У процесі децентралізації вибудовується якісно новий рівень довіри і відповідальності між людиною, громадою та державою. Змінюватися непросто, але між учасниками державотворення є діалог. Отже, з часом буде очікуваний результат.
В автобусі з міста Хмільник до села Війтівці, де розташована адміністративна будівля Жданівської сільської ради, я завів мову з кількома місцевими. Ті розповіли, що спочатку їх хотіли приєднати до Хмільника, але вони не погодилися, бо мають міцну громаду, тому їм дозволили самим гуртувати довколишні села. У грудні минулого року Жданівська і Качанівська сільські ради, в яких разом 5 сіл, створили об’єднану територіальну громаду. У перспективі в ній має бути щонайменше 16 сіл. Я поцікавився, чи стало краще після об’єднання, й у відповідь почув розважливе: «У нас і до цього багато чого робили, і тепер багато роблять». Бюджетна децентралізація дала користь всім. При цьому кожен стартував з різної позиції. Сильніший має підставити плече слабшим. Цікаво: а що в основі міцності громади, яка в’яже своє перевесло об’єднання?
Створили центр безпеки громадян
Я був приємно вражений благоустроєм території довкола Жданівської сільради. Скрізь квіти — на газоні, в «парасольці», на підвісному кашпо. Доріжка до спільного дому громади вимощена сучасною бруківкою. Новизну схвалюють двоє лелек із рукотворної композиції, в яких є робота: якщо нинішнього року в місцевій школі було восьмеро випускників, то в перший клас підуть 28 малят. Цим змінам раді чумаки й козаки на цямрині криниці. У приміщенні установи теж гарно — і все на сучасний лад. А сільський голова Станіслава Ядвіжена, якій люди з 1994 року довіряють очолювати громаду, хоч була у відпустці, вийшла на роботу, бо приїхала делегація із сусіднього Калинівського району переймати досвід створення центру безпеки громадян.
У Війтівцях його відкрили 20 липня цього року. Це перший у Вінницькій області центр безпеки громадян. До його складу входять пожежна частина, поліцейська дільниця, а в недалекій перспективі тут буде і пункт швидкої допомоги. Розмістили центр у колишньому складському приміщенні, яке капітально відремонтували та реконструювали. Також придбали необхідне обмундирування, меблі, інвентар та профінансували навчання працівників пожежної частини. Загалом на його створення з бюджету об’єднаної громади витрачено понад 2,1 мільйона гривень. Для багатьох сіл це фантастична сума. Для ОТГ теж неабиякі гроші — половина цьогорічного бюджету розвитку. Але ж центр підвищить рівень захисту жителів громади, крім того, згідно з договором місцева пожежна частина обслуговуватиме населені пункти 14 сільських рад.
Як розповів начальник комунальної установи «Жданівська місцева пожежна частина» Володимир Ус, пожежний автомобіль надало в користування обласне управління з надзвичайних ситуацій, з яким уклали договір про співпрацю. Коштом сільради його відремонтували, пофарбували, і тепер він як новий. Є й стара машина, яку надав у користування місцевий цукровий завод, але її в бойовий порядок не включають — вона резервна. У штаті частини восьмеро чоловік, зарплату їм платить громада. «Маємо пожежно-технічне озброєння, необхідне для гасіння пожеж та в надзвичайних ситуаціях. Дуже правильно, що створили центр безпеки громадян. Уже наступного дня вранці ми виїжджали за викликом у своєму селі на вулицю Гагаріна, де горів будинок», — зазначив він.
Станіслава Зігмундівна не приховує, що центр безпеки громадян — також аргумент для довколишніх сільрад об’єднатися. «Наша громада спроможна, маємо потенціал, і тому вирішили не йти до міста Хмільник, а об’єднуватися із селами. Місто — то інше, а села краще порозуміються між собою», — зауважила вона. На запрошення Жданівської сільради приїжджали спеціалісти з Асоціації міст України, які провели зустрічі з довколишніми громадами і розповіли, що їх очікує в майбутньому. Торік дала згоду на об’єднання Мар’янівська сільська рада, однак її територія не суміжна, тому спочатку треба домовитися про об’єднання із Сулківською. Загалом ОТГ веде дуже непростий діалог із п’ятьма сільрадами, як це передбачено перспективним планом. «Людей переконати важко, але ми наполегливо працюємо», — сказала Станіслава Ядвіжена.
Кожне село має проекти
Жданівська сільрада і раніше не була бідною. Держава давала їй субвенцію, яку вона по суті передавала до районного бюджету. Тому в ній свій вимір зрушень. А Качанівська сільрада буда дотаційною, бо кілька років не працює цегельний завод. «Сьогодні, можливо, великих результатів від об’єднання люди не бачать. Нам треба ще багато зробити», — сказала голова об’єднаної територіальної громади. Одне з наболілих питань — прокласти водогін, бо в криницях не стало води.
У 2008 році Жданівська сільська рада взяла участь у конкурсі проектів територіальних громад, що був оголошений Світовим банком. Вигравши грант у сумі 250 тисяч гривень, цим коштом побудували 3 кілометри нового водогону. Торік проклали ще 9 кілометрів (кооперацією коштів з населенням) і пробурили артезіанську свердловину. На цей рік запланували 10 кілометрів у селах Війтівці, Ольгине, Качанівка і Семки. «Робимо у кожному селі об’єднаної громади, люди допомагають. Маємо прокласти ще майже 20 кілометрів водогону», — запевнила сільський голова.
Подібна ситуація і щодо комунальних доріг. Більшість вулиць мають асфальтове покриття, однак треба це зробити і на решті. Тому серед планів цього року — заасфальтувати по кілометру доріг у Дібрівці і Качанівці. Тут громада розраховує на 2,1 мільйона гривень, які мають надійти з Мінрегіонбуду на розвиток інфраструктури. Частину цих коштів використають на дороги, а частину — на придбання техніки для комунального підприємства «Війтівецький господар», яке створили кілька років тому. Останнє допомагає у прокладенні водогону і займається благоустроєм. До його функцій зокрема входить централізоване вивезення сміття з дворів. Принагідно зауважимо, що цього року ОТГ виграла екологічний грант в обласному конкурсі, тож додасть свої кошти і встановить у селах баки для роздільного збирання твердих побутових відходів. Переймаються тут й освітленням вулиць.
Після об’єднання взялися вирішити питання щодо дитсадка — він нині в понад 160-річній будівлі панського маєтку, ще й у промисловій зоні цукрового заводу. Проектно-кошторисну документацію на його будівництво вже виготовили. Новий дитсадок розмістять на території місцевої школи, проект подали в Мінрегіонбуд і розраховують на допомогу держави. До речі, якщо раніше в тутешніх дитсадках були вільні місця, то тепер не вистачає.
Громаду захищено роботою
Завдяки децентралізації бюджет Жданівської сільської ради за власними надходженнями збільшився приблизно в 4,5 раза. Переважно він зріс тому, що 60% податку на доходи фізичних осіб тепер вона залишає у себе. Обсяг надходження ПДФО залежить від кількості робочих місць. Тож за децентралізації місцева влада зацікавлена, щоб люди були працевлаштовані.
Станіслава Ядвіжена каже, що страшно згадувати 2003 рік, коли цукровий завод був банкрутом. Роботи не стало, молоді люди почали виїжджати із села, податки доводилося силою стягувати, дуже велика напруга була. «На щастя, прийшов потужний і відповідальний інвестор. Своєчасно сплачує податки, люди працевлаштовані — у сезон на цукровому заводі працюють 500 чоловік із наших сіл. У міжсезоння — менше. Молодь масово не виїжджає, село живе, громада захищена», — зазначила вона. Чимало людей працюють у ТОВ «Хмільницьке», яке очолює депутат обласної ради Євгеній Звєрков. «Це шанована в нашій громаді людина. Євгеній Миколайович рік у рік допомагає школам і дитсадкам, в ремонті доріг, подарував нашому комунальному підприємству трактор із причепом — у багатьох питаннях допомагає громаді і людям», — запевнила сільський голова.
Я завітав до Жданівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, щоб переконатися в соціальній відповідальності бізнесу. Враження від побаченого одне: більше б нам таких шкіл. Навчаються в ній майже 200 учнів. Цього року з восьми її випускників семеро вступили у виші на державну форму навчання. «Не кожна міська школа має таку матеріально-технічну базу й естетичний вигляд, як наша. Це завдяки допомозі ТОВ «Хмільницьке», сільської ради, філії «Жданівський цукровий завод» ТОВ «Цукор-агропром» і батьків. Маємо чотири мультимедійних комплекси (7 плазмових телевізорів), комп’ютерний клас 10+1, ноутбуки для викладання інформатики в початкових класах. Працює висококваліфікований педагогічний колектив», — запевнила директор школи Наталія Лучицька. До речі, вже п’ять років шкільна котельня працює на альтернативних видах палива.
Нині в об’єднаній громаді три школи. Освітня субвенція, яку надає держава, іде на оплату праці педагогам, а місцевий бюджет платить технічним працівникам та за енергоносії. Торік сільська рада своїм коштом придбала автобус, яким із двох сіл підвозять дітей на навчання. Зі слів начальника відділу освіти та соціально-гуманітарної роботи сільської ради Андрія Бялківського, у громаді планують створити освітній округ, жданівська школа буде опорною.
«Ми вивчили проблеми і розв’язуємо їх. Напрацювань багато. Переконана: в найближчому майбутньому люди відчують, що за об’єднанням майбутнє», — підсумувала сільський голова Станіслава Ядвіжена.
ДОВІДКА «УК»
У Жданівській сільській об’єднаній територіальній громаді на 1 січня цього року проживають 4418 осіб. У Війтівцях — 1904 особи, Качанівці — 1213, Семках — 526, Дібрівці — 592, Ольгиному — 65. На території громади працюють три школи, два дитсадки, дві амбулаторії, два ФАПи, два будинки культури, клуб, дві бібліотеки, поштове відділення. А також філія «Жданівський цукровий завод» ТОВ «Цукор-агропром», ТОВ «Хмільницьке», кілька фермерських господарств та 17 торгових точок.
Ми в Google+