Нині Україна бореться за майбутнє наших дітей. І навіть під час повномасштабної війни держава зобов’язана створити їм найкращі умови для виховання, навчання й дозвілля. На цьому у своїй промові перед черговим засіданням уряду наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Менш ніж місяць залишилося до початку навчального року. І очільник уряду назвав три ключові виклики.

Виклик 1. Безпека

«Життя та здоров’я дітей на першому місці. 100% закладів освіти мають бути з укриттями. Йдеться про надійні укриття в підвалах, наземні конструкції поряд зі школою чи дитсадком, підземні монолітні укриття з високим рівнем захисту. Нині 68% освітніх закладів мають укриття різного типу. Це дає змогу розмістити там 4,7 мільйона учнів та вчителів. Але цього не достатньо. Місцева влада повинна діяти активніше. Гроші на укриття уряд спрямував ще у квітні — 1,5 мільярда гривень.

Найбільша потреба в укриттях на Харківщині, Херсонщині, Миколаївщині, в Дніпропетровській та Одеській областях. Ці регіони в зоні ризику через російські обстріли. Потрібно завершувати там роботи якнайшвидше. 2023 року плануємо облаштувати майже 1,5 тисячі укриттів, загалом їх треба збудувати 5,4 тисячі. Усі вони мають відповідати критеріям надійності, безбар’єрності та енергоефективності.

Обласні військові адміністрації мають проводити регулярний моніторинг безпекової ситуації в громадах. Залежно від рівня загроз ухвалюватимуть рішення про формат навчання: очний, онлайн чи змішаний», — цитує слова очільника уряду департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.    

Денис Шмигаль ще раз зауважив: там, де є загроза життю чи здоров’ю дітей, офлайн, тобто очного, навчання не буде. Місцева влада найкраще розуміє ситуацію у себе в громадах, а тому остаточні рішення про формат навчання ухвалюватимуть саме на місцях.

Виклик 2. Доступність освіти

За словами Прем’єра, 300 тисяч дітей у всій країні потребують підвезення до шкіл.

«Уряд спрямував громадам понад мільярд гривень на закупівлю через систему «Prozorro» шкільних автобусів. Укладено договори на 440 автобусів, частина транспорту вже прибула на місця, до вересня більшість закупівель буде завершено. Але у Вінницькій області й на Закарпатті закупівлі взагалі не розпочалися. Треба терміново пришвидшуватись. Шкільні автобуси отримуємо і від партнерів: 300 одиниць надійшло з десяти країн Євросоюзу», — каже Денис Шмигаль.

Виклик 3. Навчання українців за кордоном

Очільник уряду зазначив, що майже мільйон наших дітей нині за межами України. І першочергове завдання — зберегти їхній зв’язок з Батьківщиною та сприяти поверненню додому.

«Запроваджуємо нову форму навчання в обраних дистанційних школах у кожній області. Учні вивчатимуть український компонент шкільної програми. Решту предметів опанують у школах країн, де перебувають. Цю частину навчання їм зарахують автоматично. Розуміємо, що тягнути дві школи важко, тому тут максимально сприятимемо й допомагатимемо. Компонент української школи буде шість-вісім годин на тиждень.

Також актуальною лишається онлайн-освіта. Тому спрямували в регіони понад 130 тисяч приладів для учнів і вчителів, найближчим часом доставимо ще 40 тисяч. Створюємо цифрові освітні центри. Це простори, де діти навчаються й соціалізуються. Їх працює 60, до кінця року відкриємо ще 100», — повідомив Прем’єр.

Він закликав до максимальної координації зусиль для завершення підготовки до нового навчального року. Адже дітям слід створити безпечні умови, і якість освіти не має при цьому знизитися.

Рішення уряду

Кабмін розширив застосування принципу «гроші ходять за дитиною». Відтепер батьки в усіх регіонах України отримуватимуть кошти на дитячий відпочинок напряму від держави. Державним коштом вони зможуть купити путівки в найкращі дитячі оздоровчі заклади. Це стосується малозабезпечених, багатодітних родин, дітей з інвалідністю.

Уряд перевів на постійну основу комплексну послугу «єМалятко», яка діє з 2020 року. До слова, за цей час батьки дітей скористалися нею майже 412 тисяч разів. Новий порядок її надання передбачає до дев’яти державних послуг: від реєстрації народження до видачі пакунка малюка. Послуга і надалі буде доступна в «Дії».

Українці, які знайшли прихисток у Польщі, зможуть отримувати пенсію й інші види грошової допомоги шляхом міжнародного поштового переказу Укрпоштою. Такий експериментальний проєкт схвалив уряд. Новація спростить отримання пенсії й інших видів грошової допомоги тим громадянам, які в Україні одержували їх поштою та не мали поточних рахунків, відкритих в уповноважених банках. Для цього особі необхідно буде надіслати в АТ «Укрпошта» відповідну заяву у паперовій або електронній формі. Такі послуги для громадян України за кордоном будуть безоплатними. За необхідності експеримент запровадять і в інших країнах.

Кабмін розширив програму обміну ламп розжарювання на світлодіодні, яку уряд реалізує спільно з Євросоюзом. Тепер нею зможуть скористатися заклади культури, органи соціального захисту, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, бібліотеки та музеї, спортивні організації тощо. Мета — замінити 50 мільйонів ламп, щоб знизити навантаження на енергосистему протягом опалювального сезону й протягом року загалом. 3,9 мільйона користувачів уже отримали 19,5 мільйона енергоефективних ламп.

Уряд затвердив вимоги до Довірчого списку (перелік кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг та інформації про сервіси, які вони надають). Завдяки ухваленій постанові е-довірчі послуги в Україні відповідатимуть європейським і міжнародним стандартам. Тобто будуть технічно сумісними між собою та Європейським довірчим списком надавачів е-довірчих послуг. Це означає, що в майбутньому користувачі е-довірчих послуг зможуть повноцінно використовувати українські електронні підписи в ЄС. Це значно спростить електронну взаємодію з європейськими партнерами, зокрема у веденні бізнесу.