Коли півтора року тому кореспондента урядової газети запросили до військової частини А 4444 у Чернігові, інтуїтивно відчував, що матеріалом «Не зрадимо тих, хто не зрадив Батьківщину» («УК» за 17 червня 2016го) розмова про проблеми становлення на новому місці дислокації Державного науково-випробувального центру ЗСУ не закінчиться. Бо вже тоді переконався: маємо справу з унікальною установою, з досить складною долею сімей вчених-військовослужбовців, які, залишившись вірними присязі, вийшли у березні 2014 року з окупованого Криму. Вийшли, покинувши у Феодосії приватне або службове житло, з надією, що на материковій частині країни вони, як і тисячі інших українських вояків — льотчиків, моряків, танкістів, не опиняться наодинці зі своїми соціально-побутовими проблемами. 

Але так не сталося, як гадалося. Вирішенню за короткі терміни житлових питань родин кримчан, які не зрадили присязі, завадило подальше розгортання бойових дій на Донбасі. І, звичайно, потреба в колосальних коштах для армії, яка опинилася перед російською агресією роздягнутою і роззброєною. Залишається чимало інших перешкод, які й далі відчувають на собі зокрема військовослужбовці ДНВЦ, більшість яких досі не мають ані власного, ані службового житла.

Торік улітку свою точку зору на вихід зі складної житлової ситуації виклав полковник ВПС заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Юлій Мамчур. Пропозиції «героя Криму» кавалера ордена Богдана Хмельницького III ступеня «за особисту мужність і героїзм» й нині актуальні. Їх було викладено в нашій розмові «Щоб ефективніше проводити реформи ЗСУ, потрібно пришвидшити інвентаризацію всього сектору безпеки» («УК» за 28 липня 2016 року).

І цьому ракетному пуску передували тривалі й напружені дослідні та випробувальні пошуки військових вчених. Фото УНІАН

Але інформаційним приводом повернутися до згаданих виступів «Урядового кур’єра» стала оптимістичніша подія — ухвалена 18 жовтня цього року постанова №786 Кабінету Міністрів України про утворення на базі Державного науково-випробувального центру ЗСУ в Чернігові Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. Про такі пропозиції, зокрема генеральних конструкторів за всіма основними напрямами розроблення оборонної продукції, ще торік у травні розповідав під час нашої зустрічі доктор технічних наук лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, член-кореспондент Академії технологічних наук полковник Володимир Башинський.

За словами начальника ДНВЦ ЗСУ, свого часу заклад було визнано національним надбанням країни. Без участі військових науковців центру та фахівців його інженерно-випробувального складу у серійний випуск на підприємствах ВПК не потрапляє жоден досліджений і випробуваний їхніми спеціалістами зразок озброєння чи військової техніки. «Усе це підкреслює особливу актуальність підвищення статусу центру шляхом його перетворення на Державний науково-дослідний інститут з випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки».

Тож як зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр України, саме «завдяки об’єднанню зусиль багатьох відомств, зокрема Міноборони, Чернігівської ОДА, Укроборонпрому, проект створення потужного інституту став можливим. Ми підтримаємо вітчизняного виробника оборонної продукції, отримаємо унікальну структуру, яка обслуговуватиме і державні, і комерційні структури, що потребують послуг з випробувань та сертифікації, зекономимо значні кошти, оскільки за кордоном такі послуги коштують у рази дорожче».

«Урядовий кур’єр» попросив прокоментувати цю постанову уряду й висловити своє бачення шляхів її успішного виконання представників тих державних установ і структур, яким довелося безпосередньо долучатися до підготовки цього проекту. 

«Створення інституту слугуватиме пожвавленню
розвитку наукового та інноваційного потенціалу України»

Володимир ГОРБУЛІН,
директор Національного інституту стратегічних досліджень,
доктор технічних наук, академік НАН України:

— За понад чверть століття незалежності здатність України захищати власну безпеку зазнала істотних змін. Отриманий у спадок від радянського періоду мілітаризований хаос було ліквідовано шляхом нищівної демілітаризації, негативні наслідки якої далися взнаки з початку збройної агресії з боку Росії. Із середини 2014 року розпочався новий етап оборонно-захисного розвитку України — вимушеної ремілітаризації, тобто відновлення збройних сил і військового потенціалу раніше роззброєної держави. Різке збільшення витрат на сектор безпеки з 2014 року — лише перший крок на шляху відновлення обороноздатності країни. Очевидно, що надалі видатки на оборону зростатимуть.

Вимушена ремілітаризація економіки відкриває для України великі можливості, зумовлені збільшенням виробництва товарів військового призначення, розширенням відповідного експортного потенціалу та виробів оборонного призначення з переліку імпортозаміщення. Реалізація основних напрямів оборонної реформи не можлива без удосконалення військово-економічної політики. Тому один з головних пріоритетів — підвищення ефективності діяльності оборонно-промислового комплексу та розширення військово-технічної співпраці.

Реалії сьогодення такі, що у розв’язанні завдань щодо озброєння військових формувань України в умовах обмежених фінансових ресурсів маємо спиратися головним чином на власну оборонну промисловість. Інтелектуальні та фінансові ресурси держави мають бути спрямовані на технологічне оновлення виробничої бази ОПК, удосконалення взаємодії між наукою і виробництвом, інтегрування у світову воєнно-промислову кооперацію та співпрацю, підготовку висококваліфікованих кадрів.

Особливого значення набула необхідність прийняття стратегічних рішень і формування відповідного законодавства щодо розвитку стратегічних галузей військової промисловості, зокрема ракетно-космічної, авіаційної, кораблебудівної, боєприпасів та спеціальної хімії, приладобудування. Нині український ОПК значно відстає в розвитку елементної бази мікроелектроніки, мікропроцесорної техніки, нанотехнологій, без чого не можливе створення сучасних зразків озброєння.

Усе це дає підстави стверджувати, що створення Державного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки — нагальна потреба. Вкрай важливо, що такий інститут від самого початку створюють з урахуванням вимог стандартів НАТО. Не менш важливе створення ланцюжка потенціалів інституту, Державного науково-випробувального центру, Чернігівського національного технологічного університету та підприємств військово-промислового комплексу.

Отже, створення Державного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки за умови дотримання всіх рамкових умов, як-то інституційно-організаційної підтримки і фінансування, слугуватиме не лише зміцненню обороноздатності країни, а і пожвавленню розвитку наукового та інноваційного потенціалу України. 

«Заснування Міжнародного центру співробітництва з країнами НАТО
у сфері випробувань і сертифікації ОВТ — актуальне завдання»

Володимир БАШИНСЬКИЙ,
начальник Державного 
науково-випробувального центру Збройних сил України, доктор технічних наук, член-кореспондент Академії технологічних наук України:

— Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, створений рішенням уряду, працюватиме не лише в інтересах Міністерства оборони та Збройних сил України, а й МВС, СБУ, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, матиме значний позитивний ефект для всього сектору економіки нашої держави. Діяльність інституту також охоплюватиме потреби підприємств Укроборонпрому, Ліги оборонних підприємств України, Асоціації виробників ОВТ України та інших, надавши їм змогу проводити всі види випробувань на базі інституту. А це дасть змогу прискорити час прийняття на озброєння новітніх зразків озброєння та військової техніки (ОВТ) та сприятиме значній економії коштів.

З огляду на успішне функціонування та перспективи розвитку в Чернігові єдиної у Збройних силах України унікальної науково-дослідної установи з багаторічним досвідом діяльності з випробування озброєнь — ДНВЦ ЗСУ, а також наявність у місці його розташування значних вільних фондів приміщень зумовлюють доцільність заснування на базі вже створеного ДНДІ випробувань і сертифікації ОВТ органу з координації та методичного супроводження співпраці з країнами НАТО та ЄС. Ідеться про створення Міжнародного центру співробітництва з країнами НАТО у сфері випробувань і сертифікації ОВТ. Він може стати акумулюючим центром європейського та світового досвіду роботи військово-промислового комплексу та підприємств оборонного сектору. Створення такого міжнародного центру сприятиме поширенню та імплементації нормативно-правових норм країн НАТО та ЄС в Україні, дасть змогу проводити роботу з адаптації національної нормативно-технічної бази з питань випробувань (сертифікації) оборонної продукції. 

«Житлові й соціальні проблеми військовослужбовців
— одні з найгостріших питань для Збройних сил»

Юлій МАМЧУР,
народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради
з питань національної безпеки і оборони:

— Перехід на стандарти НАТО, побудова сектору безпеки і оборони та оборонно-промислового комплексу, які відповідали б найкращим зразкам провідних європейських держав та держав-членів НАТО, — на сьогодні головне завданням України. Це визначено у Стратегічному оборонному бюлетені, Воєнній доктрині та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затверджених відповідними указами Президента. Тож утворення Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки — значиме рішення. Передбачаються великі кошти на реконструкцію та ремонтно-відновлювальні роботи будівель і приміщень одного із військових містечок Чернігова, створення сучаснішої науково-дослідної бази.

Як зазначено в одному з документів, для оснащення випробувально-обчислювального комплексу інституту передбачено 150 мільйонів гривень. Зокрема на закупівлю засобів зовнішньо-траєкторних вимірювань, кліматичних камер та інших засобів, що дають змогу визначати та оцінювати характеристики озброєння на сучасному світовому рівні.

Але у мене виникає запитання: а що конкретно планують зробити для зменшення гостроти житлових проблем військовослужбовців ДНВЦ ЗСУ, який переведено у статус Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки? Адже жодного з рішень, які приймали протягом трьох останніх років Міністерство оборони і Генеральний штаб щодо поліпшення соціально-побутових умов військовослужбовців чернігівського гарнізону, військові вчені фактично не відчули. Протягом 2014—2017 років службовим житлом було забезпечено лише двох військовослужбовців центру, а четверо отримали коштами держави часткову компенсацію за придбане власне житло. Не виконано й цільових рішень МО (на вимогу нашого комітету) щодо будівництва 100-квартирного будинку в Чернігові для особового складу ДНВЦ та закупівлі 42 квартир.

Тому на сьогодні ситуація тут складна: 153 особи, переважно офіцери-науковці та фахівці інженерно-випробувального складу, не мають ані службового, ані власного даху над головою. А куди поселяти молодих перспективних науковців, у яких гостра потреба? Як забезпечити житлом іногородніх спеціалістів різних професій, яких треба запрошувати для виконання нових складніших завдань, порушених перед Державним науково-дослідним інститутом випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки?

Реальний, вважаю, шлях для якнайшвидшого розв’язання житлових проблем особового складу інституту — впровадження в Чернігові досвіду швидкісного будівництва житла для військовослужбовців миколаївського гарнізону. Ідеться про нові підходи до вирішення соціально-побутових питань тих, хто вийшов із Криму, які розробив проектний офіс реформ Міністерства оборони України. Наприкінці року в Миколаєві заплановано вручити військовикам ключі від понад 200 нових квартир. А щодо грошей для житлового будівництва у всіх гарнізонах країни, то їх на сьогодні достатньо — тільки встигайте освоювати: до тих майже 700 мільйонів гривень, які передбачено в бюджеті, Петро Порошенко доручив уряду надати ще мільярд гривень з мільярда конфіскованих «доларів Януковича».