Торік у березні Кабінет Міністрів призначив на посаду голови НСЗУ Олега Петренка — заступника керівника приватної столичної клініки,  який переміг у конкурсі. Про те, як нині Національна служба здоров’я виконує функції єдиного національного замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій, очільник служби  розповів «Урядовому кур’єрові».

— 2018-й став роком трансформації первинної ланки медичної допомоги. Проілюструйте підсумки конкретними цифрами.

— На початок 2019 року уклали договір та стали партнерами НСЗУ 1185 медичних закладів, які надають первинну медичну допомогу. Серед них 104 приватні клініки та 100 ФОПів. У січні  та лютому НСЗУ вже виплатила закладам за договором 1 350 199 603  і 1 330 771 915 гривень відповідно. Уперше долучилися до змін в охороні здоров’я, уклавши договори у третій хвилі, 568 медичних закладів, з них 445 комунальних підприємств, 59 приватних клінік і 64 ФОПи.

Загалом за підсумками трьох хвиль подання заяв на укладення договорів до змін на первинній ланці долучилися 97% наявних комунальних медичних закладів країни, які стали функціонувати у формі комунальних некомерційних підприємств. У 2019 році вони всі переходять на нову, більш вигідну й сучасну модель фінансування. За новим принципом «гроші йдуть за пацієнтом» переважна кількість закладів отримали більше, ніж за субвенцією.

Наприклад, ЦПМСД Костянтинівської міської ради обслуговує 71 853 пацієнтів, на сьогодні декларації підписали вже понад 60%. Субвенція на місяць становила 1,6 мільйона. Виплата за договором від НСЗУ — 2 819 667 гривень. За нової моделі фінансування педіатр з оптимальною кількістю декларацій у закладі отримує зарплату 15 000 гривень, сімейний лікар — близько 18 000 гривень на місяць. Раніше зарплата лікаря становила  трохи більш як 6000.

У третю хвилю партнером НСЗУ став ЦПМСД №1 м. Кропивницького. У січні ми виплатили закладу за договором 4 мільйони 795 тисяч гривень. Тоді як історично субвенція на місяць була 2 747 865 гривень. Новий колективний договір підприємства закріпив нові правила нарахування зар­плати працівникам у закладі. Лікарі отримуватимуть додатково до окладу 8% загальної суми за укладені декларації. Зарплата лікаря з оптимальним обсягом практики зросте із 7 до 16 тисяч гривень.

У закладах, які перейшли на нову модель фінансування, зарплата сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів зросла вдвічі,  подекуди навіть утричі. Фінансування первинної ланки зросло  лише в півтора раза, а зарплати в ефективних закладах — істотно. Це означає, що нова модель фінансування довела ефективність, особливо там, де керівники закладу разом із власниками в особі органів місцевого самоврядування виконали своє домашнє завдання.

— Комп’ютеризація, нова модель фінансування, укладення декларацій із пацієнтами. Наскільки заклади виявилися готовими до всіх цих змін?

— На початку в багатьох були острах та сумніви, чи варто долучатися до змін. У  першу хвилю наприкінці травня 2018-го ми підписали договори зі 161 медичним закладом. Це були новатори і чемпіони, як ми їх називаємо. Вони одразу побачили у змінах можливість і не вагалися нею скористатися. Наприклад, єдиний заклад на Закарпатті, який увійшов у першу хвилю, — Міжгірський ЦПМСД. Грошей, які раніше вони отримували за субвенцією, не вистачало навіть на зарплати. Їх не зупинили ні складнощі з проведенням інтернету в гірській місцевості, ні брак навичок роботи на комп’ютері в лікарів. Вони підписали договір з НСЗУ, перейшли на нову модель фінансування і вже в перший місяць отримали втричі більше коштів. Тепер зарплата лікаря в закладі не 7, а 15 тисяч гривень.

Маленькі містечка і села робили великі зміни і буквально тягли за собою в реформу міста-мільйонники.

У другу хвилю в серпні увійшло 423 заклади, у третю — ще 568. Були складнощі в деяких медичних закладів із процесом автономізації (перетворення з комунальної бюджетної установи на комунальне некомерційне підприємство). Місцева влада не давала на це дозволу. Цікаво, що самі лікарі обстоювали своє право на нові кращі умови праці. І досягли цього. Там, де було ефективне партнерство закладу та місцевої влади, вирішували питання і комп’ютерів, і підключення до інтернету, і правильної комунікації з пацієнтами. Внаслідок такої партнерської роботи виграли всі: лікарі отримали гідні зарплати, пацієнти — сервіс, місцева влада — успішний соціальний об’єкт.

— Після первинної ланки які наступні етапи змін у системі охорони здоров’я?

— З 1 квітня в адміністрування Національної служби здоров’я переходить урядова програма реімбурсації «Доступні ліки». Реалізація програми, яка вже довела необхідність і велике соціальне значення, відбуватиметься швидше і зручніше для аптек, лікарів і пацієнтів. Так, як гроші пішли за пацієнтом у медичний заклад, вони підуть за ним в аптеку. Сімейний лікар, педіатр і терапевт випишуть у системі електронний рецепт. На телефонний номер пацієнта надійде повідомлення з кодом. І за цим кодом ліки можна буде отримати в будь-якій аптеці України, яка укладе договір з НСЗУ, незалежно від місця проживання пацієнта. Гроші в аптеку надійдуть напряму  за договором з НСЗУ.

Ми переконані, що «Доступні ліки» стануть ще доступнішими. А це надзвичайно важливо для людей, які живуть із серйозними хронічними захворюваннями, — гіпертонією, цукровим діабетом 2-го типу чи бронхіальною астмою.

1 липня розпочнеться пілотний проект «Безкоштовна діагностика». Це ще один крок у трансформації системи охорони здоров’я. Деякі медичні послуги — лабораторні дослідження, інструментальні обстеження та невеликі операції — пацієнт зможе отримати безплатно, але тільки за електронним направленням лікаря первинної ланки, якого він обрав. Взяти участь у пілотній програмі зможуть і державні, і приватні заклади. Це відкриє нові можливості й для закладів — вони зможуть отримати додатковий дохід, і для лікарів — вони матимуть ще інструменти для ефективного ведення й лікування пацієнтів, і для самих пацієнтів, які отримають змогу безоплатних обстежень. Конкуренція підвищуватиме сервіс та знижуватиме  ціни.

— Що відбуватиметься в системі спеціалізованої стаціонарної допомоги?

— Стаціонарна спеціалізована допомога, звичайно, потребує змін. Нинішня модель фінансування, коли будь-яка лікарня отримує кошти  на ліжко-місце, незалежно від кількості та якості наданих медичних послуг, стимулює лише  тривалу госпіталізацію і надлишкове використання обмежених ресурсів. Ми хотіли б зробити процес надання медичних послуг у лікарнях більш ефективним. Для цього потрібно застосовувати сучасніші інструменти та методи фінансування. Один з таких — оплата у разі госпіталізації. Така модель стимулює ефективне використання бюджетних коштів.

Саме для напрацювання нової моделі буде реалізовано пілотний проект у Полтавській області. Ця область вже давно активно змінює систему охорони здоров’я. Там високий рівень інвестицій, готовність місцевої влади та медичних фахівців. Це все дасть змогу  за короткі терміни напрацювати нову модель фінансування. Потім отримані дані й результати дадуть змогу змінити модель стаціонарної допомоги в усій країні.

І пілотна програма «Безкоштовна діагностика», і пілотний проект у Полтавській області — всі вони потребують зусиль, знань та ефективного партнерства в опрацюванні нової моделі фінансування системи охорони здоров’я.  Але успішна трансформація на первинній ланці, активна участь лікарів, пацієнтів та місцевої влади додає нам упевненості. Надто що зміни, які відбулися на первинній ланці, вже стали незворотними. Ніхто з учасників процесу не погодиться повернутися в минуле —  ні лікарі, які добилися гідної оплати праці, ні місцева влада, яка має успішний соціальний об’єкт, ні пацієнти, що отримали кращий сервіс. Трансформацію моделі фінансування первинної ланки завершено, трансформація системи охорони здоров’я триває.

Оксана ГОЛОВКО,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Олег ПЕТРЕНКО.  Народився 1974 року в Ніжині на Чернігівщині. 1998-го здобув медичну освіту у Вінницькому національному медичному університеті імені Миколи Пирогова.

2006 року здобув ступінь магістра менеджменту організацій охорони здоров’я Школи охорони здоров’я Києво-Могилянської академії та Маастрихтського університету. Того самого року закінчив Українську школу політичних студій.

2009-го його призначено першим заступником генерального директора приватної клініки «Оберіг». Із 2015 року працював в акушерсько-гінекологічній клініці ISIDA в Києві заступником генерального директора зі стратегічного розвитку.

27 лютого 2018-го став переможцем у конкурсі на зайняття посади голови новоствореної Національної служби здоров’я України серед 13 інших кандидатів. Призначено на посаду голови НСЗУ 28 березня 2018 року.