Львів таки дочекався його повернення до рідного міста. Він повернувся у бронзі через 83 роки — статечний і вдумливий духовний лідер українців, один з найавторитетніших в Україні та світі глава Української греко-католицької церкви, який понад 44 роки перебував на Святоюрському престолі. Андрей Шептицький, здається, ніколи не покидав свого краю: Галичина завжди була під його благословенням. У найскладніші, найдраматичніші часи його ім’я ще за життя, а відтак і по смерті світлу пам’ять намагалися очорнити, облити брудом, таврувати тавром зрадника, применшити його роль в історичній долі народу. Але життя ствердило: такі величні титанічні постаті не знівелювати!

Його повернення чекали сучасники, і ось тепер, вилитий у бронзі скульптурний митрополит Андрей Шептицький повернувся на Святоюрську гору. У тому варіанті, що й був створений ще за життя митрополита у 1931 році і встановлений у саду греко-католицької Теологічної академії відомим галицьким скульптором Андрієм Коверком і знищений у 1945 році. Комісія із вшанування 150-річчя від дня народження митрополита Андрея Шептицького визнала за недоцільне створювати новий пам’ятник — скульптурний портрет владики Андрія Коверка чи не найкраще відтворює багатогранний образ і дивовижно м’який і водночас сильний характер. Нове життя у давню роботу вдихнув відомий львівський скульптор Микола Посікіра — саме він відтворив скульптуру галицького майстра. А над виготовленням скульптури майже три місяці працювало 12 майстрів скульптурного цеху Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики. Аби виготовити монумент (автори зберегли основні параметри оригіналу: висота постаменту — 3,8 метра, натомість трохи зменшені розміри п’єдестальної частини), знадобилося 2,4 тонни бронзи. До його відкриття долучилися митці Львова, що взяли участь у благодійному аукціоні, кошти від якого переказали на спорудження монумента.

Розпочалося вшанування поважного ювілею митрополита Андрея Шептицького з архієрейської Божественної літургії в Архікатедральному соборі святого Юра, яку очолив глава УГКЦ Блаженніший Святослав, і відкриття оновленої експозиції музею глави УГКЦ та родини Шептицьких у його рідних Прилбичах (нині Яворівський район Львівської області). Навіть злива не завадила львів’янам та численним прочанам з України та з-за кордону прийти на урочистості. Але — диво! — на час відкриття і освячення пам’ятника владиці дощ припинився і сонце з’явилося на грозовому небі.

В урочистій церемонії освячення пам’ятника митрополитові Андрею Шептицькому взяли участь Президент України Петро Порошенко із дружиною, глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук. Урочистості розпочались із спільного виконання Національного гімну України. Відтак виступив Президент України Петро Порошенко.

«Як не згадати далекоглядну і грунтовну пастирську діяльність слуги Божого митрополита Андрея Шептицького… Треба зробити належне посилання на його героїчну апостольську працю, щоб зрозуміти по-людському незбагненну живучість Української греко-католицької церкви в темні роки переслідування». Ці слова належать Папі Іоаннові Павлу ІІ, і сказав він це тут, у Львові, 14 років тому під час зустрічі з молоддю. Я радий і надзвичайно вдячний теперішньому Папі Франциску за те, що в 150 річницю народження владики Андрея апостольська столиця зробила важливий крок у беатифікації нашого митрополита і визнала його геройські чесноти. Сьогодні і ми з вами відновлюємо історичну справедливість і нарешті відкриваємо монумент Шептицькому у Львові. Та найкращий пам’ятник владиці — сама незалежна Україна, яка крокує до родини європейських народів», — наголосив Петро Порошенко.

Про історію встановлення пам’ятника митрополитові у Львові розповів глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук, зробивши екскурс у 1990-ті. Адже «це історія боротьби за свою історію, свою свідомість, за свою церковну і національну ідентичність, історія боротьби за своє сьогодення і краще, Богом благословенне майбутнє».

А місце для монумента обрав свого часу народ, і тут, де нині постав пам’ятник, спершу виростали гори квітів та свічок. А сьогодні цей монумент духовному лідеру українського народу митрополитові Андрею Шептицькому, який мріяв і прагнув збудувати на міцному духовному фундаменті Рідну хату, освячено.