ХІV Міжнародний фестиваль документального кіно відкрився американською стрічкою «The yes men: згодні бунтують». «Згодні» активісти вже 20 років намагаються розв’язати соціальні проблеми США та зміну клімату на планеті культурними провокаціями. Ландшафт світу і портрет людської свідомості. Передчуття війни, її наслідки для суспільства. Мегаполіс і село. Робота, яка надихає, і яка перетворює на механізм. Культура і менталітет. Декомунізація міста і місця. Світи чоловіків і жінок, старих і юних.

Напевно, найочікуванішою стала стрічка «Процес: російська держава проти Олега Сенцова». Російський режисер Аскольд Куров вважає справу проти українського режисера жорстоким абсурдом політичного свавілля держави.

Народжені бути вільними. Фото з сайту docudays.org.ua

Швейцарський фільм «Коли два світи зіштовхуються» показує екологічне як екзистенційне на прикладі боротьби громади в Перу за збереження лісів Амазонії. У турецькій стрічці «Боротьба за кінотеатр «Емек» ідеться про шестирічне обстоювання культового стамбульського кінозакладу як культурного і соціального простору серед розгнузданого урбанізму і тотальної комерціалізації, як протистояння масовій культурі та цивілізації привласнення. Стрічка нагадала про боротьбу в Києві за автентичність кінотеатру «Жовтень».

Фестиваль розглядав екологічні проблеми і на рівні окремого громадянина України: сортування сміття, використання вторсировини, популяризація велотранспорту. Бренд «еко» поставав у фільмах як модний і статусний. І вихолощений заради шику. Екологи-активісти зі Львова сформували програму «Права людини та довкілля: український вимір». Загальні права людини ухвалили ще 1948 року. Фільми провокували не боятися влади і гуртуватися в боротьбі за права без нехтування обов’язків.

Як і на минулому DocudaysUA, увагу глядачів привернули фільми про Північну Корею, зокрема стохвилинний мюзикл «День звільнення». У ньому дві Кореї оголошують про відлік часу… до війни.

Функціонувало майже 10 позаконкурсних програм. Змістовною й різноманітною стала фотовиставка, присвячена довкіллю. На неї надійшло понад 350 фоторобіт. До стенда потрапив навіть портрет Трампа, якому довелося визнати негативний вплив промисловості на клімат планети.

У номінації «Docu — права» переміг 97-хвилинний фільм «Пол приходить з моря: щоденник зустрічі» німця Якоба Пройса. Режисер працював в ОБСЄ і знає тему мігрантів ізсередини. Африканці з фільму вважають, що колонізатори завинили перед їхнім континентом. Режисер фільмує два з половиною роки боротьби інтелектуала-християнина камерунця за право жити в Європі. Порозуміння спричиняється не тільки до зміни позиції режисера, а й до втручання рідних йому бюргерів у долю інтелігентного молодика, якого система виштовхнула з країни, не дала змоги продовжити освіту в Канаді, щоб допомогти родині в Африці.

Режисер критикує жорстку позицію ООН стосовно біженців і не згоден з Полом, який має, хоч як дивно, консервативну позицію щодо міграції. Стрічка змушує замислитися про проблеми України. Як зробити, щоб європейські закони і неписані правила ствердилися в нашій Батьківщині?

Чилійсько-литовський 26-хвилинний фільм «Я не тутешня» режисера Майте Альберді та Гедре Жикіте показує успішний пансіонат, в якому 90-річні пожильці втрачають сили, але не жагу до життя. Мешканка притулку зверхня до інших, хто не з Країни басків. Уповільнені плани на екрані підкреслюють гальмування внутрішніх процесів особистості, що страждає від збайдужіння рідних.

На контрасті з життям літніх людей — стрічка зі США «Усі ці нерви» про підлітків. 80 хвилин фільму Дженні Гейдж здалися задовгими для аналізу звичайних підліткових зваб. Вони не хочуть дорослішати і залюбки пригублюють дорослі зваби. Їм набагато важливіше порозуміння з однолітками, ніж з батьками. Стрічка перемогла в номінації «Docu — життя».

Приз глядацьких симпатій отримав 74-хвилинний фільм «Народжені бути вільними» про дельфінів, яких відловлює Росія для використання в господарстві, дослідів та розваг і продає, — від України до Китаю та США. Стрічку представили Великобританія та Росія. Режисер Гайяне Петросян. Чи знають дослідники і глядачі, що дельфіни лише свистом здатні знищити людину? Але ніхто ніде такого не зафіксував за всю історію людства. А люди з ними не церемоняться. Герой фільму вважає, що «світ створений для людини, і цим треба користуватися сповна». З таким поглядом на людину і світ сперечаються з різною мірою обдарованості фільми DocudaysUA.

Георгій-Григорій  ПИЛИПЕНКО
для "Урядового кур'єра"