ЖИТЕЙСЬКЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Заслужена
артистка України
Ірини ГОРДІЙЧУК

Гадаю, не знайдеться жодної маленької дівчинки, чиє серце не завмирало б при вигляді граційної Одетти, яка пурхає по сцені під звуки геніального "Лебединого озера". Часто саме батьки, чиї дитячі мрії станцювати на великій сцені партію маленьких лебедят так і не здійснилися, приводять своїх чад до балетних шкіл та студій. Що повинні знати і про що пам'ятати батьки, які вирішили навчати своїх дітей цього прекрасного мистецтва, "УК" з'ясовував у викладача дитячого ансамблю класичного танцю "Ярославна" Київської дитячої школи мистецтв N 2 ім. Михайла Вериківського Ірини Гордійчук.

- Ірино Василівно, чи кожна дитина може займатися балетом?

- Ні, не кожна. Тут вирішальну роль відіграють фізичні дані. Перед тим як прийняти дитину (у нашій школі набір починається з 6-7 років), ми проводимо вступні іспити, під час яких оцінюються фізичні можливості дитини. Передусім звертаємо увагу на пропорції тіла, загальний зовнішній вигляд, дивимося, чи не має дитина зайвої ваги, щоб не було яскраво вираженої сутулості. Звичайно, професійний відбір, скажімо, до балетного училища більш скрупульозний, ніж у нас, але без низки певних фізичних даних дітей ми брати не можемо, бо вони просто не зможуть займатися класичною хореографією. Це так само, як, скажімо, дитина без музичного слуху не зможе співати чи грати на музичному інструменті. Якщо дитина дуже хоче танцювати, але даних для класичного танцю у неї малувато, тоді ми пропонуємо їй вибрати інші танцювальні факультети у нашій школі - сучасного танцю чи народно-сценічний. Проте класичний танець вважається основою для будь-яких інших жанрів. Саме класична хореографія ставить корпус, формує поставу.

- Заняття хореографією у вашій школі передбачають і вихід на велику сцену?

- Звичайно, крім вивчення танцю, розвитку фізичної досконалості, музичного слуху, наше завдання - ще й вийти на сцену і, крім танцювальних екзерсисів, представити танцювальні форми. І оскільки мої учні беруть участь у балетних постановках, то тут безумовно важливі фізичні дані та артистичність дитини. У декого вона вроджена. Нерідко дивуєшся, як маленька дитина без пояснень органічно перевтілюється в роль сніжинки, розбійника чи феї. Декому це треба пояснювати, а дехто може тільки скопіювати.

- Ви можете передбачити, наскільки успішним буде той чи той маленький учень?

- Звичайно. Досвідчений педагог майже одразу після першого знайомства з дитиною може зробити висновок, на що вона здатна, до яких меж може розвиватися, що їй вдаватиметься, а що буде її слабким місцем. Але назвати це правилом не можна. Навіть після 15 років викладацької практики я стикаюся з несподіванками. Інколи тобі здається, що дитина недовчиться і до випускного класу, а вона раптом робить такий прогрес і обирає балет як професію. Я також помітила ще одну цікаву закономірність. Нерідко дитина, яка має багато чудових фізичних даних, досягає менших успіхів, ніж та, яка, маючи порівняно обмежені дані, чітко ставить собі мету: "Я буду балериною". Ця наполегливість, сила волі, вміння слухати та запам'ятовувати роблять у балеті дивовижні речі.

- Вам приємно, коли ваші вихованці досягають професійних успіхів?

- Безумовно, адже це підсумок моєї праці. Хоча ми, педагоги, ніколи не нав'язуємо учням професійний балет як мету. Бувають випадки, коли ми радимо здібній дитині та її батькам продовжувати вчитися далі. Але є такі, що відмовляються.

- Чи повинні маленькі учні в чомусь себе обмежувати, наприклад у їжі?

- Тільки тоді, коли вага дитини псує естетичний образ. Адже балет - це передусім естетика, вона полягає в комплексному образі: фігура, костюм, зачіска, танець і музика. Звичайно, наші вимоги набагато м'якші, ніж до професійних акторів балету, але коли дитина вже надто повна, ми попереджаємо про це батьків, радимо не перегодовувати дитя, збільшити вдома фізичні навантаження. Але коли дитині важко себе у чомусь стримувати, то навіщо їй страждати у балетному гуртку? Балериною вона не буде. Хоче танцювати? То можна обрати якийсь інший напрямок чи колектив. Адже тут дитина передусім буде сама комплексувати, порівнюючи своє відображення у дзеркалах балетного залу з відображеннями своїх стрункіших ровесників . Тож ми завжди у таких випадках радимо батькам не травмувати дитину.

- Можливостей навчатися балету зараз чимало. На ваш погляд, на що варто звернути увагу, обираючи балетний колектив для навчання своєї дитини?

- Це залежить головним чином від того, чого хочуть для своєї дитини батьки. Є школи чи студії, де багато танцюють, але саме моментів професійного навчання менше. Тоді, коли, наприклад, наша школа кваліфікується як початкове професійне навчання. У нас уроки і програма стоять на першому місці, а вже потім танці, практика, постановка. Тому дітям, можливо, дещо важче і психологічно, і фізично, особливо маленьким, адже їм треба нерідко змушувати себе через силу. У багатьох приватних студіях ледь не з першого уроку діти починають танцювати, і їм це надзвичайно подобається. Тож вам просто треба чітко визначитися, що потрібно вашій дитині.

- Ваші учні - завсідники балетних спектаклів?

- Серед моїх учнів є чимало таких, які захотіли навчатися хореографії після відвідин балетної вистави. Ми всіляко заохочуємо батьків водити дітей до театру. Ось минулого року мої учні були задіяні у постановці балету "Лускунчик", яка відбулася на сцені Київського муніципального академічного театру опери та балету для дітей та юнацтва. А потім я повела дітей у Національну оперу на цю виставу. Коли діти почули "свою" музику, то почали рухатися під неї і ледь не повибігали на сцену. Надзвичайно корисно, коли діти у танці артистів балету впізнають окремі рухи, які ми вивчаємо під час занять. Це їх дуже надихає. Крім того, вони бачать образ, стиль, чують класичну музику у виконанні оркестру. Це все є духовним наповненням дитини.

ДОСЬЄ "УК"

Ірина ГОРДІЙЧУК. Закінчила Київське державне хореографічне училище у 1982 році, працювала провідним майстром сцени у Львівському театрі опери та балету ім. І. Франка, у Київському муніципальному академічному театрі опери та балету. У 2003 році закінчила Національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого за спеціальністю "балетмейстер-репетитор-педагог". У 1992 році удостоєна почесного звання Заслужена артистка України.

ПОРАДИ ЛІКАРЯ

Олег ПИЛИПЧУК,
головний дитячий ортопед-травматолог м. Києва,
канд. мед. наук:

- Заняття хореографією під керівництвом досвідченого педагога мають незаперечну користь для загального фізичного розвитку дитини. Хореографічні вправи можуть бути чудовою профілактикою викривлення хребта, позитивно впливають на формування постави, ходи дитини. Хоча цей вид занять має і деякі застереження.

Хореографією не можуть займатися діти з певними неврологічними розладами, є також низка ортопедичних протипоказань, наприклад, сколіози 2-4 ступенів чи останні ступені плоскостопості.

У будь-якому разі, перед тим як почати відвідувати хореографічний гурток, відведіть дитину до лікаря і вислухайте його рекомендації. Обирати дитині чи не обирати професійний шлях у балеті, повинні вирішувати батьки.

Я як лікар маю особисту точку зору на професійний спорт (сюди можна зарахувати і професійний балет), яка, можливо, комусь і не подобається. Такі навантаження, які переносить організм під час професійних тренувань, назвати корисними важко. Я особисто мав проблеми зі здоров'ям після інтенсивних занять спортом.

Скільки коштує виховати грацію

На Заході заняття балетом вважається надзвичайно престижним, але дорогим задоволенням, яке своїм дітям не можуть дозволити представники середнього класу. Наприклад, навчання в студії Нью-Йоркського театру балету для 7-9-річних дітей, які відбуваються раз на тиждень, обійдуться вам у 1200 доларів на рік. Уроки балету в київських приватних студіях коштують у середньому 30-35 гривень за одне заняття. Значно нижчою є вартість навчання хореографії під керівництвом досвідчених педагогів у мережі державних шкіл мистецтв, яке, окрім уроків балету 4-5 разів на тиждень, включає також заняття з музичної грамоти та опанування одного музичного інструмента на вибір.

Хочу розчарувати тих батьків, які мріють одразу побачити своїх шестирічних крихіток біля станка у пуантах та пишних пачках. Вправи біля станка вводяться у програму приблизно після другого року навчання, а на пуанти вихованці хореографічних студій стають лише у 9-10 років, коли належним чином зміцніє ахіллове сухожилля та підйом стопи. Та й красива біла спідничка для початківців не бажана, оскільки частково приховує від очей учителя фігуру, а отже, й чіткість рухів учня.

Єдина балетна форма, стверджують педагоги, не відволікає уваги і допомагає концентруватися на вправах. Тут абсолютно недоречні барвисті топи чи різнокольорові гетри. Форма учня балету повинна бути чиста, охайна, зручна і точно відповідати розміру. Для дівчаток - купальник світлих кольорів, фасон і відтінок якого зазвичай визначає викладач (150 грн), балетне трико тілесного кольору (50-70 грн), м'які балетні черевички (60-70 грн). Дівчатка повинні робити акуратні зачіски з довгого волосся, збираючи його на потилиці у пучок, щоб підкреслити красиву лінію голови та шиї. Різноманітний вибір спеціальних сіточок (ціною від 2 до 25 гривень) та шпильок - від звичайних до оздоблених камінцями - можна зараз знайти у будь-якому галантерейному магазині. Під час занять та виступів на сцені не можна носити ніяких ювелірних прикрас. Хлопчики займаються у звичайних білих бавовняних футболках (30 грн), чорних коротких шортах (35-40 грн) і також м'яких балетних черевичках. Викладачі хореографії не схвалюють богемних хлопчачих зачісок, тобто довгого волосся, оскільки такий зовнішній вигляд потребує створення специфічного, характерного балетного образу. Тож хлопчики повинні мати короткі акуратні зачіски.