Найбільший стрес від реформи бюджетної децентралізації відчувають бюджети сільрад та районні, ресурсна база яких тимчасово скоротилася. Там можливості збору податків та місцевого акцизу значно менші, ніж у новостворених громад. Із 602 місцевих органів самоврядування таких бюджетів 51. Допомога їм буде надана через стабілізаційний дотацію загальним обсягом 2 мільярди гривень. Про це під час засідання колегії Міністерства фінансів України заявила міністр фінансів Наталія Яресько.

Допоможи бідному

Найбільш забезпечені нині бюджети обласного рівня та міст обласного значення. Але в Бюджетному кодексі закладена можливість для вирівнювання інших бюджетів (область має право підтримати ті громади, які цього потребують).

«Але чому обласні ради зі своїх бюджетів не допомагають громадам, а їх підтримує лише центральна влада? Пропоную до вересня розробити і внести до парламенту зміни до Бюджетного кодексу, згідно з якими витрати на дотацію регіонів з центрального бюджету становитимуть 50%, решта покриватимуться з обласних бюджетів», — запропонував на колегії Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

«Результати 6 місяців цього року підтверджують позитивну тенденцію зростання доходів місцевих бюджетів», — каже перший заступник міністра фінансів Ігор Уманський. За його словами, результатом реформ та нових міжбюджетних відносин став приріст за шість місяців цього року надходжень до загального фонду держбюджету від місцевих бюджетів 12,2 мільярда гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року (+37,7%). За розрахунками Мінфіну, до кінця року надійде ще 5 мільярдів гривень. З 12,2 мільярда гривень 10 мільярдів сьогодні на рахунку Держказначейства, де вони зберігаються, доки не розподілені.

«Куди підуть ці 12,2 мільярда гривень? На доплати чиновників органів місцевого самоврядування, на ремонт їхніх кабінетів, придбання нових машин чи на школи, лікарні, дитсадки, соціалку, інфраструктуру?» — звернувся Прем’єр до присутніх. І підкреслив: Мінфін має при розподіленні цих коштів запропонувати видатки за цими статтями і заборонити будь-які непрофільні витрати, тобто витрати, які йдуть не на людину, а на чиновників. Витрачати кошти місцевих бюджетів потрібно не на доплату апаратам відповідної ради, а на доплату фаховим працівникам в школі, лікарнях. Арсеній Яценюк поставив вимогу опублікувати всю інформацію про те, куди і які суми направляються з місцевих бюджетів, адже децентралізація означає отримання як прав, так і відповідальності.

«Кожна людина в країні має знати, на що піде додатковий фінансовий ресурс, який центральна влада передала місцевим бюджетам. Я готовий у вересні заслухати голів обласних адміністрацій, обласних рад, міських голів, куди вони збираються використати ці кошти. Маємо створити резервний фонд для місцевих бюджетів, щоб не все до копійки витрачати», — сказав Арсеній Яценюк.

Працівники дитсадків чекають, коли місцева влада заохочуватиме їх доплатами. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

По секрету — про Держказначейство

«Можливо, розкрию секрет: коли вносили зміни до Бюджетного кодексу, майже 80% пропозицій народних депутатів стосувалися того, в який спосіб покарати Держказначейство за те, що воно невчасно виконує платіжні доручення. Та система міжбюджетних відносин, забезпечення, виконання платіжних доручень, яка існувала до 1 січня цього року, створювала цю напругу. Вже півроку не маємо жодного простроченого платіжного доручення, жодної скарги. Це найкраща відповідь критикам цієї реформи», — констатував на колегії Ігор Уманський.

За його словами, в Мінфіні повний ефект від впровадження реформи бюджетної децентралізації очікують через 3—4 роки. Але для цього відповідальність (а не лише повноваження) мають прийти на кожен рівень місцевих бюджетів.

Суть реформи — закріплення за загальним фондом державного бюджету реальних доходів з бюджетів усіх рівнів, скасування пільг та можливостей їхнього надання з центрального рівня і передача таких прав місцевим бюджетам (зокрема, щодо податку на нерухомість). Запровадження нового акцизного податку з підакцизної групи товарів, у тому числі нафтопродуктів. «На сьогодні цей податок виконує функцію не тільки стимулювання додаткових доходів місцевих бюджетів до загального фонду, а й допомагає фіскальній службі адмініструвати всю підакцизну групу товарів. Ми отримали серйозних союзників у громадах, районах, областях, які зацікавлені зробити прозорою цю групу товарів», — констатує Ігор Уманський.

Найголовніше в цій реформі — мотивації і відмова від системи, коли Мінфін незалежно від рівня доходів та податків кожного бюджету все, що перевищувало планові показники, забирав до державного бюджету.

Учасники колегії торкнулися і реформи контролюючих органів. Так, Прем’єр вважає, що єдине правильне рішення — це повне оновлення кадрового складу Державної фіскальної служби та Державної фінансової інспекції за таким самим принципом, як відбувався набір до нової патрульної служби Києва. Арсеній Яценюк підкреслив, що зараз у Державній фіскальній службі 58 тисяч працівників. У Державній фінансовій інспекції — ще п’ять тисяч. Він звернувся до голови ДФС: «Зробіть ставку на 10% людей, які наймуть ще таких самих 10%, як вони. В них буде інша зарплата, інша мотивація, інший соціальний пакет. І тоді в них буде інша відповідальність перед платником податків і перед країною».