Сьогодні у столичному Будинку вчителя розпочав роботу VІІ з'їзд Федерації роботодавців України. Про діяльність організації у звітному періоді, проблеми, з якими стикаються роботодавці, і шляхи їх розв'язання, наш кореспондент спілкується з головою Ради Федерації роботодавців України Дмитром Олійником.

Курс на відпал

- Дмитре Миколайовичу, у своєму виступі на VІ з'їзді ФРУ ви говорили про об'єднання зусиль в роботодавчому русі як про одне з найголовніших досягнень. Чи можете пишатися своїми результатами в цій діяльності за звітний період?

- Із задоволенням скажу: так. Дійсно, найважливішим показником діяльності будь-якої структури є приєднання до неї нових членів. Наші ряди за минулий рік поповнилися одинадцятьма авторитетними організаціями. Серед них - Конфедерація роботодавців України, Всеукраїнське об'єднання обласних організацій роботодавців у сфері телекомунікацій та інформаційних технологій, Спілка податкових консультантів України.

- А скільки структур входить сьогодні до складу Федерації?

- Понад 50 територіальних та галузевих. 7 мільйонів людей працюють у роботодавців - членів Федерації. Ось чому ФРУ залишається найбільш впливовою організацією роботодавців в Україні. Не буду перевантажувати цифрами, наведу лише такі. У звітному періоді Федерацією відпрацьовано близько 3 тисяч(!) проектів нормативно-правових актів, з яких лише проектів законів України - 661. Це величезний труд і дирекції ФРУ, і наших колег з регіонів. Користуючись нагодою, хочу через вашу газету щиро їм подякувати.

А щодо об'єднавчих процесів у русі роботодавців, то вони тривають. У склярів, а я, до слова, очолюю Федерацію роботодавців скляної промисловості України, є таке поняття - відпал. Це зняття внутрішніх напруг. Ще Михайло Ломоносов казав: той, хто позбудеться внутрішніх напруг у склі, зробить його дорожчим за золото. Ось і ми, долаючи різного роду напруги в русі роботодавців, намагаємося створити на базі ФРУ, - а вона найбільш репрезентативна в країні та офіційно визнана в світі, - єдину організацію роботодавців національного рівня. Створення єдиної організації роботодавців національного рівня - найбільш ефективний шлях забезпечення захисту інтересів вітчизняного бізнесу, набуття високого авторитету в країні.

- Щодо останнього, то його помітно додає участь роботодавців у соціальному діалозі. Яскравий приклад результативності такого діалогу - підписання Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010-2012 роки.

- Саме так. Для ФРУ це Генеральна угода є знаковою. Це перший документ, при напрацюванні якого роботодавці позбулися давньої хвороби - лише опрацьовувати пропозиції профспілок. Натомість висунули свої вимоги як до змісту угоди, так і до її формату. Це якісно поліпшило переговорний процес.

Голос Федерації в соціальному діалозі став більш гучним завдяки якісно новому методу діяльності - участі наших представників у засіданнях урядових комітетів, колегій міністерств та відомств. Це, зокрема, дало нам можливість ініціювати прийняття Кабміном важливих для нас рішень.

- А якщо конкретно...

- За час роботи з урядовими комітетами Федерація опрацювала 1539 проектів нормативно-правових документів, з яких лише законопроектів - 290. За нашим наполяганням повернуто на доопрацювання понад 30 документів, що містили значні ризики для роботодавців та погіршували умови ведення бізнесу в Україні.

За нашою ініціативою, Прем'єром особисто та урядом зокрема центральним органам виконавчої влади було видано понад 20 доручень, що спрямовані на посилення співпраці ФРУ з Кабінетом Міністрів, залучення Федерації до роботи із важливих для роботодавців питань. Від уряду нам вдалося домогтися щороку передбачати збільшення суми коштів на інноваційне інвестування та підтримку пріоритетних галузей економіки.

Ми не допустили затвердження урядом проекту постанови "Деякі питання охорони праці", яка змінювала порядок надання додаткових гарантій працівникам у шкідливих умовах. Загальна вартість додаткового навантаження на роботодавців могла б скласти до 3 млрд грн на рік.

Свою принципову позицію відстоюємо не лише в Кабміні. Наші представники увійшли до складу колегій 13 міністерств, колегії ДПА України.

Серед інших ефективних інструментів соціального діалогу - участь в діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України. За підсумками нашої спільної роботи направлено низку звернень до Президента України, Прем'єр-міністра.

Не заглядаючи владі в рот

- Коли ви говорите про співпрацю з деякими державними установами, у когось може скластися враження, що ФРУ є, як би то делікатніше сказати, провладною структурою...

- Я б на це відповів так. У різних громадських організацій свої методи діяльності та впливу. Одні страйкують, інші вживають більш радикальних заходів, створюють лобі. Щодо роботодавців, то ми виступали і виступатимемо за діалог, за співпрацю.

Користь від такого підходу демонструє наша активна участь у процесі вдосконалення податкового законодавства. Спочатку нашого представника ввели до складу громадської колегії ДПА. За нашою пропозицією створили спільну робочу групу ФРУ та ДПА з вирішення проблемних питань, співголовою якої обрали мене. Вкрай важливо, що рішення цієї спільної робочої групи є обов'язковими для територіальних підрозділів ДПА України.

Складною, але в кінцевому підсумку результативною виявилась і наша участь в діяльності урядової робочої групи з опрацювання проекту Податкового кодексу. Ми запропонували сформований фаховий колектив на чолі з моїм заступником по Раді Федерації, головою Волинського обласного об'єднання організацій роботодавців Володимиром Цибульським. Від наших конструктивних пропозицій, а їх лише на початку виявилося майже тисяча, намагалися відбитися. Але наша наполегливість дала результат.

Зокрема, запрацював механізм забезпечення автоматичного відшкодування ПДВ. Це дало змогу протягом серпня здійснити 4 транші облігацій для оформлення відшкодування ПДВ на 16,4 млрд грн. У вересні-жовтні відшкодували ПДВ товаровиробникам, які були заявлені і підтверджені перевірками ДПА. І все це - через проведення дуже непростих зустрічей, а також звернень до Президента, Прем'єр-міністра, інших високопосадовців. Звертались за підтримкою і до ЗМІ, провели прес-конференції. До речі, дякуємо "Урядовому кур'єру" за об'єктивне висвітлення нашої позиції.

Питання, чи змогли б ми досягти результатів у податковому процесі, якби заглядали владі в рот, звучить риторично...

- Дмитре Миколайовичу, крім участі у податковому процесі, що ще для роботодавців є найбільш пріоритетним?

- Це вплив на регуляторну та митну політику. Результатом зусиль роботодавців стало зменшення з 66 до 23 видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Проте боротьба триватиме, оскільки проблем в державі накопичилось не на одну і не дві п'ятирічки.

Одна з таких - упорядкування системи надання адмінпослуг. Роботодавці та підприємці, окрім податків та внесків на соціальне страхування, оплачують 2258 послуг в дозвільній системі! ФРУ розробила та надіслала до уряду зміни до законопроекту "Про адміністративні послуги". Це дасть змогу втричі скоротити кількість цих послуг та удосконалити порядок їх надання!

Сторона роботодавців напрацювала й пропозиції, які мають помітно вплинути на існуючу митну систему. Нам вдалося домогтись скасування наказу Держмитслужби, який стосувався особливостей визначення митної вартості.

Також завдяки втручанню Федерації не був прийнятий закон "Про внесення змін до Митного кодексу України", який, зокрема, дозволяв би митним органам проводити оперативні перевірки, вилучати оригінали бухгалтерських та фінансових документів тощо.

Ще один наш пріоритет - участь у бюджетному процесі. ФРУ свого часу направила до Мінфіну пропозиції для опрацювання тристоронньою робочою групою. Ми підготували до проекту Держбюджету-2011 55 пропозицій.

Роботодавцям з популістами не по дорозі

- Щодо соціальних питань. Роботодавці часто-густо дорікають на систему виплат на фінансування соціальних гарантій працівників. Поясніть, будь ласка, в чому причина таких докорів?

- І в звітному періоді, і в минулі роки у важких баталіях, консультаціях та спорах Федерації вдавалося запобігати покладанню на роботодавців фінансування результатів реалізації зростаючих популістських обіцянок щодо збільшення пенсій, виплат за соціальним страхуванням, допомог та інших соціальних гарантій. Ми намагаємося не допустити зростання таких зобов'язань та скоротити витрати фондів соціального страхування з метою оптимізації використання страхових сум, які на 91% складаються з коштів роботодавців.

- Цікаво, а чи стикаються з такими проблемами ваші колеги в інших країнах? Ви вивчаєте їхній досвід?

- І досвід вивчаємо, і своїм ділимося. Приємно відзначити, що після VІ з'їзду Федерація помітно активізувала свою міжнародну діяльність. Ми взяли участь в десяти заходах, підписали п'ять документів. Розвитку набуло співробітництво з Міжнародною організацією праці, Міжнародною організацією роботодавців тощо.

У червні делегація ФРУ взяла участь у 99-й сесії Міжнародної конференції праці у Женеві, зустрілася з Генеральним секретарем МОР, провела двосторонні переговори з колегами з Росії, Латвії, Білорусі, Молдови та інших країн.

Знаковою подією стало підписання Федерацією угоди про створення Міжнародної координаційної ради об'єднань роботодавців. До неї увійшли представники з 13 країн світу. На ІІІ Астанинському економічному форумі ми підписали угоду про створення Міжнародного організаційного комітету Євразійського ділового конгресу. Активно налагоджували і двосторонні відносини. Це, зокрема, сприяло встановленню прямих контактів між бізнесменами та підприємствами України та Туркменістану, Казахстану, Латвії, Чорногорії.

- Ви сказали, що соціально-економічних проблем в країні вистачить не на одну п'ятирічку. Чи бачить Федерація, як вона братиме участь у їх розв'язанні у майбутньому?

- Бачить і навіть формує свій підхід.

У відповідь на постійні виклики, які нам кидають час, економіка та політики, неможливо обмежуватись короткостроковими планами. Тому формуємо нові підходи, які передбачають встановлення середньо- і довгострокових стратегічних цілей. При цьому в Федерації глибоко переконані: наш підхід слід координувати із програмними документами економічного та соціального розвитку країни, які висунуті Президентом та урядом на далеку перспективу.

Ми складемо власний стратегічний документ - Маніфест роботодавців України, в якому визначимо перспективу на найближчі 10 років. Кінцева мета - Україна має увійти до 50 найбільш конкурентоспроможних країн світу.

- Які ж стратегічні напрямки зусиль роботодавців?

- Перелічу основні. Це створення базових передумов економічного зростання через стабілізацію державних фінансів і стійкої фінансової системи, утримання низького рівня інфляції. Ми - за формування режиму максимального сприяння бізнесу шляхом зменшення втручання держави в економіку, зниження адміністративних бар'єрів для його розвитку, модернізацію податкової системи, поглиблення міжнародної економічної інтеграції України. Слід модернізувати інфраструктуру і базові сектори економіки, сприяти в усуненні усталених структурних проблем в енергетичній, вугільній, нафтогазовій галузі і житлово-комунальному господарстві, а також у транспортній інфраструктурі і ринку землі.

Роботодавці будуть вживати заходів щодо збереження і розвитку людського та соціального капіталу, поліпшення якості та доступності освіти і медичного обслуговування.

Чимало слід зробити для підвищення ефективності державного управління шляхом реформування державної служби і виконавчої влади. І ще, і ще, і ще...

Все це ми маємо викласти в Маніфесті, який виносимо на трибуну VІІ з'їзду. Плануємо протягом декількох місяців всебічно обговорити проект у членських організаціях, серед соціальних партнерів. Базовим гаслом документа може стати: "Конкурентоспроможний бізнес: заможна держава".

- Плани амбіційні. А чи є кому їх втілювати в життя? Врешті, хто він - сьогоднішній роботодавець? З чого складається його портрет?

- У цьому році Федерація разом з Міжнародним арт-центром "Меценат" започаткували дуже цікавий проект. В ньому ми виступаємо в ролі благодійників, які, зокрема, братимуть участь у поповненні музеїв країни витворами сучасного українського мистецтва. Так от, до портрета роботодавця, - людини відповідальної, досвідченої, працюючої на перспективу - додалися риси мецената. Це свідчить і про високу духовність тих, хто дає сьогодні людям роботу.

Погодьтеся, таким роботодавцям під силу досягти найамбітніших цілей.

ДОВІДКА "УК"

Дмитро ОЛІЙНИК. Народився 7 листопада 1964 року в с. Волиця-Польова Теофіпольського району Хмельницької області. У 1990 р. закінчив Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут". З 1997 р. - президент Асоціації підприємств скляної промисловості "Скло України". В 2005 р. очолив Федерацію роботодавців скляної промисловості України. У березні цього року обраний головою Ради Федерації роботодавців України (ФРУ).