Щоб оцінити кліматичні зміни, Всесвітня метеорологічна організація ділить з початку ХХ століття періоди спостережень на 30-річні ряди, середні значення яких за температурою повітря і опадами прийнято вважати «кліматичною нормою». Оцінку цих значень роблять національні гідрометслужби (НГМС). В Україні така служба веде родовід з листопада 1921 року, коли було створено Українську метеорологічну службу (Укрмет). У 1927 році до неї було приєднано гідрометричну частину наркомшляхів і в підсумку з’явилася звична нам гідрометеорологічна служба.

За роки радянської влади службу реорганізовували близько десятка разів, а в незалежній Україні у листопаді 1991 року вона набула найвищого статусу як Державний комітет України по гідрометеорології.

На жаль, наприкінці 1990-х статус НГМС в Україні поступово знижувався, доки вона остаточно завдяки недолугим реформам Януковича не втратила статус юридичної особи і з 2012 року перетворилася на управління гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Такий низький статус має гідрометеорологічна служба сусідньої Білорусі, але в цій країні немає ні гір, ні морів, ні АЕС. На противагу цьому в Сербії, Чорногорії й Хорватії служби підпорядковані безпосередньо урядам.

Однак завдяки розгалуженій системі гідрометеорологічних станцій і постів НГМС України виконувала головні завдання: вести гідрометеорологічні спостереження і моніторити довкілля, а також складати різноманітні прогнози — метеорологічні, гідрологічні, агрометеорологічні тощо. За ці напрями роботи відповідають Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського й Український гідрометеорологічний центр.

Завдяки регулярним спостереженням 161 метеостанції є змога у 2020-му підбити підсумки спостережень за 1991—2020 роки і оприлюднити нові кліматичні норми. Кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського обрахували нові кліматичні норми січня для Києва і області. Читачам «УК» буде цікаво з ними ознайомитися.

Так-от, у Києві кліматична норма для січня -3,20С виявилась аж на 2,40С вищою, ніж це було для періоду 1961—1990 років. Однак кількість опадів у січні істотно скоротилася — з 48 до 37 мм, майже на чверть. В області найбільше січень потеплішав у Баришівці — на 2,70С, а найменше в Миронівці — на 2,20С.

Кількість опадів у січні фактично не змінилась — від зменшення на більшості станцій до 8 мм у селищі Пісківка до збільшення на 4 мм у Баришівці.

В інші місяці картина так не вражатиме, але потеплішало в кожному з них. А щодо опадів усе не так однозначно.

Глобальне потепління в Україні йде швидшими темпами, ніж у світі, і північні регіони стають теплішими швидшими темпами, ніж південні. Цьогоріч уперше за 140 років регулярних метеорологічних спостережень до Києва так і не завітала метеорологічна зима, адже не було стійкого переходу середньодобової температури повітря через 00С у бік зниження. Тож перед кліматологами обсерваторії стоїть непросте завдання: провести межу між торішньою осінню і нинішньою весною.

Єдина мережа, на основі даних спостережень якої можна приймати управлінські рішення, — мережа НГМС України. А чим займаються десятки неурядових організацій, які паразитують на даних спостережень гідрометеорологічних організацій? Якщо там є справжні фахівці, то чому не йдуть до гідрометеорологічних організацій, які відчувають кадровий голод? Відповідь проста: ганебно низькі посадові оклади в гідрометеорологічних організаціях. І це питання не може бути вирішено підвищеними преміями, як це намагається зробити ДСНС України у 2020 році.

Кардинально вирішити питання можна створенням чи у складі Міністерства внутрішніх справ, чи в Мінекоенерго окремого державного органу виконавчої влади у сфері гідрометеорології та моніторингу забруднення природного середовища, адже проблема забруднення довкілля в Україні теж нагальна.

Всесвітня метеорологічна організація стурбована станом НГМС в умовах наростаючих кліматичних змін і ще чотири роки тому надіслала до міністерств закордонних справ країн-членів заяву «Роль і функціонування національних метеорологічних і гідрологічних служб». З огляду на те що за ці роки жодних зрушень в статусі НГМС України не відбулося, то в МЗС її просто ігнорували.

Можливо, цією заміткою приверну увагу урядовців до проблем НГМС України, якій в листопаді 2021-го виповниться 100 років, а її 4-тисячний колектив готується до державного пошанування. Не чекаючи цього, кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії щомісячно оприлюднюватимуть нові кліматичні норми для Києва, зокрема і на шпальтах «УК».

Олександр КОСОВЕЦЬ,
директор Центральної геофізичної обсерваторії
імені Бориса Срезневського,
для «Урядового кур’єра»