Україна цього року нарощує експортний потенціал на ринках третіх країн. Це одна з найцікавіших новин від Урядового уповноваженого з питань європейської інтеграції Валерія Пятницького, яку він озвучив на прес-конференції у Києві.

«Ми починаємо шукати нові можливості для такого експорту. До переліку  екзотичних країн можна віднести Лівію, Судан, Конго, Кувейт, Сомалі, Мозамбік, Маврикій, Тайвань, Монголію, Індонезію, Нову Каледонію та чимало інших держав. Зазначу, цього року ми маємо зростання експорту в Ірак, Туркменістан, Узбекистан, Вірменію, Азербайджан та Ліван», — наголосив він.

Сталося це «завдяки» скороченню торгівлі з Росією і звісно дало стимул для відкриття бізнесом нових ринків. Частка експорту в ці екзотичні країни не така вже й висока, але тенденція до зростання обсягів вивезення нашої продукції та послуг в такі держави є.

Так, загальний товарообіг між Україною та РФ у першому півріччі 2014 року знизився на 19% і сягнув 16,334 мільярда доларів. «Наш експорт до сусідньої країни зменшився на 23%, імпорт — на 15%. Негативне сальдо торгівлі з Росією становило 886 мільйонів доларів. Зазначу, що товарообіг здійснюється практично однією і тією самою групою товарів, тобто ми часто є прямими конкурентами. Так, до РФ ми постачали продукцію машинобудування, металургії, хімічної промисловості, а також продовольство. Левову частку імпорту з Росії до нас становлять енергоносії, продукція машинобудування, хімічної та металургійної промисловості», — зазначив Валерій Пятницький.

Чиновник вважає, що проблеми у торговельній сфері з РФ не могли не позначитися й на збільшенні обсягів експорту товарів до країн ЄС.

Так, за його словами, обсяги експорту товарів та послуг до цих держав за перше півріччя 2014 року збільшилися на 1,248 мільярда доларів. А обсяги імпорту з країн ЄС зменшилися на 2,636 мільярда доларів.

Урядовий уповноважений вважає, що негативне сальдо з країнами європейської спільноти є незначним і торгівля у нас фактично збалансована. Це сталося значною мірою завдяки автономним преференціям, які надав нашій країні ЄС.

При цьому Валерій Пятницький додав, що в останній домовленості, якої було досягнуто в тристоронньому форматі консультацій, є цікавий пункт про те, що Україна та РФ і надалі співпрацюватимуть у рамках преференційного режиму, який є в Угоді про вільну торгівлю країн — членів СНД.

«Тут дуже важливо активізувати роботу за цілими напрямами. У першу чергу санітарно-фітосанітарне регулювання, технічне регулювання, митне співробітництво», — додав він.

Валерій Пятницький переконаний, що відкладання на рік реалізації економічної частини Угоди про асоціацію України з ЄС жодним чином не вплине на економічну ситуацію в нашій країні і на зовнішньоторговельні відносини. Ми програватимемо лише в одному випадку — якщо не будуть здійснюватися реформи. За його словами, усі правила та захисні торговельні механізми працюватимуть, а відкладено застосування тих статей, де зобов’язання взяли на себе європейські країни.

«Якщо ви хочете працювати на ринку ЄС, ви не лише отримали преференцію у вигляді нульового мита, а й повинні дотримуватися правил — фітосанітарних, технічного регулювання, конкуренції, захисту інтелектуальної власності, митного співробітництва», — наголосив Валерій Пятницький. Він також упевнений в тому, що багато в чому правила, прописані в Угоді з ЄС, подібні до правил СОТ, якими у своїй зовнішньоторговельній діяльності керуються і Україна, і європейські держави.

Окрім того, Урядовий уповноважений зазначив, що саме виробництво продукції птахівництва є яскравим прикладом зусиль і бізнесу, і влади не лише для здобуття обсягів і квот, а й лобіювання суттєвих змін до законодавства і його гармонізації з європейськими нормами.

На його думку, в Україні створено досить потужну санітарну та фітосанітарну служби, що фактично підштовхнуло бізнес до «народження» найсучасніших виробництв, і на такий крок зважилися багато компаній цього сегмента ринку.

За словами чиновника, подібне нині відбувається і у тваринництві. Так, було ухвалено закони про ідентифікацію тварин, зміни до закону про корми і до закону про безпечність продукції.

Загалом треба зазначити, що радикальні кроки до гармонізації з європейськими вимогами відкривають перед українськими підприємствами можливості експортувати свою продукцію до ЄС. Щоправда, для цього бізнесу слід пройти аудит європейської спільноти.