ПРОБЛЕМА

Чому в Києві стали споживати менше води і до чого це може призвести?

У середньовічній Франції, як нам відомо з історичних джерел, люди намагалися митися якомога рідше. Вважалося, що часте миття шкідливе, а то й небезпечне для здоров’я. Невже кияни теж почали сповідувати філософію середньовічних французів й сказали воді своє рішуче «ні»? Така думка виникла, коли фахівці «Київводоканалу» повідомили досить дивну статистику: за дев’ять місяців цього року мешканці столиці спожили 235 млн 290 тис.   м3 води, що на 13 млн 610 тис. м3 менше, ніж за аналогічний період 2010 року (248 млн 900 тис. м3). Тенденція до зменшення річного водопостачання спостерігається ще з 1991 року, коли споживання води у столиці сягнуло рекордної позначки, а потім почало різко знижуватися.

Це не може не дивувати. Насамперед тому, що ми бачимо, як інтенсивно розростається Київ, як більшає будинків, а отже, і населення навіть за офіційними показниками, що вже казати про неофіційні! Та й тариф на воду — хоч і не копійчаний, але не схоже, що може відбити звичку вмиватися! Чому так сталося?

— Згадаймо, що ще в 1991 році Київ був великим промисловим містом, яке споживало і потребувало дуже багато води на потреби промисловості, — пояснила «Урядовому кур’єру» радник Генерального директора ПАТ «АК «Київводоканал» з питань інформаційної політики Вікторія Яковлєва. — Ви розумієте, що промисловість бере набагато більше води, ніж побутовий сектор. Це по-перше. По-друге, чисельність населення зросла, однак люди стали заощаджувати, адже більшість тепер у своїх помешканнях мають лічильники. А отже, чітко слідкують, аби не надто багато витрачати води, чого раніше не було.

Однак, як виявилося, приводів для радощів від такої економії небагато. Бо, кажуть фахівці «Київводоканалу», чим менше люди використовують воду, тим більше засмічуються каналізаційні мережі.

За словами Вікторії Яковлєвої, проблема в тому, що в умовах зменшення водоспоживання розбавити концентровані стоки, які проходять каналізаційними мережами, набагато складніше. Тим більше, що зараз і структура стоків змінилася – вони набули побутового характеру, а це – азот амонійний, фосфати, жири. До того ж через зменшення водопостачання стали частішими й аварії на водопровідних мережах. Насосні агрегати «Київводоканалу» розраховані на подачу великих обсягів води. А коли її виливається менше, то тиск у мережах стає нестабільний, а це може спричинити пошкодження водопроводу. Де гарантія, що одного разу не станеться неприємної несподіванки? От тоді точно можна буде опинитися в ролі середньовічних французів!

І не змусиш населення використовувати більше води, а отже, й платити більше? Не для того скільки часу переконували їх в необхідності заощаджувати! Втім, за словами фахівців «Київводоканалу», проблему можна вирішити за рахунок тих, хто, власне, і доклав рук до її виникнення — промислових споживачів.

— Чимало київських підприємств, — зауважує Вікторія Яковлєва, — не дотримуються технічних умов на каналізацію. Тобто під час планування будівлі технічні умови видаються на один вид стоків, а насправді виходить зовсім інше. Прикладом можуть стати супермаркети, де від початку кулінарія не планувалася, а ви ж розумієте, що постійне приготування їжі у таких масштабах – це підвищена концентрація жирів, відходів, миючих засобів тощо. А труби на це не розраховані. У такому випадку ці підприємства повинні встановлювати локальні очисні споруди, інакше проблем із засміченням каналізаційних мереж не уникнути.