На Миколаївщині всерйоз зайнялися питанням заміни застарілих систем опалення з використанням твердого палива на новітні технології. Так, сьогодні готові 46 інвестиційних проектів, що передбачають перехід закладів соціальної сфери з вугілля на інші енергозберігаючі та ощадні технології. У  Вознесенському районі обрали опалення з пелет, Очаківському та Первомайському районі для шкіл, дитсадків та лікарень  — електроопалення. Причому від заяв до реалізації — шлях недовгий.

Щоб діти  менше хворіли

Це довели в селі Романова Балка, де одна з найстаріших шкіл Первомайського району. Тут протягом лише двох місяців проведено капітальний ремонт. Компактна, охайна після ремонту, вона стала ще більш привабливою. Тут замінили вікна на металопластикові, повністю оновили стару систему опалення, яка не тільки забезпечить теплом, а й дасть змогу суттєво заощадити на енергоносіях.

До початку опалювального сезону на подвір’ї школи було встановлено теплоакумулюючі ємності, в яких нагрівається вода. Ці резервуари утеплені, тож вода тривалий час зберігає незмінну температуру. Причому її підігрів здійснюється у нічний час, коли тарифи на електроенергію найнижчі і навантаження мінімальні. А вранці вода подається по системі опалення, таким чином школа повністю прогрівається. Окрім заміни системи опалення, в школі встановлені двотарифні лічильники, утеплено теплотрасу. Такий комплексний підхід до вирішення питання збереження тепла дає свій результат. Батьки та вчителі переконані, що їхні діти будуть менше хворіти на простудні захворювання. А керівництво школи та району завдячують будівельникам за вибір найбільш економної системи опалення, завдяки чому значно заощадять бюджетні кошти. Подібну реконструкцію проведено і в селі Кумари.

Водночас розпочато роботи з реконструкції Жовтневої загальноосвітньої школи I—III ступенів Первомайського району, де навчається 67 юних мешканців сіл Жовтневе та Степове. Тут найближчим часом буде встановлена сучасна система електричного теплоакумулюючого обігріву.

«У холодні роки класи стають морозилками»

Як розповів директор Жовтневої школи Віктор Попенко, проблеми з теплом тут розпочалися буквально відразу ж після будівництва закладу. «Школу здано в експлуатацію у вересні 1988 року, — розповів Віктор Іванович. — Будувалася вона із залізобетонних блоків. Дуже швидко, протягом восьми місяців, як конструктор з деталей склали. Як наслідок,  узимку холодно, а навесні та влітку жарко. Ще два роки після здачі в експлуатацію приміщення більш-менш опалювалося завдяки старій потужній котельні, що працювала на солярі. А коли перейшли на тверде вугілля, тепла не стало».

Звісно, протягом усіх років замінювали на потужніші котли, проводилася незначна реконструкція,  але ситуацію такі заходи не рятували. Чи не щороку санепідемстанція висувала жорсткі вимоги до керівництва з приводу недотримання теплового режиму. Директор підтверджує: «в холодні роки температура в класах не піднімалася вище 10—12 градусів тепла».

Тільки сьогодні влада всерйоз зайнялася проблемою реконструкції системи опалення. Голова Первомайської райдержадміністрації Борис Демченко звернувся з проханням до облдержадміністрації включити до загального обласного плану проект реконструкції Жовтневої школи. Вчасно було підготовлено сам проект реконструкції та отримано позитивний висновок експертизи.

Замовником робіт із встановлення системи електричного теплоакумулюючого обігріву виступило управління капітального будівництва Миколаївської облдержадміністрації. Кошти у сумі майже 790 тисяч гривень виділені із субвенції з державного бюджету. Підрядник вже приступив до робіт, займається встановленням обладнання. Передбачається, що система опалення буде ефективною та економічною, адже підігрів води, як і в Романобалківській та Кумарівській школах, буде здійснюватися у нічний час, коли електрика відпускається за мінімальними тарифами, а тепло подаватиметься удень. До речі, школа в селі Жовтневе готова стати так званим кластером, тобто в її приміщенні зможуть згодом розташуватися ФАП, бібліотека та дитячий садок.

Як зазначив перший заступник голови Миколаївської облдержадміністрації Геннадій Ніколенко, досвід первомайців особливо важливий для населених пунктів, які поки що залишаються без газу. Незважаючи на те, що вугіллям усі соціальні заклади забезпечені на 100%, слід впроваджувати нові, альтернативні механізми енергоспоживання.