні 43,2% житлоплощі багатоповерхівок, ще чверть — у трьох приватних структур. Решта квартир під контролем об’єднань співвласників (ОСББ), житлових будинкових кооперативів (ЖБК) і будинкових комітетів (БК). Щоб дізнатися думку городян, що потрібно змінити, міська влада влаштувала громадські слухання, під час яких викристалізувався обережно оптимістичний підхід до можливої приватизації комунальних підприємств. 

Складна економічна ситуація та брак енергоносіїв призвели до того, що в Україні з 1 липня 2014 року значно підвищилися тарифи на газ та опалення. Як наслідок, зросла вартість житлово-комунальних послуг для населення. Звісно, багатьом родинам, особливо багатодітним, тим, у яких є інваліди чи пенсіонери, а також студенти, сплачувати захмарні для них суми абсолютно не по кишені. Навіть якщо обмежувати себе у найнеобхіднішому — продуктах та ліках. 

У вересні-жовтні цього року чимало киян, які досі не встановили у квартирах лічильників води, отримали платіжки з надвисокими показниками споживання холодної води — 11—22 куби на людину, а подекуди навіть 40 і більше. Але ж використати стільки просто нереально. Особливо якщо це квартира самотньої пенсіонерки. Куди б вона змогла вилити стільки води? Обурені люди телефонували до редакції із запитаннями: що це таке і що з цим робити? Ми вирішили із цими запитаннями звернутися до фахівців. Ось що вони розповіли.  

Позаминула зима для більшості українців стала незабутньою. І не тому, що тоді випала рекордна кількість снігу, а тому, що рятуватись у цій складній ситуації людям довелось здебільшого самотужки. Адже міські служби виявилися не готовими до аномальних снігопадів та хурделиць. Як наслідок — кілометрові затори на дорогах і непрохідні вулиці в містах і селах. Чи готові цього року наші служби до зимових аномальних ситуацій, з’ясовував «Урядовий кур’єр».  

Десь у середині 1990-х, ще тільки відкриваючи для себе Донецьк та ментальність його городян, у колі знайомих уперше почув про Буржуя. Саме так вони називали свого приятеля. Спершу подумав, що йдеться про людину заможну, бо на це натякає колоритне прізвисько. Та потім з’ясувалося:  донеччанин мав інше неабияке багатство, адже спромігся десь дістати і встановити у міській квартирі пічку-«буржуйку». 

Про це повідомив директор ДП «Центр розвитку державно-приватного партнерства» Євген Радченко на конференції «Приватні інвестиції в енергоефективність», яка пройшла в столиці. За його словами, розроблені Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства механізми боротьби з корупцією з метою дієвої підтримки тих, хто готовий інвестувати в модернізацію об’єктів житлово-комунального господарства, уже затвердили на урядовому комітеті, і невдовзі їх подадуть на розгляд у Кабінет Міністрів. 

Черкаський дитсадок «Дніпряночка», розташований у житловому масиві Митниця, нині міг би претендувати на першість у переліку найпопулярніших. Правда, з позначкою «анти». Річ у тім, що малюків, яких тут 350, утримують в умовах, наближених до екстремальних. Що це означає? Найперше те, що температура в приміщенні взимку тут не піднімається вище 13 градусів. Отож діти лягають спати вдягненими, а щоб зігрітися — намагаються весь час рухатися. І чекають, коли нарешті у дорослих прокинеться совість. 

«Урядовий кур’єр» продовжує цикл публікацій про те, як ефективно заощадити газ і водночас перезимувати в теплі. Сьогодні наші журналісти вивчали досвід Чернігівщини, Рівненщини та Івано-Франківщини. 

«Урядовий кур’єр» продовжує цикл публікацій про те, як в Україні можна заощадити енергоресурси, а отже, й кошти. Сьогодні пропонуємо дослідження стосовно справ з цим на Черкащині.  Завдання антикризового енергетичного штабу при Кабінеті Міністрів щодо зменшення використання природного газу в цьому опалювальному сезоні на 30% на Черкащині сприйняли як порадник.

Підвищення плати за газ та водопостачання для українців вже не новина. Сплачуємо більше й затягуємо паски. І хоч у різних регіонах ціни зросли по-різному, нікому такі нововведення добрих емоцій не додали. Але не все так погано. Як уже неодноразово писав «УК», для тих людей чи родин, які не в змозі платити за новими розцінками, було запроваджено субсидії та компенсації. Як зрозуміти, чи належать вони вам та які для цього необхідні документи, куди і в які терміни їх слід подавати, ми також неодноразово детально розповідали на сторінках газети.   

Саме із середини вересня комунальники пришлють киянам нові платіжки незвичного розміру. Замість звичної вузької смужки паперу це буде аркуш формату А-4. Це пов’язано з тим, що нині запроваджуються нові відносини між споживачами та надавачами послуг — перехід на прямі договори, отже, і нова форма єдиного рахунку за житлово-комунальні та інші послуги. 

Перший дзвінок — спогад на все життя. Цього року, коли українці переживають велике випробування, такі узвичаєні свята, ніби талісмани, свідчать, що всі разом зможемо протистояти будь-яким викликам. Тож новий навчальний рік матиме свої особливості. Жорстка вимога економити тепло постала перед бюджетними установами ще кілька років тому. Це і в моральному, і в господарському плані підготувало чернігівців до нинішнього осінньо-зимового сезону. У школах збираються максимально захиститися від холоду. Це вдасться зокрема ЗОШ №3, де ще в 2010 році в межах українсько-німецького проекту «Енергозбереження в установах освіти м. Чернігова на 2010—2014 роки» встановили обладнання, яке дає змогу економити на опаленні сотні тисяч гривень щороку. Так само пощастило ще кільком міським школам та дитячим садкам.