Окупаційна адміністрація Донеччини перетворює територію, яку поки що контролює, на спотворену напівмертву землю. Нині місцеві жителі з тривогою очікують на результати чергового безумства: у самопроголошеній «республіці» прийняли рішення припинити відкачувати воду із шахти «Юний комунар», яка після проведеного тут у 1979 році підземного ядерного вибуху досі перебувала в режимі сухої консервації. Після затоплення підземелля радіоактивна вода може забруднити водоносні горизонти, потрапити до малих і великих річок Сіверський Донець і Кальміус, а звідти — до Азовського моря чи вийти на поверхню.

Коштів немає, але ви не бійтеся

Першими почали висловлювати тривогу місцеві жителі, які вже опинися у небезпечній зоні. Навіть саме повідомлення про причини затоплення шахти викликало шок у людей, яким «нова влада» у 2014-му обіцяла золоті гори. «Нам чітко сказали, що в «республіки» немає грошей, які потрібні на відкачування води, а це майже 50 мільйонів доларів на рік, — каже житель Єнакієвого. — Що ж виходить? Київська влада, яку звинувачують у всіх наших бідах, роками знаходила і надавала чималі кошти для безпеки жителів Донеччини. А місцевим та російським «визволителям» тепер начхати на своїх же людей! Не випадково згадую росіян, які кілька років тому підбурили нас до захоплення і знищення частини Донбасу нашими руками. По телебаченні сказали, що вчені аж із Петербурга запевнили: затоплення радіоактивної шахти нікому нічим не загрожує. Та з того далекого міста можна й не таке казати! А результати катастрофи у майбутньому, схоже, відчують навіть нерозумні вожді в Донецьку за 40 кілометрів звідси».

Ядерний вибух потужністю 0,2—0,3 кілотонни тротилового еквіваленту провели на шахті «Юнком» 16 вересня 1979 року на глибині 903 метри з наміром знизити напругу в гірничому масиві для запобігання раптовим викидам вугілля, газу і породи, що мало б підвищити безпеку роботи гірників. Частково це вдалося, але на місці вибуху утворилася порожнина радіусом 5—6 метрів, яку надійно ізолювали, — так званий об’єкт «Кліваж». Підприємство закрили у 2002 році, припинивши вуглевидобуток, але й надалі відкачували воду й утримували небезпечне підземелля в умовах сухої консервації. Фахівці всі минулі роки постійно контролювали радіоактивність, що досі перебувала на фоновому рівні. Та після затоплення вода може потрапити до сховища радіоактивних залишків, після чого небезпечні речовини разом з водою поширюватимуться довкола.

Вітчизняні фахівці уточнюють: основні продукти експериментального підземного вибуху — стронцій і цезій з періодом напіврозпаду до 30 років. Отже, небезпека об’єкта «Кліваж» за цей час могла знизитися майже вдвічі. «Одразу після вибуху активність сховища становила 100 кюрі, а тепер можемо говорити про близько 50 кюрі», — стверджує гідрогеолог доктор технічних наук Євген Яковлєв.

Спеціалісти прогнозують, що наявність радіоактивних речовин у шахтній воді загрожуватиме відповідним забрудненням усім тутешнім водоймам, а через річки Кальміус і Сіверський Донець небезпека дістанеться й до Азовського моря. Ядерний вплив може торкнутися не тільки Донбасу, а й сусідніх регіонів: Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей. А в епіцентрі небезпеки опиняться жителі міста Бунге (до 2016-го  Юнокомунарівськ) — близько 13 тисяч людей та Єнакієвого  — майже 130 тисяч.

«Перед тим як у 1979 році в шахті провели ядерний вибух, нас кілька місяців готували до цього, а потім навіть тимчасово вивезли з небезпечної зони, — згадує жителька Бунге. — А тепер навіть не можна говорити про жахливі наслідки затоплення! Ще торік улітку ми зібралися на народний сход, де всі проголосували проти затоплення місцевих шахт і особливо «Юнкому». Тоді ж підписали  звернення до депутатів «ДНР» і головного керівника Захарченка, щоб зустрітися і переконати їх не робити цього. Усе марно! А вже у квітні, коли на вулиці Байковій поблизу житлового будинку раптом виникла вирва глибиною до 15 метрів, охочих протестувати було менше. Нас залякують, погрожують і змушують мовчки терпіти все це жахіття».

На «Юнкомі» має бути тільки суха консервація

Небезпечність ситуації, на думку вітчизняних фахівців, ще й у тому, що нема інформації про реальний стан справ у ядерному підземеллі шахти, яка з 2014 року перебуває на окупованій території. Окупаційна влада за минулі роки не повідомляла про результати радіоактивного контролю та інших заходів, які мали проводити на підприємстві. А ось оприлюднені ними наміри затопити «Юнком» підтвердили спостерігачі спеціальної моніторингової комісії ОБСЄ, а Державний департамент США висловив стурбованість цією інформацією.

«Нині напевно не знаємо, яке середовище в підземеллі цієї шахти, але «Юнком» затоплювати не можна, тут має бути тільки суха консервація, — переконаний голова незалежної профспілки гірників Донбасу Микола Волинко. — На жаль, уже чимало прикладів, коли «нова влада» за минулі роки знищила таким способом не одне вугільне підприємство. Приміром, на шахтах «Булавінська» та «Ольховатська» в Єнакієвому проросійські окупанти виривали металеві канати із стволів, різали і здавали на брухт інше обладнання. І це квіточки порівняно з небезпекою від «Юнкому».

Фахівці небезпідставно називають хаотичне затоплення шахтних виробок по той бік лінії розмежування своєрідною міною уповільненої дії. Із 93 шахтарських міст і селищ Донбасу значна частина розташована над відпрацьованими гірничими порожнинами, багато з яких безконтрольно заповнюються підземними водами. Небезпека у вигляді забруднення водоносних горизонтів, місцевих водойм, підтоплення житлових масивів, засолення ґрунтів загрожує також території, яку контролює українська влада.

Уже очевидно: ті, хто з потужною зброєю приперся сюди «захищати» (?) російськомовних людей Донбасу, за кілька років гібридної війни наробили на цій території стільки лиха, що наслідки ще довго відчуватимуть навіть наступні покоління. Приміром, у 2016 році експерти провели обстеження місцевих джерел водопостачання і дійшли тривожних висновків. У головній водній артерії Сіверський Донець вода вже не придатна для пиття, і жодна сучасна технологія не зробить її безпечною за європейськими стандартами. А проби з джерел, свердловин і приватних колодязів за більшістю параметрів також не відповідають цим стандартам.

За результатами моніторингу забрудненості води Сіверського Дінця у 2016-му проби також брали на вході річки в зону бойових дій та виході на територію Російської Федерації. Експерти свідчать, що сусіди отримують у річці, що тече з «республік» до них, триразове перевищення мінералізації води, а концентрація мікрокомпонентів та органічних сполук в окремих пробах вища за норму у 8—10 разів.

Погодьтеся, слабка втіха те, що «рускій мір» знову нагадує міфічну потвору Уроборос, яка жере сама себе. Адже сусіди поступово знищують не тільки самих сабе, а й тих, хто біля них.

ОФІЦІЙНО

Георгій ТУКА,
заступник міністра
з питань тимчасово окупованих територій
і внутрішньо переміщених осіб:

— Існують достатньо серйозні побоювання, що ця капсула почне затоплюватися, оскільки терористи вже оголосили про припинення відкачування ґрунтових вод на шахті. На сьогодні ніхто не знає реального стану справ на цьому об’єкті. Та якщо зважати на дані 2013 року, є велика вірогідність, що спочатку ці забруднені води потраплять у водойму, яку використовують для водозабору міста Єнакієвого, а потім через дві річки — в Азовське море.