Прифронтова Донеччина по обидва боки лінії розмежування має чітку спільну ознаку, що відразу впадає в очі. Територія області, точніше, місцеві поля, посадки, дороги й особливо населені пункти вкриті потворними шрамами — вирвами від вибухів, слідами куль чи осколків та руїнами, що нагадують про тривалу гібридну війну. Важко не помітити ще й разючу різницю на місці минулих боїв чи обстрілів.

Час зупинився. Ця лаконічна і влучна характеристика дуже точно означує нинішню ситуацію на окупованій проросійськими незаконними збройними формуваннями території краю. За минулі роки там безнадійно застигли пошкоджені чи зруйновані приміщення промислових підприємств, аеропорту, вокзалу, стадіону «Донбас Арена», об’єктів культурної галузі. Вони заростають бур’янами, їх розбирають на брухт чи будматеріали. А про капітальний ремонт або зведення нових об’єктів не йдеться. Звичайно, було б великим перебільшенням запевняти, що на території Донеччини під контролем українського уряду вже повністю ліквідували руйнівні сліди війни та відбудували всі міста і села.

Ні, адже до цього доведеться докласти ще чимало зусиль і коштів. Однак про темпи і плани згаданих робіт можуть свідчити два промовисті факти.

По-перше, за підсумками 2020 року Донецька область стала переможцем за підсумками реалізації державної програми «Велике будівництво». А по-друге, на рік нинішній для будівельних робіт у межах цієї програми регіон отримає ще більшу суму — майже мільярд гривень.

Чи хочуть будівельники війни?

Про цікаві моменти довкола проєкту «Велике будівництво» якось розповів житель Краматорська: «Коли вперше почув про цю програму, відразу уявив таке. А що, якби, собі думаю, побудувати на лінії зіткнення міцну і велику не китайську, а донецьку стіну? Щоб надійно відгородитися від лихого агресивного «рускава міра». А потім зрозумів: навіщо? Уже побачив, як нервово реагують люди з Донецька, які навідуються сюди по пенсії чи покупки, на наші будівельні майданчики і вже капітально відремонтовані чи зведені нові об’єкти. Це вже своєрідна велика стіна між Україною і ОРДО, яка чудово показує різницю між відбудовою і розвитком краю з одного боку та руїнами, занепадом і депресією — з іншого».

Справді, жителі на окупованих територіях, відгороджені від реалій ще й високою дезінформаційною стіною, перетнувши лінію зіткнення, дедалі частіше почуваються обдуреними. Оскільки вони можуть на власні очі побачити позитивні зміни, які поступово відбувають на українській Донеччині у них по сусідству.

Для багатьох відкриттям стало те, що в постраждалій від потужних обстрілів Авдіївці триває реконструкція міської школи №2.

«Відчуйте різницю! У Донецьку триває велике приготування: стали викидати сміття з підвалів-бомбосховищ, бо нібито скоро почнеться «наступ України». А в Авдіївці в цей час будують школу для дітей», — констатує донеччанин.

Ідеться про новий навчальний заклад, у якому зможуть сісти за парти понад 1200 дітей.

«За час війни цю школу двічі обстрілювали російські окупанти, та незабаром від цих пошкоджень не залишиться й сліду. Тут працюватиме сучасна опорна школа. Ремонт здійснюють коштом обласного бюджету, а меблі та обладнання для класів та інших приміщень, ігрові майданчики надає уряд Литви», — розповідає голова Донецької обласної державної адміністрації Павло Кириленко.

Цікава деталь. Оскільки будівельні майданчики в тутешніх населених пунктах важко не помітити, російська пропаганда розповідає про них людям на окупованих територіях зовсім інше. Демонструючи знімки чи кадри котлованів і вже зведених споруд, донеччан лякають, нібито Україна будує в’язниці чи концентраційні табори для всіх російськомовних бранців, якими ті стануть після визволення Донбасу від носіїв «рускава міра».

Наприклад, у перелік таких «страшних» об’єктів потрапив і фізкультурно-оздоровчий комплекс «Н20-Classic» у Краматорську, де триває реконструкція. Насправді тут працюватимуть два басейни — дорослий і дитячий, які незабаром зможуть відвідувати всі жителі чи гості міста.

Та й інші пункти вже виконаного торік плану «Великого будівництва» переконливо показують, що люди по той бік лінії розмежування, попри нагнітання там української загрози, можуть спати спокійно. Адже державна програма має на меті насамперед масштабно і якісно відновити об’єкти інфраструктури, серед яких ті, що потерпіли від російських «іхтамнєт» та найманців.

2020 року вже вдалося капітально відремонтувати школи у прифронтовій Красногорівці, а ще в Селидовому, Сіверську, Нікольському та Желанному. Наймолодші жителі Бахмута, Краматорська й Маріуполя пішли у нові дитячі садочки, відкриті в цих містах. А в межах перспективного проєкту побудовано три спортивні об’єкти: комплекс та крите футбольне поле у Краматорську і стадіон у Волновасі. Вдалося провести реконструкцію колись занедбаних стадіонів у Селидовому та Слов’янську.

Помітні зрушення відбулися у будівництві й модернізації медичних закладів області, проведено ремонти доріг і мостів. І така робота буде ще активнішою цього року.

Ці об’єкти служитимуть кільком поколінням

Ставши переможцем за підсумками реалізації програми «Велике будівництво» 2020 року, Донеччина, звісно, прагнутиме втримати лідерство. Це підтвердив і голова Донецької ОДА Павло Кириленко, який спрогнозував, що 2021-й стане ще динамічнішим. Адже відомо, що на реалізацію всіх інфраструктурних проєктів прифронтова область отримає близько мільярда гривень. Про серйозність намірів щодо лідерства свідчить і план робіт на рік, з яким керівник області вже ознайомив міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова та всіх присутніх на нараді, яка минулого тижня відбулася у Краматорську.

Усього донеччани беруться реалізувати в межах програми «Велике будівництво» 34 проєкти, основна частина яких — 29 — мають соціальну спрямованість: школи, дитячі садочки, медичні заклади, об’єкти культури, спорту та соціальної сфери. Більшість (21 проєкт) заплановано завершити до кінця року, а інші (13) здадуть в експлуатацію 2022-го.

Характерна особливість цьогорічних планів — піклування про підростаюче покоління. Завдяки «Великому будівництву» вдасться істотно поліпшити умови навчання майже 8 тисяч школярів Донеччини. Заплановано провести реконструкцію й оновлення 11 шкіл у містах Бахмут (три), Лиман, Маріуполь, Новогродівка, Родинське, селищах Кальчик і Петрівка, Авдіївці й Торецьку, що лежать уздовж лінії розмежування. Водночас триватиме добудова семи дитячих садочків, які працюють, де виховують понад 1500 малих дошколяриків.

Буде реалізовано ще три великі перспективні спортивні проєкти. У Маріуполі реконструюють плавальний басейн «Нептун», у Краматорську вже будують фізкультурно-оздоровчий комплекс із двома басейнами, а в Лимані зведуть велосипедний комплекс, аналогів якому в Україні досі не було. Цей сучасний спортивний об’єкт використовуватимуть не тільки місцеві велосипедисти. Є намір проводити в Лимані навчально-тренувальні збори спортсменів з інших областей, чемпіонати України, використовувати його як тренувальну базу наших збірних національних команд.

Серед кількох нових об’єктів медичної галузі заслуговує на увагу будівництво корпусу відділення фізичної та реабілітаційної медицини у курортному місті Святогірську, який відкриють у межах відзначення 30-річчя Незалежності України. Медичну реабілітацію та інші послуги тут зможуть отримувати не тільки учасники АТО/ООС, а й інші жителі прифронтового краю.

З огляду на складну екологічну ситуацію в області реалізують п’ять відповідних проєктів, що мають істотно поліпшити стан довкілля. Три із них здадуть в експлуатацію до кінця року, ще два запрацюють 2022-го.

«Усі об’єкти, що увійшли до програми «Велике будівництво», дуже важливі для Донеччини. І безумовно, потім служитимуть людям не одне покоління», — переконаний голова Донецької ОДА.

ДО РЕЧІ

Житло — у кварталі Європейський

У місті Краматорську, яке з відомих причин стало адміністративним центром Донеччини, розпочинають проєктні роботи із запланованого будівництва великого житлового кварталу, який матиме назву Європейський.

Як уточнили в міській раді, перші будинки зводитимуть уже восени на кошти Міжнародної організації міграції і німецького Банку розвитку KfW, який діє від імені уряду Німеччини.

І знову відчуйте різницю! У колишньому адміністративному центрі Донецьку за роки проросійської окупації про житлове будівництво навіть не йдеться. Та й назви районів міста: Ленінський, Ворошиловський, Будьонівський, Калінінський, Куйбишевський, Кіровський, Петровський, Пролетарський — зайвий раз переконують, що час там справді зупинився і навіть закляк. І лише вціліла назва одного з районів — Київського ще залишає примарні надії на повернення до нормального життя.

Павло КУЩ,
«Урядовий кур’єр»

ПРЯМА МОВА

Олексій ЧЕРНИШОВ,
міністр розвитку громад та територій:

— Донецька область має найвищий показник розподілу частки з Державного фонду регіонального розвитку. Це найбільша сума, і я дуже радий цьому, тому що ці гроші використовують ефективно. Мало отримувати фінансування, ще потрібно інвестувати його в соціально-економічний розвиток.

Програма «Велике будівництво» матиме продовження 2021-го й у подальші роки. А на 2021-й у Донецькій області заплановано ще більшу кількість проєктів: 34 об’єкти, з яких 29 — соціальної сфери і п’ять — економіки. Цього року плануємо інвестувати близько мільярда гривень у Донецьку область саме в розвиток цих проєктів.