ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ

Українські парламентарії на зимовій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи демонструватимуть дипломатичні таланти

Минув рівно рік відтоді, як у ході чергової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи була прийнята резолюція з українського питання. В ній ішлося про те, що у разі якщо офіційна влада України не докладе зусиль для поліпшення ситуації з правами людини та не знайде прийнятного способу для закриття справ проти представників опозиції, Рада Європи може застосувати санкції.

Про санкції не згадують

Цей документ та доволі критичний звіт групи спостерігачів за ходом останніх парламентських виборів в Україні давав серйозні підстави очікувати, що ця сесія ПАРЄ  може виявитися для українських парламентаріїв доволі складною. Проте в офіційному порядку денному немає жодного питання, котре безпосередньо стосувалося б України. «Наразі про санкції проти України ніхто не згадує, — запевнив напередодні кореспондента «УК» Генеральний секретар ПАРЄ Войцех Савицький під час брифінгу у Страсбурзі. — На розгляд сесії не винесено доповідей, присвячених Україні, і я не чув, щоб хто-небудь висловлював намір піддати сумніву повноваження української делегації в ПАРЄ».

У центрі уваги нинішньої сесії став виступ президента Грузії Михаїла Саакашвілі, який учора ввечері розповів з трибуни Ради Європи про наслідки збройного грузинсько-російського конфлікту 2008 року. У четвер до Страсбурга прибуде Комісар ЄС із питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле, який також виступить перед учасниками ПАРЄ. Крім того, сьогодні на розгляд сесії буде винесене питання ситуації в Косовому і ролі Ради Європи у його демократичному розвиткові. Тут українській делегації доведеться продемонструвати неабияку дипломатичну майстерність, адже, як відомо, незалежність Косова була визнана Євросоюзом та США, Україна вважає Косово Автономним краєм у складі Сербії. Середу депутати ПАРЄ присвятять Азербайджану, зокрема проблемам політичних в’язнів у цій країні.

Конфлікт з українським присмаком  

Проте, незважаючи на такий доволі безпечний для української делегації порядок денний, сьогодні увечері на адресу України може піднятися хвиля критики. Її причиною, ймовірно, стане доповідь «Забезпечення життєздатності Європейського суду з прав людини: структурні недоліки у країнах-учасницях». Депутатів, звісно, турбуватиме не тема доповіді, а особистість доповідача — українського парламентарія Сергія Ківалова.  Річ у тім, що зовсім недавно Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «Волков проти України», в якій розглядали скаргу колишнього судді Верховного суду України, котрого, шляхом голосування у Верховній Раді, було звільнено з посади у червні 2010 року за порушення присяги. Європейський суд постановив поновити Олександра Волкова на посаді і визнав, що представники Вищої ради юстиції України були упередженими під час розгляду питання звільнення судді. У матеріалах справи «Волков проти України», з якими можна ознайомитися у вільному доступі на сайті Європейського суду, неодноразово згадуються ініціали Сергія Ківалова як людини, безпосередньо причетної до незаконного звільнення з посади судді Верховного суду.

Керівництво ПАРЄ усвідомлює двозначність цієї ситуації, хоча запевняє, що обрання кандидатури доповідача відбулося згідно з процедурою. Зазвичай кандидатура доповідача вибирається на засіданні комітетів ПАРЄ, інколи їх пропонують політичні групи. Якщо кандидатур кілька, то відбувається голосування, часом таємне. Про це розповів журналістам Войцех Савицький, проте зауважив, що йому не відомо, чи були у Сергія Ківалова конкуренти. За словами чиновника, згідно з процедурою ПАРЄ, перед тим, як почати працювати над доповіддю, доповідач повинен зробити заяву з приводу того, що тема не становить для нього конфлікту інтересів. «Пан Ківалов зробив таку заяву», — запевнив Войцех Савицький. Він вважає, що ця ситуація поставила в незручне становище ПАРЄ та Раду Європи.  «Гадаю, що це питання обов’язково порушуватиметься під час доповіді пана Ківалова», — заявив Войцех Савицький.

Крім того, у четвер шведський депутат Матс Йоханссон представить на розгляд сесії ПАРЄ проект резолюції «Стан свободи мас-медіа у Європі». У тексті цього документа згадується й Україна. «У 2011 році журналісти в Україні продовжували зіштовхуватися з погрозами та фізичним насильством, а також цензурою», — зазначено в тексті. Автори резолюції зробили висновок, що найнебезпечніше бути журналістом у Росії, позаяк на неї припадає найбільша кількість убитих журналістів та нерозкритих убивств працівників ЗМІ. А країною, у в’язницях якої перебуває найбільше журналістів у світі, в документі названа Туреччина.