Канцлер Німеччини Олаф Шольц виступає за велике розширення ЄС і закликає прийняти до лав блоку Україну, Молдову та Грузію. Але щоб це розширення відбулось успішно, Євросоюз повинен здійснити фундаментальні реформи.

«Країни Західних Балкан, Україна, Республіка Молдова та в перспективі Грузія мають стати частиною ЄС. Це розширення буде корисним для Європейського Союзу», — заявив  Олаф Шольц, виступаючи в Карловому університеті у Празі.

Виступ канцлера ФРН тривав годину, і в ньому він окреслив своє бачення майбутнього Євросоюзу: на східних кордонах блоку з’являться дев’ять нових країн-членів, розшириться зона безвізового режиму та буде сформовано новий принцип ухвалення рішень.  Думки, які нині оприлюднив Олаф Шольц, уже раз прозвучали під час передвиборчої кампанії. Проте тепер, коли пів року триває жорстока війна росії проти України, а європейські країни почали болючий процес позбавлення від російської газової залежності, що загрожує ЄС енергетичною кризою та інфляцією, тези німецького лідера набули іншого звучання.  

Окрім того, що Олаф Шольц підтримав членство в ЄС країн Західних Балкан, а також України, Молдови та Грузії, він заявив, що Хорватія, Румунія та Болгарія, які відносно недавно приєдналися до ЄС, вже відповідають критеріям для вступу до європейської Шенгенської зони.

«Проте Євросоюз із 30 чи навіть із 36 країнами-членами матиме інший вигляд, ніж нині, бо центр Європи переміститься на схід, — зазначив канцлер, додавши: — Україна — це не Люксембург».

Таке розширення потенційно додало б до громадян ЄС десятки мільйонів людей, отже й небезпечну політичну динаміку до нинішнього принципу ухвалення рішень, яке ґрунтується на консенсусі. 

Тому, на думку Олафа Шольца, країнам-членам ЄС не уникнути обговорення реформ блоку. Він вважає, що для початку ЄС має відмовитися від вимоги одностайності для ухвалення багатьох ключових рішень не лише щодо зовнішньої політики, а й щодо того, як такі країни, як Угорщина та Польща, притягують до відповідальності за порушення демократичних принципів. Олаф Шольц переконаний, що кількісно склад Європейського парламенту, в якому  751 депутат, не варто збільшувати, бо число його членів зафіксовано в установчих документах ЄС.

Євросоюз так само має бути обережним у формуванні виконавчої гілки блоку — Європейської комісії. Нині ЄК складається із 27 комісарів, що дорівнює кількості країн ЄС, і кожен з них контролює один політичний портфель. На думку Олафа Шольца, було б «по-кафкіанськи» додавати посаду нового єврокомісара щоразу, коли в ЄС вступає нова країна. Канцлер запропонував, щоб два єврокомісари контролювали одну галузь.

Окремо Олаф Шольц підтримав ідею президента Франції Еммануеля Макрона створити так звану європейську політичну спільноту. Вона існувала б окремо від самого ЄС і була б відкритою і для країн-претендентів на вступ, і для Великої Британії після Brexit. Канцлер вважає, що такий майданчик сприятиме «регулярному обміну на політичному рівні», де лідери ЄС і європейські партнери можуть, зустрічаючись раз чи двічі на рік, обговорювати спільні питання, що стосуються інтересів континенту.

Від моменту вторгнення росії в Україну уряд Олафа Шольца не раз зазнавав жорсткої критики за зволікання з наданням військової допомоги Україні навіть після того, коли міжнародні партнери ухвалили історичне рішення постачати Києву сучасне озброєння. Під час виступу Олаф Шольц заявив, що Німеччина й надалі допомагатиме Україні оборонятися від російської агресії і вже найближчими тижнями направить їй сучасне озброєння, зокрема системи ППО, радари та безпілотники. Він зазначив, що ФРН слід узяти на себе особливу відповідальність за нарощування потенціалу України у царині ППО та артилерії.

Канцлер закликав країни ЄС до посилення співпраці в галузі оборони й запропонував надати Берліну одну з центральних ролей у створенні спільної з європейськими сусідами системи протиповітряної оборони. Це, за його словами, буде корисно для спільної безпеки, дешевше й ефективніше, ніж якщо кожна країна посилюватиме цей напрям окремо. 

Щодо енергонезалежності ЄС Олаф Шольц наголосив: відмова від використання викопного палива дає Європі шанс стати світовим лідером у технологіях, необхідних для досягнення кліматичної нейтральності. Німецький лідер закликав до «справжнього внутрішнього енергетичного ринку, який забезпечує Європу гідроенергією з півночі, вітром з узбережжя та сонячною енергією з півдня».

Окремо канцлер зупинився на необхідності лібералізувати імміграційне законодавство ЄС, оскільки Євросоюз гостро відчуває нестачу кваліфікованих працівників. «Нам потрібна імміграція, бо нині в наших аеропортах, лікарнях та численних компаніях не вистачає кваліфікованих кадрів за багатьма спеціальностями», — констатував Олаф Шольц.