За роки проживання у сумській багатоповерхівці звик до ранкового розкладу винесення відходів. До честі комунальників, вони доволі пунктуальні в будні й вихідні — приїжджають у визначений час, виконують звичну роботу. Мешканці навколишніх будинків звикли до специфічного гуркоту сміттєвоза, а ось над тим, куди саме він доставляє специфічний вантаж, навряд чи замислюються. Уже майже десяток років тому сміттєвий полігон настільки переповнили, що довелося поспіхом шукати та облаштовувати новий. Проблему тоді вдалося розв’язати, хоч не назавжди.

В області ж сміттєві негаразди виникають із певною періодичністю. Недавно в Роменському районі ледь не сталася трагедія, коли загорівся тамтешній полігон. Завдяки рятувальникам пожежу швидко ліквідували, але вогонь висвітлив проблему Роменської міської громади і спонукав Сумську обласну військову адміністрацію зібрати оперативну нараду за участі голів РВА. Як наголосив голова Сумської ОДА — начальник ОВА Володимир Артюх, проблема залишається, і вона задавнена, потребує оперативного розв’язання.

Небезпека залишається

Як повідомила на нараді директор департаменту захисту довкілля та енергетики Сумської ОДА Ірина Кашпур, ще десять років тому рішенням головного державного інспектора роменський полігон закрили як такий, що не відповідає вимогам екологічної безпеки, а позаторік це підтвердив суд. У таких ситуаціях треба шукати нове місце і облаштовувати належно. У Ромнах міська влада і комунальники пішли іншим шляхом: весь час транспортували сміття на закритий полігон. І тепер зривають пломби екологів, наражаючи місцеве населення на небезпеку.

За порушення законодавчих вимог посадовців міськради та представників підприємства, що транспортує сміття, неодноразово притягували до адміністративної відповідальності, порушено кримінальне провадження. А нині, після пожежі, екологи підраховують завдані збитки, які винуватцям доведеться відшкодовувати. Так у Ромнах до НП йшли впродовж десяти років замість того, щоб знайти відповідне господарське рішення.

Лише дев’ять полігонів мають проєкти

На сьогодні на Сумщини проєкти мають дев’ять полігонів, що викликає не просто побоювання. Лише охтирський максимально відповідає вимогам екологічного законодавства, його можна експлуатувати до 2033 року. А ось у Шостці проєктну потужність об’єкта вичерпано, а термін експлуатації закінчився торік. Утім, там мають земельну ділянку для можливого відступу. Так само в Конотопі, де полігон має не тільки змінити прописку, а й у найближчій перспективі стати кластерним для громад двох районів — Роменського і Конотопського.

Схожі зміни очікують на обласний центр — тут полігон слугуватиме громадам Охтирського та Сумського районів, для чого вже готують чотири нові карти для складування сміття. Порушення виявлено у Глухові, інших містах, що робить сміттєву тему особливо вразливою.

Функціонування комунальних полігонів регулює розпорядження голови Сумської ОВА від 16 листопада минулого року, яким затверджено регіональний план управління відходами до 2030-го. Він передбачає облаштування на території області трьох великих об’єктів для громад, що входять до складу Сумського, Конотопсько-Роменського та Шосткинського кластерів.

Районні військові адміністрації покликані сприяти пошуку земельних ділянок під нові полігони, а для координації діяльності та підготовки місцевих планів створено фахові робочі групи, що дає змогу тримати це питання на відносно чіткому і постійному контролі.

Оскільки несанкціоновані сміттєзвалища та полігони, терміни експлуатації яких вичерпано, передбачено рекультивувати до 2030 року, головний акцент зосереджено на переробленні, повторному використанні, утилізації максимальних обсягів відходів та мінімізації їх захоронень.

Та чи до снаги дотримуватися такої концепції в повсякденній практиці?   

Концепція є, можна реалізовувати?

Нещодавно Ірина Кашпур презентувала регіональну дорожню карту, розраховану до 2030 року, яка має докорінно змінити систему управління відходами. Документ уже представлено численним партнерам з-за кордону під час координаційного форуму з реалізації стратегії економічного відновлення та розвитку Сумської області, що додає впевненості в його реалізації.

Задуми масштабні, конкретні й потрібні. Вони передбачають чотири етапи: мінімізація утворення відходів, сортування або збирання, облаштування місць біологічного та глибокого перероблення, захоронення. Передбачено змішане фінансування різних проєктів: кошти громад, області, місцевих інвесторів, які зацікавлені вкладати у сміттєвий бізнес; природоохоронного фонду, держави, міжнародних організацій, партнерів, кредити Європейського банку реконструкції та розвитку тощо.

З-поміж глобальних задумів — до 2030 року збудувати два заводи з перероблення сміття та лінії сортування. Років 20—25 тому за справу бралася одна з іноземних компаній, яка обіцяла здати об’єкт під ключ. Уже й угоду підписали, однак ентузіазм швидко згас. Згодом, на початку 2010-х, багато ентузіастів екологічної справи захопилися національним проєктом «Чисте місто», в межах якого Сумам обіцяли новобудову. Однак справа залишилася на словах, а не переросла в реальний об’єкт. Проте сама ідея залишається актуальною й нині, бо таке підприємство зняло б із порядку денного чимало найгостріших питань. І навіть у нинішню воєнну пору розв’язання проблеми з переробленням сміття не варто відкладати на безрік.

 ДОВІДКА «УК»

На території області 165 полігонів, які утримують із порушенням санітарного та екологічного законодавства. Щороку утворюється 323 тисячі тонн відходів, з яких лише 3 відсотки переробляють. Найближча мета — активізувати їх перероблення і щонайменше на 40 відсотків зменшити захоронення. 

За перше півріччя цього року на територіях загального користування громад Сумської області Державна екологічна інспекція спільно з органами місцевого самоврядування виявили 231 несанкціоноване звалище твердих побутових відходів загальною площею засмічених земель 35 911 квадратних метрів. Загалом ліквідовано чверть смітників, зокрема цими днями — шість стихійних звалищ побутових, рослинних та інших видів відходів у селі Гамаліївка на Шосткинщині. Робота із прибирання сміттєзвалищ триває.