Днями парламент прийняв рішення про підвищення виплат сім’ям загиблих військовослужбовців. Після підписання законопроекту Президентом їм виплачуватимуть приблизно 900 тисяч гривень. Нині ця сума становить приблизно 600 тисяч гривень. Звісно, ці гроші не повернуть дитині батька, а матері — сина, проте допоможуть сім’ї на перших порах. Та дуже сумно, коли герої гинуть, захищаючи країну, а після їхньої смерті декотрі родичі намагаються нажитись на нещасті.

Недавно інтернет-спільноту вразила історія про те, як половину такої виплати забрав собі батько загиблого в АТО хлопця. Щоправда, він покинув сина, коли той ще був малим, і згадав про свою кровиночку лише коли запахло грошима. Байдуже, що не брав участі у вихованні майбутнього героя та й узагалі більшу частину свого життя просидів у в’язниці.

Згорьована смертю дитини матір, дізнавшись, що її колишній чоловік збагатився на смерті сина, почала шукати правди. Але в органах соцзахисту жінці сказали, що батько має право на частину компенсації, адже його не позбавили батьківських прав. І такі історії, на жаль, не рідкість. Як позбавити непутящих та безвідповідальних батьків можливості заробляти на смерті дітей, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

Добровільна відмова

Юристи нагадують, що в законодавстві зазначено: до членів сімей загиблих військовослужбовців належать утриманці загиблого, батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні, діти, які не мають і не мали своїх сімей, діти, які стали інвалідами до досягнення повноліття, у яких є сім’ї, діти, чиї мами й тата загинули або пропали безвісти.

— У Сімейному кодексі України зазначено, що сім’ю становлять люди,

які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, — роз’яснює адвокат АО «Курчин і Партнери» Вікторія Косенчук. — Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Одноразову грошову допомогу родині загиблого призначають і виплачують у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі. Суму одноразової виплати розподіляють рівними частками між членами сім’ї, батьками та утриманцями загиблого військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста.

— Якщо хтось із тих, хто має право на отримання одноразової грошової допомоги, відмовиться від неї, його частку розподіляють між іншими людьми, які мають право на її отримання, — наголошує Вікторія Косенчук. — У законодавстві не прописані додаткові критерії для надання статусу члена сім’ї загиблого військовослужбовця, як не встановлено й пріоритетності одних родичів перед іншими.

Несправедливо, але законно

Тобто за законом навіть той, хто згадав про своє батьківство лише після смерті дитини, так само може претендувати на грошову допомогу, як і мати, яка ночами не досипала й віддавала всю себе синові? Але ж це несправедливо.

— Формально батьки, які ухилялися від виконання своїх обов’язків (виховання та утримання дітей), мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі їхньої загибелі під

час виконання військового обов’язку, — зазначає юрист Центру правової інформації та консультацій при БМГО «Правова єдність» Марина Лисич. — Ця норма справді несправедлива, тому необхідно вносити зміни до «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, яких призвали на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». До розроблення тексту таких змін необхідно підійти виважено: детально описати процедуру подання документів на одноразову грошову допомогу, прийняття рішення про виплату, розширити перелік підстав для відмови у виплаті. І, що важливо, описати, які саме документи потрібно подати як доказ ухилення від виконання батьківських обов’язків, а також визначитися з тим, який саме державний орган має вирішувати спірні питання щодо її призначення.

Варто сказати, що в Цивільному кодексі зазначено осіб, які не мають права на спадкування за законом: це батьки померлої дитини, яких позбавили батьківських прав, якщо ці права не були поновлені на час відкриття спадщини. Ще батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також ті, хто ухиляється від утримання спадкодавця, якщо це встановлено судом.

— У чинному законодавстві є поняття «позбавлення особи права на спадкування», проте воно жодним чином не стосується питання виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі родича під час АТО, — каже Марина Лисич. — Разом з тим ці різні поняття за аналогією можна було б застосовувати на практиці, однак лише за умови внесення відповідних змін у законодавство.

Проте родині загиблого, яка має такого недобросовісного родича, що забрав частину грошової допомоги, юристи радять звертатись до суду із позовною заявою про позбавлення права на отримання цієї виплати.

— На стадії прийняття рішення про цю грошову допомогу радимо повідомити уповноваженим особам військового комісаріату та Міноборони, що один із батьків за життя загиблого військового ухилявся від своїх обов’язків, та клопотати про виключення його із переліку осіб, що мають право на отримання допомоги. Наприклад, через подання відповідного позову до суду про позбавлення права на отримання державної грошової допомоги, — радить Вікторія Косенчук.

Щоправда, більшість юристів не дуже оптимістично налаштована. Адже вкрай важко позбавити горе-батьків права на одержання одноразової грошової допомоги у разі загибелі дітей-військовослужбовців навіть через суд.