Ці абітурієнти вступали за спрощеною процедурою — через освітні центри «Донбас-Україна» та «Крим-Україна». Шансом здобути вищу освіту скористалося майже всемеро більше молоді з тимчасово не підконтрольних територій Донеччини і Луганщини, ніж з окупованого півострова. Такі підсумки цьогорічної вступної кампанії підбили в Міністерстві освіти і науки та громадській організації «Фонд «Відкрита політика».
Чимало батьків по той бік адмінкордону та лінії розмежування вже усвідомлюють, що їхні діти мають здобути якісні знання в українських школах, отже й легітимні документи державного зразка — свідоцтво чи атестат зрілості. Нині учні з тимчасово окупованих та непідконтрольних територій можуть здобути загальну середню освіту дистанційно та у формі екстернату.
В університет — без документів
Без сертифіката ЗНО, українського свідоцтва, атестата й навіть паспорта молодь з Донбасу й Криму могла вступити до вітчизняних університетів та профтехзакладів. Щоб стати студентом, треба було звернутися до одного з освітніх центрів, які працювали при багатьох вишах значно довше, ніж тривала вступна кампанія, — з 19 червня аж до 30 вересня. Вступник мав лише заповнити освітню декларацію, скласти два іспити — з української мови та історії України й один профільний.
«Цього року через освітні центри «Донбас-Україна» і «Крим-Україна» до вітчизняних вишів вступило 1550 абітурієнтів, — підсумовує заступник міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич. — У 2017 році до центрів «Донбас-Україна» звернулися по консультацію 3733 вступники, з них за спрощеною процедурою студентами стали 1346, понад 1000 вступила на бюджетну форму навчання. Найбільше випускників з тимчасово не підконтрольних територій вступили до Луганського національного університету ім. Т. Шевченка та Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля».
У профільному відомстві підсумовують, що до освітніх центрів «Крим-Україна» по консультацію звернулися 1076 осіб, з них вступив лише кожен п’ятий (204 абітурієнти, понад 76% — на бюджет). Серед молоді з тимчасово окупованого півострова найпопулярніший Таврійський національний університет ім. В. Вернадського та Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана. Щоб охопити українською освітою якомога більше молоді, МОН разом з ГО «Фонд «Відкрита політика» за підтримки МінТОТ, Міністерства інформполітики провели масштабну інформаційну кампанію.
Щодня зацікавлені вступники зверталися по поради на безкоштовні номери «гарячої лінії», роботу якої з червня по жовтень забезпечували експерти громадської організації, а в липні під час вступної кампанії — й фахівці з МОН.
«Кількість абітурієнтів, які скористалися спрощеною процедурою вступу через освітні центри, не абсолютна, — розповідає «УК» генеральний директор ГО «Фонд «Відкрита політика» Ірина Жданова. — Адже, скажімо, чимало кримчан обрали звичайну процедуру вступу — через складання ЗНО. Одначе цього року є позитивна динаміка — збільшення кількості звернень до освітніх центрів».
Як подолати бар’єри?
Те, що студентами українських університетів і технікумів став кожен третій абітурієнт з усіх, хто звернувся до ОЦ «Донбас-Україна» і кожен п’ятий — до «Крим-Україна», свідчить, що нині для вступників існують певні бар’єри, яких вони не зуміли подолати.
«Перший бар’єр — інформаційний вакуум, другий — психологічний: 95% молоді вже впродовж трьох років не вивчає української та історії, а вступаючи через освітні центри, треба складати ДПА з цих предметів. Тому ми ініціювали зміни до Закону «Про вищу освіту» про можливість відкриття підготовчих відділень. До них кримчани змогли б вступати без складання ДПА, упродовж року вивчати українську й історію і потім вступати до вишів з гарантованими місцями держзамовлення, гуртожитками, стипендією.
Також людей зупиняє матеріальний чинник і перетин адмінкордону, неврегульована процедура отримання документів громадянства України.
Молодь півострова дезорієнтував новий закон №6116, ухвалений у парламенті перед початком вступної кампанії. Окрім освітніх центрів, які працювали ще торік, раптом для цих абітурієнтів нашвидкуруч створили такі осередки вступу в інших вишах. Через усі ці бар’єри із квоти (2300 бюджетних місць) кримчани використали менше 10%».
«УК» поцікавився в МінТОТ, чи планує Україна спростити перетин адмінкордону для вступників та їхніх батьків.
«Не маючи українського або закордонного паспорта, людина може перетнути кордон лише в одному напрямку, зворотний перетин не можливий, — сказав перший заступник міністра з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Юсуф Куркчі. — Тому наше завдання таке: всім, хто планує поїздку на материк, дати змогу оперативно отримати документи для вчасного повернення додому. На жаль, поки що існують певні перепони. Зокрема, черга на друк закордонних паспортів на державному підприємстві — понад 56 тисяч примірників. Тому запроваджуючи пільгове проходження перетину адмінкордону, мусимо зважати й на права громадян, які вже перебувають у черзі. Проте розуміємо, що певних заходів слід вживати, тож найближчим часом зробимо найбільш практичний варіант».
Вступники із «сірої зони», неіснуючих республік Донбасу охочіше їдуть навчатися на контрольовану територію. Активісти пояснюють: тут менша інформаційна блокада, ніж у Криму. Вочевидь, свою роль відіграє й те, що документи про середню освіту, видані на півострові, визнають його окупанти. Натомість папірців, отриманих на тимчасово не контрольованих територіях Донеччини і Луганщини, не визнає ніхто.
Знання можна здобути онлайн
Тому щодня збільшується кількість охочих здобути українську середню освіту дистанційно або екстерном. Для цього учневі потрібно зробити лише чотири кроки. Перший — обрати школу в будь-якому регіоні країни (перелік шкіл є на сайтах МОН, «Доступна освіта»), другий — подати документи для зарахування (електронною поштою, особисто приїжджати не потрібно), третій — навчатися дистанційно без реєстрації (!), користуючись безкоштовними відеоуроками, презентаціями, тестами тощо, спілкуючись онлайн з учителями, четвертий — приїхати до школи тільки під час річного оцінювання та ДПА й отримати свідоцтво чи атестат. З документом державного зразка можна скласти ЗНО і вступити до будь-якого університету чи технікуму України (а не лише до вишів, де є освітні центри).
«Попит на дистанційну освіту зростає і серед випускників, які прагнуть отримати документ, і серед учнів початкової та базової школи, — запевняє Ірина Жданова. — Приміром, у Краматорській загальноосвітній школі №8 усі паралелі з 5 по 11 класи за винятком сьомого набрали окремі онлайн-класи з дистанційного навчання. У випускному класі навіть не вистачає місця у журналі, щоб записати всіх учнів з непідконтрольних територій, які хочуть навчатися дистанційно».
Водночас треба розв’язати чимало проблем: навчити вчителів надавати знання онлайн, забезпечити школи сучасним програмним і технічним забезпеченням, адже потрібні не лише програми і комп’ютери, а й швидкісний інтернет, кажуть активісти.
«Скажімо, ЮНІСЕФ надав комп’ютери кризькій сільській школі на Луганщині, є навчені вчителі, одначе школа не має високошвидкісного інтернету, — наголошує Ірина Жданова. — А щоб надавати якісну освіту, має бути відеоконтент. Нині не кожен з учителів готовий записувати свої уроки на відео. Тому потрібна державна програма з дистанційної освіти, у межах якої прогресивні педагоги зможуть записати сучасний інноваційний інтерактивний відеоконтент з усіх предметів державного стандарту з 1 по 11 клас. І не просто «балакаюча голова», а якісний відеоурок, цікавий учням відповідного віку. Важливо, що такий контент має бути доступним школярам без реєстрації. Оскільки діти та їхні батьки з тимчасово окупованих і непідконтрольних територій не хочуть, а часто й бояться залишати електронні сліди. Тому на нашому сайті «Доступна освіта» вже є у вільному доступі безкоштовні відеоуроки, що не потребують реєстрації».
У листопаді в профільному міністерстві відбудеться широке обговорення проблем надання дистанційної освіти учням з Донбасу й Криму із залученням Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, громадських організацій, представників ЮНІСЕФ.
«Адже саме освіта може стати одним з найефективніших інструментів реінтеграції територій, які постраждали внаслідок війни, — резюмує Ірина Жданова. — Підсумовуючи зроблене, не зупиняємося, співпрацюємо й уже нині починаємо підготовку до вступної кампанії 2018 року».
Ми в Google+