ЄВРОСТАНДАРТ 

Безбар’єрність та рівнодоступність — істотний крок до суспільства рівних можливостей

Мало який навчальний заклад сьогодні може похвалитися таким здобутком: кожен другий його випускник зайнятий на відкритому ринку праці. Особливо коли йдеться про установу такої надчутливої суспільної сфери як соціальна, котра напряму зачіпає інтереси людей з особливими потребами. А отже, якість підготовки його вихованців, потреба в робітничих професіях, які вони здобувають, солідний багаж одержаних знань і навичок робить їх конкурентоспроможними навіть у наші складні часи.

Маємо на увазі Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів, відкритий 2001-го в Лютежі поблизу Києва. Цю абсолютно нову для нашої країни державну соціальну установу було започатковано відповідним Указом Президента України і наказом Міністерства праці та соціальної політики з метою реалізації Національної програми професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями. Треба також зауважити, що значну допомогу в цій благородній справі українським фахівцям надала Міжнародна організація праці.

Спершу за досвідом їздили ми

Більшість країн світу ще наприкінці минулого століття приступили до втілення важливої гуманістичної ідеї щодо надання рівних можливостей та умов життя всім без винятку членам суспільства, зокрема й тим з них, хто за станом здоров’я конче потребує фізичної та професійної реабілітації. Певна річ, громадянам з особливими потребами без державної допомоги не обійтися, та багато з них хотіли і могли власними руками та розумом заробляти на життя. Для цього їм необхідно отримати професію, і такі соціальні заклади почали відкривати в багатьох європейських країнах.

У незалежній Україні перейматися цією проблемою розпочали десять років тому. Як згадує один із ініціаторів створення Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів та його беззмінний директор, кандидат медичних наук Микола Авраменко, за завданням Мінсоцполітики група наших фахівців вивчала досвід профреабілітації в Австрії та Німеччині. Тоді ж, каже Микола Леонідович, ми поставили перед собою амбітну ціль: зробити наш Центр не просто схожим на закордонні аналоги, а навіть у чомусь кращим за них.

І нині кожен, хто побував у Лютежі, кому поталанило тут навчатися чи хто просто відвідав цей справді зразковий заклад, де враховані новітні стандарти щодо безбар’єрності та рівнодоступності у навчанні й побуті різних категорій інвалідів, може переконатися, що мета його організаторів досягнута. Його без перебільшення можна назвати справжньою школою рівних можливостей відповідно до європейських стандартів — прообразом суспільства, до якого ми всі прагнемо.

За традицією випускники Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів випускають у небо голубів своєї мрії. Фото автора

Модель комплексної реабілітації

За словами директора, Центр як державна соціальна установа, що входить до сфери управління Міністерства соціальної політики, нині реалізовує кілька важливих завдань: професійно навчає інвалідів з метою їхньої подальшої зайнятості, підвищує кваліфікацію фахівців, що опікуються реабілітацією громадян з обмеженими фізичними можливостями, розробляє та впроваджує новітні методики й технології профреабілітації, адаптує до вітчизняних умов досвід провідних зарубіжних реабілітаційних центрів.

Водночас тут можуть здобувати професію 138 інвалідів з різних областей країни. На початку його діяльності перші 22 випускники отримали свідоцтва кваліфікованого робітника за професіями оператор комп’ютерного набору та секретар керівника. Затим додалися соціальний робітник, вишивальниця, бджоляр, перукар, слюсар з ремонту автомобілів, швачка, взуттьовик з ремонту взуття і, зрештою, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних. Загалом — 15 робітничих професій, потреба яких на ринку праці лише збільшується, яких тут навчають за спеціально створеними за сприяння МОП модульними програмами.

Пояснюючи, що таке зайнятість їхніх вихованців на відкритому ринку праці, Микола Леонідович завважує, що випускникам Центру охоче допомагають в установах Служби зайнятості, вони самі часто знаходять роботу (є попит на ці професії!), започатковуючи власну справу. А найстаранніші ще й отримують рекомендації навчального закладу і вступають до престижного міжнародного Університету розвитку людини «Україна». Нещодавно до директора звернулася навіть кадрова служба відомого банку, мовляв, чули про ваших підопічних і розглянемо пропозицію з їхнього працевлаштування.

Поняття «комплексна реабілітація інвалідів» виходить за рамки лише професійного навчання. Вона передбачає вкрай важливу соціальну та психологічну функції, яку взяв на себе Центр: тут у людину з обмеженими фізичними можливостями вселяють міцну віру, що вона може перебороти себе, піднятися над своїм фізичним недугом, щоб не лише сподіватися на матеріальну допомогу держави, а стати повноцінним громадянином, забезпечити себе і свою сім’ю. До речі, серед випускників Центру вже утворилося близько 50 сімейних пар, бо всі життєві негаразди значно легше долати удвох.

У Лютежі також створені прекрасні умови для медичної реабілітації людей з особливими потребами. Причім чимало унікальних моделей з питань різнобічної реабілітації інвалідів — це винаходи, запатентовані співробітниками цієї соціальної установи.

Колектив однодумців

Ще один важливий здобуток Всеукраїнського центру за перше десятиріччя полягає в тому, що під його дахом зібралися високопрофесійні фахівці — практики та науковці, завдяки яким і вдається реалізувати найсміливіші плани і перспективи. Певною мірою їх можна назвати першопрохідцями в царині соціальної інтеграції людей з інвалідністю через доступ до зайнятості.

Набутий досвід і науковий пошук його співробітників втілився в 150 науково-методичних праць, десятки методичних рекомендацій, зокрема в щойно виданий унікальний практичний посібник «Центр професійної реабілітації інвалідів: організація основних напрямів діяльності». За їхньою участю реалізовувалися різноманітні вітчизняні та міжнародні проекти в соціальній сфері.

Завдяки практичному досвіду та авторитету колективу Центру його співробітники залучалися МОП до реалізації низки важливих міжнародних проектів соціального спрямування. Багаторічна співпраця наших фахівців з колегами із країн близького зарубіжжя торік реалізувалася в підписання перспективного міжнародного чотиристороннього договору про співробітництво між Всеукраїнським центром та Санкт-Петербурзьким професійно-реабілітаційним центром, Калузьким реабілітаційно-освітнім комплексом, Білоруським протезно-ортопедичним відновлювальним центром.

Самореалізація як державна проблема

Нещодавно, відзначаючи проголошений ООН Міжнародний день інвалідів, перший заступник міністра соціальної політики Василь Надрага зазначив, що всі ми — і уряд, і суспільство — повинні озирнутися довкола й замислитися: що ще повинна зробити держава для повноцінного життя та всебічної самореалізації людей з обмеженими можливостями.

Колектив Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів, діяльність якого координується і всіляко підтримується Мінсоцполітики, Державною службою з питань інвалідів та ветеранів, своє завдання вбачає в ефективній професійній реабілітації осіб з інвалідністю як одному з найбільш результативних шляхів подолання бідності серед найвразливіших верств населення.

Тож у найближчих планах соціальної установи — розширення матеріально-технічної бази, удосконалення методики та технології реабілітаційного процесу. Та найбільше тут переймаються проблемами підвищення рівня знань, бо саме це робить випускників Центру конкурентними на ринку праці.