За  неповний рік Рада Безпеки ООН збиралася з українсько-російського питання  майже тридцять разів. Утім,  більшість  виступів з неспростовними доказами  агресії сусіда проти нашої держави  розбиваються об глуху стіну російських представників.

«Що робить поблизу населених пунктів Георгіївка і Кумачеве батальйон 76-ї легко-штурмової дивізії з Пскова? Що робить біля населених пунктів Перемога  і Григор’ївка батальйон кількістю 400—500 осіб  окремої легко-штурмової бригади з Ульяновська? — запитав  у середу голова постійного Представництва України при Організації Об’єднаних Націй Юрій Сергєєв, звернувшись до посла Росії в ООН Віталія Чуркіна. — Що роблять поблизу населеного пункту Старобешеве батальйони 76-ї окремої моторизованої бригади з Майкопа і 49-ї — зі Ставрополя?» Представник України акцентував на розташуванні на Донбасі російських армійських підрозділів з Волгограда, Калінінграда, Костроми, Шилового, Юрги, Алейська, Гусиноозерська, Печеніги, Супутника, Новоросійська, Тули, Наро-Фомінська та інших пунктів. «Загалом понад 8 тисяч. Вони там усі у відпустках, як ми неодноразово чули з пояснень російської сторони? Що це якщо не агресія?» — запитав український дипломат.

Надія на мінські угоди ще живе

Незважаючи на посилення тиску, активізацію терористів, Україна готова підписати угоду про припинення вогню з урахуванням повного виконання мінських угод, зазначив посол. Він укотре  наголосив,  що Україна прагне миру і чекає такої самої відданості мінським домовленостям від російської сторони.

На жаль, Росія виокремлюється поведінкою не тільки в зоні конфлікту в Україні, а й у Раді Безпеки ООН, зазначив заступник глави місії США при ООН посол Девід Прессман, відповідаючи на закиди російського представника Віталія Чуркіна. А  нові «мирні пропозиції» Путіна представник США назвав непотрібними, оскільки ще у вересні в Мінську було обговорено та затверджено конкретні кроки для врегулювання конфлікту.

США повинні надати українському урядові більше військової та фінансової допомоги для боротьби з бойовиками на Донбасі. Таку заяву зробила у середу колишня держсекретар, а також можливий кандидат у президенти США на наступних виборах Гілларі Клінтон.

Про підтримку України говорили й на засіданні оборонного комітету сенату, який тепер очолює Джон Маккейн, відомий проукраїнськістю.

Нормандський неформат

Спільним закликом до припинення бойових дій та відведення озброєння завершилася у ніч проти четверга зустріч міністрів закордонних справ України, Росії, Німеччини та Франції у Берліні присвячена загостренню конфлікту на сході України.

У спільній заяві за підсумками  переговорів Павло Клімкін, Сергій Лавров, Франк-Вальтер Штайнмайєр і Лоран Фабіус закликали сторони найближчими днями провести зустріч для погодження порядку відведення озброєння від лінії розмежування  відповідно до Мінського меморандуму від 19 вересня минулого року. Процес повинен відбуватися за умови спостереження і підтримки спеціальної моніторингової місії ОБСЄ безпосередньо на лінії відведення самого озброєння.

Міністри знову підтвердили, що відчутного прогресу щодо повної імплементації мінських угод потрібно досягти перед тим, як проводити заплановану зустріч лідерів держав у нормандському форматі в Астані.

Пізніше міністр закордонних справ України Павло Клімкін написав на своїй сторінці у Твіттері, що під час зустрічі в Берліні глави МЗС країн «нормандської четвірки» досягли прогресу лише щодо одного пункту мінських домовленостей: ідеться  про відведення зброї. Про інші пункти, зазначив глава МЗС, Росія вести переговори не хоче. Щоправда, РФ ще обіцяє поговорити з терористами. «По суті, поговорити сама із собою»,  — написав він.

Насамкінець зазначимо: хоч учорашні новини не були радісними, не слід втрачати оптимізму. Ми не застраховані від того, що після відведення важкого озброєння  Росія почне вимагати створення лінії безпеки і розміщення в ній миротворчих військ. Природно,  вимагатиме, щоб ці війська були російські.  Зрештою,  це лекало, за яким  агресор уже діяв в інших «гарячих точках». 

Не дозволити, щоб перераховані  Юрієм Сергєєвим  на засіданні Радбезу підрозділи автоматично перетворилися з окупантів на миротворців — це завдання, з яким маємо впоратися.