28 липня Українська православна церква Київського патріархату запрошувала взяти участь у хресній ході та богослужінні всіх вірян, яким не байдужа доля українського православ’я. Символічна літургія за те, щоб «важелі правління взяла» єдина Помісна православна церква, відбулася в день відзначення 1028-ї річниці хрещення Київської Руси-України у Володимирському соборі. Врочисті святкування розпочалися кількома годинами раніше на Володимирській гірці біля пам’ятника святому князю Володимиру Великому. Там представники духовенства разом із керівництвом нашої держави й пересічними українцями відслужили вдячний і прохальний молебень.

Офіційна частина святкувань розпочалася виступом Президента Петра Порошенка. Зважаючи на важливість дати, він вітав українців і на своїй сторінці в мережі Фейсбук, закликаючи всіх молитися за тих героїчних воїнів, які захищали й досі захищають нашу Батьківщину. «До нашої молитви за вигнання чужинців нехай приєднається і небесний заступник Руси-України — князь Володимир Великий. Піднявши однією рукою хрест, з другої він не випускає меча, щоб боронити Україну», — написав глава держави.

А вже біля пам’ятника він заявив: «Ясно, що ми не будемо байдуже спостерігати за втручанням іншої держави в наші церковні справи, за її спробами використати в своїх інтересах почуття частини українських православних. І це одна з причин, чому Верховна Рада аргументовано звернулася до архієпископа Константинополя і Нового Риму, до Вселенського патріарха Варфоломія щодо томосу про автокефалію православної церкви України. Слід виходити з давнього канонічного принципу «громадянським і земельним розподілам нехай слідує і розподіл церковних справ».

Фото Михайла ПАЛІНЧАКА

Нашестя чужинців — доведений факт

16 червня Верховна Рада ухвалила звернення до всесвятості Варфоломія, архієпископа Константинополя і Нового Риму, Вселенського патріарха щодо надання автокефалії православній церкві в Україні. У документі парламентарії зазначили, що Україна вже два роки потерпає від збройної агресії Російської Федерації, яку визнано державою-агресором, що всупереч усім міжнародним нормам права анексувала Крим. А сучасний московський патріархат надто тісно пов’язаний з панівним у Росії політичним режимом, щоб його українське суспільство сприймало як церкву. Оскільки канонічну автокефалію православній церкві в Україні може надати лише Вселенський патріархат, українська сторона попросила застосувати всі наявні законні повноваження й визнати не чинним акт 1686 року, а заради блага православної церкви в Україні та цілісності українського народу просить видати томос про автокефалію православної церкви, на основі якого вона могла б посісти належне місце у родині помісних православних церков.

Без цієї довідки неможливо було б зрозуміти слова Петра Порошенка, який заявив, що Священний синод Константинопольського патріархату створює спеціальну комісію для розгляду заяви українського парламенту. Глава держави висловив упевненість, що завдяки участі його всесвятості у вирішенні цього питання між Українською церквою та Константинополем складуться унікальні відносини. Це дасть змогу подолати чимало негативних тенденцій у житті сучасного православ’я.

Історичний тренд не омине

Глава держави зазначив, що цього року завдяки багатолітнім трудам його всесвятості Варфоломія відбувся історичний Святий і Великий собор православної церкви, хоч його й намагалися зірвати деякі деструктивні сили, а потім окремо привітався з високоповажним представником архієпископом Телмиським Йовом. Він попросив високого гостя переказати його всесвятості, що православна церква в Україні вкрай потребує невідкладної уваги Вселенського Константинопольського престолу. Слова Петра Порошенка цитує УНІАН: «Він єдиний, хто спроможний допомогти православним України об’єднатися і врегулювати канонічний статус Української церкви в структурі світового православ’я».

Окрім цього, глава держави констатував, що дедалі більша кількість православних громадян України прагне до єдиної Помісної автокефальної церкви. Спираючись передовсім на дані, Петро Порошенко наголосив: «Соціологічні опитування свідчать, що дедалі більша кількість православних громадян України хочуть мати, як це заведено в усьому православному світі і в більшості православних країн, єдину Помісну автокефальну церкву, церкву, євхаристійно та молитовно поєднану, але адміністративно незалежну від інших церковних юрисдикцій. Це історичний тренд, який не може оминути і Україну».

Опісля Президент перейшов до подій на сході: «Переконаний, що релігійний мир, взаємна повага державного, церковного партнерства — це вагомий здобуток України, і ми це надбання маємо дуже берегти в час великих випробувань. Я категорично не сприймаю паліативної форми, як абстрактний збройний конфлікт і збройне протистояння — це оцінки з чужого, не українського голосу. Те, що відбувається зараз на сході України, називається нашестям чужинців, і, думаю, цьому українському словосполученню нескладно знайти аналог і в церковнослов’янській мові».

Користуючись нагодою, він подякував церквам, релігійним діячам, організаціям, громадам, які твердо стали на захист України, полегшуючи страждання мирного населення.