Газета Кабінету Міністрів України13 жовтня 2026
13 жовтня 2026
Марія БOЙКO

Недитячі емоції

Яким би не було складним розлучення для подружжя, але найважче переживають його діти. Адже вони люблять як маму, так і тата. І хоча з боку може здаватися, що дитині все одно, особливо, коли йдеться про підлітка-бунтаря або трирічну малечу, насправді це не так. І до розлучення потрібно не тільки підготуватися самому, а й правильно подати цю неприємну новину дитині.
 

Недитячі емоції

СОЦІУМ


Підготувати дитину до розлучення батьків - справа не з легких


Яким би не було складним розлучення для подружжя, але найважче переживають його діти. Адже вони люблять як маму, так і тата. І хоча з боку може здаватися, що дитині все одно, особливо, коли йдеться про підлітка-бунтаря або трирічну малечу, насправді це не так. І до розлучення потрібно не тільки підготуватися самому, а й правильно подати цю неприємну новину дитині.

Непотрібні розмови

Як би батьки не прикидалися щасливими, діти все добре бачать і чують. Тому негаразди, що виникли у взаєминах батьків, нащадки добре бачать. Особливо, коли справа доходить до розлучення. Більшість сімейних пар вважає, що малечі не обов'язково говорити правду, тому й вигадують різноманітні історії про те, як батько поїхав у відрядження в далеку країну і тепер приїжджатиме рідко. Однак психологи не підтримують таку поведінку дорослих і радять її кардинально змінити.

- Розлучення - процес складний і неприємний, - констатує психолог Марія Крапоткіна. - Та як би вам важко не було, слід сісти поряд із дитиною і все їй пояснити. І не варто думати, що малеча нічого не зрозуміє. Проте перевантажувати дитячу психіку деталями сімейних негараздів не обов'язково. Не потрібно, приміром, розповідати, яку погану тітоньку знайшов татко, адже він для дитини -рідна людина.

Звичайне пояснення життєвої ситуації набагато краще за домисли. Слова: "Розумієш, дитинко, ми з татом розлюбили одне одного, тому будемо жити окремо, але тебе ми любимо так само сильно, як і раніше", - найкраще охарактеризують ситуацію. А от чого в жодному разі робити не можна, так це перетворювати дитину на розмінну монету. Що, на жаль, нерідко роблять заможні батьки. Адже для тата чи мами залишити маля жити із собою - ще одна можливість "насолити" екс-подружжю. Деякі матері не воліють віддавати дитину батькові через власні меркантильні наміри. Для них діти не що інше, як можливість отримувати пристойні аліменти від колишнього чоловіка і жити так, як і раніше, ні в чому себе не обмежуючи.

Про почуття малюка в цій ситуації ніхто навіть не замислюється. Але ж дитина, як ніхто інший, знає, з ким вона хоче жити і з ким їй добре, а з ким не дуже.

Неймовірно велику помилку роблять ті батьки, які налаштовують дитину одне проти одного, або змушують обирати між батьком та матір'ю. Мовляв, або ти живеш зі мною, або я тебе знати не хочу! У жодному разі так робити не можна! Маля є продовженням мами та батька, тому частину себе асоціює з мамою, а частину з татом. Якщо батьки починають критикувати одне одного, дитина це сприймає на власний рахунок, у неї починає розвиватися почуття непотрібності. Саме тому, шановні тата і мами, намагайтеся розв'язувати свої проблеми за зачиненими дверима і не втягувати своє чадо у дорослі "розбори".