ЗІ ЩИТОМ

Першими нову чемпіонку світу з шахів серед жінок Ганну Ушеніну привітали земляки

Змагання світового рівня серед представниць прекрасної статі проводяться з 1927 року. Ще у далеких п’ятдесятих роках минулого століття шахову корону приміряла  Людмила Руденко, уродженка міста Лубни на Полтавщині, яка була другою в історії і першою серед радянських шахісток чемпіонкою світу. Українка Ганна Ушеніна підтримала цю традицію вже як громадянка незалежної держави.  По завершенні турніру шахова королева повернулася додому, до  рідного Харкова.

Після урочистостей в аеропорту  найсильніша шахістка світу зустрілася з курсантами Харківського національного університету внутрішніх справ, де  відбувся свого часу один з турнірів вишів, на якому вона шість годин поспіль боролася відразу з 25 студентами — і «поклала на лопатки» 23 з них. У стінах цього ж ВНЗ Ганна Ушеніна дала свою першу після повернення з Ханти-Мансійська прес-конференцію та відповіла на запитання власного кореспондента нашої газети.

 «Першим спаринг-партнером була мама»

—  Ганно, чим запам’ятався турнір у Ханти-Мансійську, який приніс вам не просто перемогу, а й почесне звання?

— Напевне, тим, що він був досить-таки важким. Кожна з його учасниць мала шанс на успіх, оскільки всі були  дуже добре підготовлені й однаково сильні. Тому потрібно було грати  зібрано й сконцентровано. Звичайно ж, не обійшлося  й без дещиці удачі, і мені, хоч і в дуже важкій боротьбі, вдалося обіграти своїх суперниць. Особливо запам’ятався останній матч, який   був не лише найважчим зі всіх, а й найпам’ятнішим.

Я зустрілася з титулованою шахісткою з Болгарії, екс-чемпіонкою світу та екс-чемпіонкою зі швидких шахів цього року  Антуанетою Стефановою. Під час двобою давався взнаки й психологічний тиск, бо перед матчем ходили чутки про те, що Антуанеті допомагає сам Топалов — супергросмейстер з Болгарії.  Як тут було не хвилюватися?! Але я намагалася сконцентрувати свої зусилля на грі. Одне слово, було непросто, та все-таки вдалося перемогти.

—  Скільки часу тривала остання ваша партія з болгаркою?

— Небагато. Оскільки вона проходила з укороченим контролем по 25 хвилин з додаванням 10 секунд на хід. Заважало зосередитись  і нервове напруження. Хоча  наприкінці я вже розуміла, що виграла, і це додало мені сил.

— Ганно,  як  вдавалося  справлятися з емоціями під час турніру?

— Намагалася не акцентувати на них свою увагу й концентруватися на самій грі.  І це дало результат.

— Коли ви всерйоз почали займатися шахами і хто показав вам перші ходи?

— Напевно, тоді, коли пішла до шахового клубу. На той час мені було 7 років. Перші ходи показали  батьки, зокрема моя мама, яка брала активну участь в моєму становленні як шахістки. Вона вчилася грати разом зі мною, була  моїм спаринг-партнером і тренером із самого початку. Пізніше я почала грати в турнірах, мені сподобалось, і я взялася за шахи більш професійно. Закінчила Фізкультурну академію, де отримала фах менеджера. Однак шахи займають більшу частину мого життя.

—  Чи відрізняються, на вашу думку, шахи чоловічі і жіночі?

— Звісно,  вони відрізняються, адже чоловіки все-таки сильніші. Тож як не крути, вони краще грають. І це дуже добре. Бо з ними можна не лише грати, а й тренуватися та обирати серед них тренерів.

—  Перед чемпіонатом у Ханти-Мансійську окремі експерти схилялися до  думки,  що ваші шанси на перемогу невисокі. Тепер, як видно, помилялися…

— Вони мали на увазі,  очевидно, те, що більшість  моїх суперниць уже досягли високого рейтингу. А окремі учасниці взагалі були титулованими гравцями, які не тільки  брали участь у багатьох престижних змаганнях, а й перемагали. Я теж  це прекрасно розуміла і,  чесно кажучи,  їхала в Ханти-Мансійськ лише для того, щоб показати хорошу гру.

— Ви згадували, що Антуанеті допомагав тренуватися вдома та й наставляв під час змагань  сам Топалов. А хто опікувався вами?

— Мені допомагав відомий гросмейстер, цьогорічний чемпіон України з шахів Антон Коробов. Він, як і я, — харків’янин, отож ми разом проводили підготовку до цього змагання. Антон також допомагав мені через  Інтернет, оскільки в Ханти-Мансійську я була без тренера.  Не міг до мене приїхати й Антон через свою зайнятість. 

— Наступною вашою суперницею буде китаянка Цзюй Веньцзюнь. Як готуватиметеся до поєдинку  з нею і коли він відбудеться?

— Де саме він  проходитиме, поки невідомо. Оприлюднено лише приблизну його дату — 10 вересня наступного року. Сподіваюсь, що мені, як і раніше, допомагатиме у підготовці  Антон Коробов. Можливо, знайдуться  й інші гросмейстери — час для пошуків ще є.

— Чи маєте ви якийсь талісман, який оберігає та допомагає здобувати перемоги?  І що побажала в дорогу до Ханти-Мансійська ваша мама, яка була першим вашим тренером?

— Мама побажала мені удачі і, як завжди, всіляко підтримувала мене аж до завершення чемпіонату. Щодо талісмана, то в мене його немає. Я завжди покладаюсь лише на себе і на власні сили.

— Що побажаєте  юним шахістам, які лише починають свій шлях,  які якості їм слід розвивати в собі насамперед?

— Шахи, як відомо, розвивають інтелект, який допомагає в повсякденному житті розв’язувати різні проблеми. А щоб займатися ними,  потрібні ретельність, терпіння й талант, який має проявитися ще  в ранньому віці і який потім потрібно розвивати наполегливою працею. Дуже важлива для юного шахіста й підтримка батьків та тренера, без якої йому просто не обійтися.

Світлана ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»

КОМПЕТЕНТНО

Ректор ХНУВС,
президент Харківської обласної
федерації  шахів
Сергій ГУСАРОВ:  

— Для розвитку шахів у Харкові та області робиться багато. Зокрема регулярно проводяться чемпіонати серед підлітків і ветеранів, працюють різноманітні школи і секції. До недавнього часу основною кузнею кадрів був шаховий клуб «Гагарін», що розташований у Комінтернівському районі міста. Саме там робили свої перші кроки та вчилися азам гри багато відомих гросмейстерів, приміром Олександр Моісеєнко. Нині  з цілковитою підставою пишається своїми вихованцями шаховий клуб  Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».  Завдяки їм Харків останнім часом можна називати шаховою столицею України. Адже нинішні чемпіони  України  — Антон Коробов і світу —  Ганна Ушеніна  вийшли саме з цих клубів.

ДОСЬЄ «УК»

Ганна УШЕНІНА. Народилася 30 серпня 1985 року в Харкові. Закінчила Фізкультурну академію. Навчається в Національному університеті «Харківська юридична академія імені Я. Мудрого». Міжнародний майстер спорту з шахів, гросмейстер та переможець шахової Олімпіади в Турині в складі команди України у 2006 році. Цьогоріч виборола титул чотирнадцятої чемпіонки світу з шахів серед жінок. У вільний час полюбляє читати детективи, слухає музику. Представниця спортивного товариства «Динамо».