У Мукачеві на Закарпатті кількість об’єднань співвласників багатоповерхових будинків зростає швидкими темпами. Якщо з 2016-го по 2019 рік їх було створено 70, то 30 додалося торік. Провідний механізм, який дає такий результат і зацікавлює власників багатоповерхівок до самоуправління, — активна участь у цих процесах міської влади. Про досвід мукачівців і їхні перспективи — у матеріалі нашого кореспондента.

Першою була «Черемшина 4»

Одним із перших у місті стало ОСББ «Черемшина 4» на Першотравневій набережній, 4. Його очолив колишній військовослужбовець майор у відставці Станіслав Лівушевський. П’ятиповерхівка нічим не вирізнялася з-поміж інших — така сама невиразна й сіренька. Але все має початок, тож почали з наведення ладу в підвалі.

«Ми навантажили всіляким непотребом і сміттям і вивезли 15 вантажівок, —розповідав Станіслав Лівушевський. — Після того настала черга впорядкування всієї площі підвалу та заміни труб. Надалі крок за кроком рухалися у створенні комфортних умов на площах загального користування, на поверхах, де було замінено двері, вікна в під’їздах, електрообладнання. Усе на умовах співфінансування з міською владою».

Революційним став капітальний ремонт покрівлі, яка протікала. Для цього «Черемшина 4» отримала від міста майже мільйон гривень. Доклавши свою частку, отримали горище з гарантією на багато років. Утеплили будинок, облаштували територію навколо. Тепер до прибудинкової території, де є охайні доріжки, квіти, все добре освітлено, відведено місця для транспортних засобів, приходять подивитися, щоб і собі так зробити, мешканці інших будинків.

Секрет успіху один: ініціатива мешканців, підтримана фінансовою допомогою міської влади. А в Мукачеві впевнені, що кошти використають на спільну користь. Загалом із часу існування цього об’єднання міська рада надала черемшинцям майже півтора мільйона гривень. Набувши досвіду організації робіт, Станіслав Лівушевський як член міської асоціації голів ОСББ радить іншим об’єднанням, як досягати успіху.

А був обдертий гуртожиток

Цей будинок на вулиці Святомихайлівській, 35 увечері добре видно завдяки трьом прожекторам, встановленим на даху. Але зовнішня зміна — скромна частина змін внутрішніх. Лише увійшовши всередину, можна побачити, скільки за чотири роки тут зроблено. У цій споруді замінено майже всю інфраструктуру.

Раніше будинок із 85 квартирами, переобладнаними з гуртожитських кімнат, належав трикотажній фабриці «Мрія». Щоб створити об’єднання співвласників, довелося переоформлювати всі документи.

«Тож ми починали практично з нуля, бо фабрика, яка вже сама ледь животіла, у цей будинок грошей не вкладала, — розповідала голова ОСББ «Мрія» Єлизавета Варга. Вона очолює його п’ятий рік від часу створення. — З мешканцями домовитися про створення об’єднання було непросто, адже перехід до самообслуговування ввижався людям кроком у невідомість. І запевнення, що це правильно і необхідно, досить довго не спрацьовували. Було кілька зборів і багато розмов з мешканцями, доки ця ідея знайшла повну підтримку. Я пояснювала, що вигідніше мати рахунок у банку і розпоряджатися цими коштами на власний розсуд, ніж віддавати гроші ЖРЕРу і чекати від нього милості.

А вирішальним став аргумент, що міська влада відшкодовуватиме частину коштів на ремонти. Їх наш будинок не знав десятиліттями. Люди вже звикли, що у підвалі стояла вода, а з облуплених стін стирчали електродроти, наражаючи всіх на небезпеку. Це непокоїло мешканців, але що могли вдіяти?»

Зі створенням ОСББ розпочалися зміни. Досить швидко, скориставшись механізмом співфінансування, у підвальному приміщенні поміняли водозабірні й каналізаційні труби. На ці роботи й матеріали місто надало 74 тисячі гривень, ОСББ додало своїх 12,2 тисячі. Згодом узялися за заміну вікон у під’їздах: на це 83 тисячі відшкодувала міська рада і майже стільки само сплатило об’єднання співвласників. Мешканці привітали одне одного, що нарешті в коридорах перестало тягнути холодом і можна спокійно спілкуватися будь-де, не боячись застудитися.

Ще одне інфраструктурне перетворення — встановлення міжповерхових і вхідних дверей. 12 добротних металевих дверей на суму 96 тисяч гривень повністю відшкодовано з бюджетних коштів.

Замінюючи застаріле електрообладнання і кабелі, домовилися про співфінансування з обленерго. За власні кошти мешканці придбали лічильники електроенергії, а оплату за решту матеріалів — кабелі, щитки, а також за виконані роботи взяли на себе партнери. Заміна відбулася на всіх п’яти поверхах і в підвальному приміщенні, і це дало змогу бути впевненими в надійному енергозабезпеченні. На будинку з’явилися нові водостічні труби. Тепер конче потрібно поміняти труби за межами будинку — водогінну і зливову. До них теж дійде черга, це заплановано.

Єлизавета Варга працювала комендантом гуртожитку, ще коли він належав фабриці, тож за 12 років звикла виконувати розпорядчі функції: вести бухгалтерський облік, контролювати сплату за послуги тощо. Виконує ці обов’язки й нині, отримуючи за це плату, меншу за мінімальну, але не скаржиться.

«Уже те, що живу в комфорті й ніхто не вказує, куди ОСББ має спрямувати кошти, — винагорода за роботу, — каже Єлизавета Варга. — А плата у вигляді невеликих відсотків від надходжень у касу ОСББ — додаток до пенсії. Це дуже мене виручає».

У цьому ОСББ за квадратний метр квартири мешканці сплачують 2,5 гривні. Тримати таку низьку планку дає змогу те, що чимало робіт вони виконують власними силами. Розвивається ОСББ не гігантськими кроками, але прогрес добре помітний.

На три роки —14 мільйонів

«В управлінні міського господарства з початку року працює новостворений відділ розвитку ОСББ, — зустріла повідомленням кореспондента «Урядового кур’єра» Неоніла Полончак. — Тобто міська рада бачить у цих об’єднаннях велику перспективу, а також і рівних партнерів. На сьогодні 100 таких об’єднань, які ведуть діяльність у 105 будинках. Усі мають доступ і до державних, і до міських програм з підтримки ОСББ, спрямованих на модернізацію, утеплення, ремонт, благоустрій тощо.

У 2021—2023 роках новоствореним ОСББ із міського бюджету надаватимуть разову фінансову підтримку на виконання проєктів із підвищення ефективності та енергомодернізації за програмою «Енергодім». На умовах співфінансування ОСББ отримають 42 мільйони гривень за три роки, а 2021-го — 14 мільйонів. Торік на підтримку цих об’єднань було надано 5 мільйонів 208 тисяч гривень. Починали цю роботу 2015-го зі скромних 100 тисяч гривень».

Місто над Латорицею за чисельністю населення ледь сягає 90 тисяч, але за кількістю ОСББ, темпами їх розвитку воно перегнало чимало більших міст. Це означає, що в Мукачеві чітко діє стратегія розвитку комунального господарства, а відносини між мешканцями та місцевою владою взаємовигідні й партнерські.