Цей привид уже кілька місяців щовихідних у темну пору доби водить лучан і гостей обласного центру найдавнішими вуличками міста. А нині навіть стукає у друзі через соцмережу — так збирає охочих дізнатися трохи більше про історію давнього міста над Стиром. Усі, хто побував на екскурсії зі Станіславом Хрустелем, у захваті від почутого і побаченого. Тож проект «Романтика та містика Лучеська», що переміг у конкурсі соціальних проектів туристського спрямування, який провели управління туризму та промоції міста Луцької міської ради спільно із Британською радою в Україні, можна називати вдалим.

Теплого надвечір’я на Братському мосту в Луцьку збирається невеличкий гурт людей. І ніби нічого особливого, якби не один пан поміж них — у давнього крою одязі з кількома факелами у руках. То привид Станіслава Хрустеля, поляка, який через історію щирого, але з трагічним закінченням кохання уже понад чотири століття не може знайти спокою на тому світі й блукає вулицями міста. Дмитро Безвербний (саме так звати актора, який перевтілився у шляхтича-легенду), щойно годинник показує 22.00, запалює смолоскипи і ліхтарі, вручає їх найсміливішим екскурсантам і починає оповідку.

Старе місто ліхтарями не перенасичене, а світло з вікон не те що не заважає, а навіть додає антуражу подорожі. До речі, це тепер жителі цих вулиць до екскурсій звикли, а перші рази і самі виходили подивитися на диваків, що блукають тут посеред ночі. Атмосфера така, що вже з перших слів, слухаючи Дмитра-Станіслава, ти ніби переносишся на 100, 200 чи 1000 років у минуле, стаючи учасником знакових подій для Лучеська (така давня назва міста). Ось ніби бачиш, як будується храм. А за якийсь час тут через людську жадобу чи неприйняття іншої позиції ллється кров. Від історій, легенд, переказів та доведених фактів перехоплює подих. Для найуважніших чи найерудованіших, знайомих із певними віхами минувшини міста, — подарунки від Хрустеля.

Бути краєзнавцем і привидом водночас — це так креативно. Фото зі сторінки Дмитра Безвербного у соцмережі «Фейсбук»

Тож дві години театралізованої екскурсії в розповідях, конкурсах, з поезією, фото на згадку та «нектаром кохання» на завершення подорожі минають непомітно. Локації, як і наша історія, — найрізноманітніші: і православний храм, і кірха, і знаний на всю Україну будинок з химерами, і замок Любарта, і помешкання знакових для міста особистостей, що виграли боротьбу з часом, і… А ще тут — народження легенд. Для охочих розбагатіти, ділиться з екскурсантами Станіслав Хрустель, треба лишень об стіну замку потерти 200-гривневу купюру, на який його зображено. Не вірите? То чимшвидше до Луцька — поринути в його романтику та містику й переконатися, що це таки діє!