А це саме те, без чого важко уявити оновлення краю на якісно новому рівні. Тому, здається, саме в ці дні представники зацікавлених сторін мали оббивати пороги інститутів і президії НАНУ.

Оскільки таких не було помічено, подумалось, що всі потенційні замовники вже подали заявки. А тому на засідання президії НАН, де розглядали участь академії у відновленні інфраструктури та відбудові виробничої сфери Донбасу, йшов із надією, що про все це почую. Впевненості додавало й те, що у державі створено відповідне агентство, покликане організовувати і координувати таку  роботу.

Ресурс невичерпний

На жаль, неузгодженість дій «верхів» при проведенні АТО передається й тим, хто має займатися відбудовою. Це загрожує не лише затягуванням строків, бюрократичною тяганиною, зайвими витратами коштів. Може статись так, що за латанням дірок, пришвидшенням робіт усе зведеться до банального бажання «повернути все так, як було до війни». А цього й не повинно бути, наголошувалось на засіданні президії НАН.

У вступному слові президент НАН академік Борис Патон зазначив, що питання відбудови Донбасу рано чи пізно набудуть надзвичайної ваги. Під час засідання йшлося зокрема про якомога ширше залучення розробок академічних установ до відновлення мостів, трубо- і шляхопроводів, систем електро-, тепло- і водопостачання.

«Потрібно в стислі строки провести, так би мовити, інвентаризацію всіх розробок наших інститутів, які можуть реально та ефективно допомогти в цій справі. Зокрема це стосується чималого доробку за академічною програмою «Ресурс», низки розробок у галузі енергетики, напрацювань київських і одеських хіміків з проблем забезпечення населення питною водою», — наголосив Борис Патон.

Щодо відбудови виробничої сфери Донбасу, то, зазначив він, вона має здійснюватися переважно, а то й виключно на сучасній високотехнологічній основі: «Відновлення здебільшого сировинної, ресурсо- та енергозатратної економіки Донбасу стане, зрозуміло, марним витрачанням величезних коштів. Це є неприпустимим. Тому слід чітко та науково обгрунтовано визначити основні напрями високотехнологічної відбудови Донбасу, запропонувати ефективні механізми, державні важелі та економічні стимули для залучення до цього  інвестицій з боку приватного капіталу».

Як відомо, уряд готує програму відновлення Донбасу, нещодавно створено відповідне державне агентство. В Мінсоцполітики підготували проект Програми створення робочих місць для стабілізації ситуації із зайнятістю у Донецькій та Луганській областях на період до 2017 року. Його презентовано як такий, що орієнтується саме на перезавантаження економіки Донбасу за рахунок високотехнологічних виробництв.

Серед першочергових завдань — відновлення інфраструктури. Фото з сайту image.112.ua

Президія НАН України постановила створити робочу групу науковців, яка зокрема координуватиме розв’язання питань, пов’язаних з участю Академії у відповідних урядових програмах, здійснення оперативних зв’язків з міністерствами та новоствореним агентством з питань відновлення Донбасу, місцевими органами влади.

Борис Патон розповів про стан академічних установ на Донбасі. Їх 11 — 2 в Луганській області та 9 у Донецькій. Співробітники  з липня не отримують заробітну плату через блокування там роботи Держказначейства. Чотири установи вже змінили своє місцезнаходження на Київ та Львів. Після завершення державної реєстрації їх статутів буде можлива виплата зарплат. Гостро стоїть питання забезпечення частини співробітників цих установ тимчасовим житлом у Києві.

Постраждала і наукова інфраструктура

Наукова інфраструктура в Донецькому регіоні також потребує відновлення. Пошкоджено приміщення Інституту прикладної математики і механіки, Донецького фізико-технічного інституту ім. О.О. Галкіна, Українського державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи.

Складна ситуація в заповідниках: на частині їх територій відбуваються бойові дії. Як наслідок — центральна садиба Луганського природного заповідника пограбована.

На засіданні науковці порушили зокрема дуже важливу проблему адресності. Йдеться про розподіл відповідальності за наше майбутнє  між державою і підприємцями. Так, поза сумнівом, що відбудова соціальної сфери — проблема держави. А ось відродити приватні підприємства державі буде не під силу. Отже, багаті люди мають долучатися до роботи. Так було в багатьох країнах, у тому числі Кореї.

З чого розпочати? Наголошувалось, що відновлення доріг інтегруватиме ринки праці. А кожне робоче місце в будівельній галузі даватиме 6—7 місць у дотичних.

Науковці засвідчили свою готовність працювати на відбудову. Їм є що запропонувати. Головне тепер — зацікавлений попит потенційних споживачів наукоємної продукції. Це — не відомча, а загальнодержавна проблема. Від її розв’язання залежить наше майбутнє.