Під час недавнього перебування на Закарпатті Генеральний прокурор України Юрій Луценко здійснив політ на гелікоптері, щоб на власні очі оцінити ситуацію із вирубуванням лісів. Побачені ним «лисі» схили гір шокували багатьох українців. Проте, хоч як прикро це констатувати, йдеться вже про справжню пошесть, що дедалі стрімкіше шириться країною — від півдня, де безслідно зникають ніким не захищені полезахисні лісосмуги, до ще зеленого Полісся, де начебто не бракує державних структур, покликаних охороняти наші ліси.

Фото прес-служби Житомирського обласного управління лісового і мисливського господарства

Констатація фактів як діагноз хвороби

У 2015 році на Житомирщині посадові особи державної лісової охорони виявили 119 випадків незаконної рубки деревини, шкоду від яких оцінено в 1,7 мільйона гривень. За перше півріччя цього року таких випадків уже 85 на суму 2,9 мільйона гривень. Тобто йдеться про стрімке збільшення фактів крадіжок деревини і, що особливо тривожить, про збільшення завданої шкоди.

Нині у ліс зазвичай їдуть красти не підводу дров, лату для тину чи колоду на ремонт хати. У нашій загальнонародній зеленій скарбниці орудують справжні моторизовані банди, на озброєнні яких не сокири і вози, а імпортні бензопили та автомобілі підвищеної прохідності з гідронавантажувачами. Зрозуміло, що таких лісорубів цікавить не рядова деревина, а особливо цінні породи і кращі дерева — від елітних сосен до столітніх дубів і грабів.

На жаль, цього не хоче бачити ніхто, крім лісівників. Отож не зайве вдатися до фактів. Із вже згадуваних 119 випадків незаконних рубок, виявлених у 2015 році, понад 88% шкоди завдали всього-на-всього 29 «нальоти» моторизованих банд. Аналогічна ситуація за перше півріччя нинішнього року, коли із 2,9 мільйона гривень втрат 2,8 мільйонів завдано лісам 29 «заїздами» спеціалізованих кримінальних «бригад».

Неважко підрахувати: якщо торік середня сума одноразової крадіжки деревини цими організованими групами становила «лише» 52 тисячі гривень, то цього року наблизилася до 100 тисяч. Погодьтеся, що такого доходу буквально за один день чи ніч у селі не отримаєш на жодній роботі, а тому кількість охочих «рубати бабло» в лісі нині збільшується в геометричній прогресії. Фактично йдеться про перетворення всього Полісся (за аналогією з районами видобутку бурштину) на велетенську бандитську республіку, де слова про дотримання букви закону стануть порожнім звуком.

Куди дивляться лісівники?

Так само як колись у ситуації з бурштином, лісівники знову виявились у ролі одного у полі воїна, який знемагає в нерівній борні, однак зупинити навали не може. Наприклад, в Ушомирському лісництві Державного підприємства «Коростенське лісомисливське господарство» вже тричі на місці незаконної рубки дуба лісники затримували автомобіль ЗІЛ-131, вартість вивантаженої з якого деревини загалом сягнула 240 тисяч гривень. Найімовірніше, йдеться лише про видиму частину айсберга, бо далеко не завжди крадіїв деревини вдається зловити на місці злочину.

У Шершнівському лісництві ДП «Коростенське ЛМГ» лісівники затримали у лісі вантажівку без державних номерів, обладнану гідронавантажувачем, на борту якої вже були колоди дуба, а загалом завдану тут шкоду від зрубування 15 могутніх дерев оцінено у 151 тисячу гривень.

Уже під самісіньким Житомиром у Богунському лісництві ДП «Житомирський лісгосп» на місці незаконної порубки лісівники виявили сліди вантажівки та розбитий задній автомобільний ліхтар. Власними силами було встановлено державний номер цього автомобіля, про що повідомили поліцію. Натомість буквально через місяць цей автомобіль було затримано на гарячому вже в іншому лісництві. Загальну шкоду лише за згадуваними двома випадками крадіжок деревини оцінено у 234 тисячі гривень.

У Броницькому лісництві ДП «Городницький лісгосп» державна лісова охорона виявила на місці злочину бригаду лісорубів та чотири (!) трактори з причепами. Крадії навіть не намагалися втекти, а накинулися на лісівників і викликали собі підмогу із сіл сусідньої Рівненської області.

Ідеться вже не лише про погрози. Торік у березні було вбито одного з лісівників Житомирщини, тіло якого закопали, а автомобіль спалили. У лютому цього року здійснено розбійний напад на лісничого Ушомирського лісництва. У лісовому масиві підпалено автомобіль лісничого ДП «Лугинський лісгосп». У липні невідомі особи розтрощили скло та порізали шини службового рейдового автомобіля ДП «Коростенський лісгосп».

Поліція рапортує: все під контролем!

На письмовий запит із проханням прокоментувати ситуацію стосовно цих та інших фактів незаконних рубок деревини, спрямований до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, надійшла напрочуд оптимістична відповідь. Мовляв, усе під повним контролем, і хоч «на даний час у вказаних кримінальних провадженнях процесуальні рішення не прийняті», «слідчими проводяться необхідні слідчі дії, направлені на повне, всебічне, неупереджене розслідування та встановлення всіх обставин події».

Доречно нагадати, що у запиті йшлося і про недавні правопорушення, і про факти рубок уже півторарічної давності, за якими не потрібно було шукати ні правопорушників, ні засобів скоєння злочину, адже лісівники затримали крадіїв на гарячому. Отож судячи з відповіді, поліція не зробила нічого для притягнення винуватців до відповідальності, що лише провокує безкарну вакханалію у державних лісах.

Уже в додатковому коментарі було роз’яснено, що згідно зі ст. 246 Кримінального кодексу України («Незаконна порубка лісу»), відповідальність настає лише за умови заподіяння істотної шкоди. Оцінювати її до 2012 року були уповноважені органи Державної екологічної інспекції, а нині це прерогатива виключно спеціальної екологічної експертизи, якою на Житомирщині займається всього-на-всього один експерт.

Від себе додамо, що навіть якщо експертизу буде замовлено, оплачено і виконано, то незаконна порубка лісу «карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нині це від 850 до 1700 гривень. — Авт.) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк». Зайве пояснювати, що коли за один рейс до лісу можна заробити майже 100 тисяч гривень, то максимальний штраф 1,7 тисячі нікого не зупинить.

До речі, якщо до 18 лютого 2016 року перелік покарань у ст. 246 мав продовження — «із конфіскацією незаконно добутого», то тепер цю норму вилучено. Тож якщо керуватися нормою закону, то у крадіїв неможливо вилучити ні автотранспорт і бензопили, з якими вони їздять «на роботу» до лісу, ні навіть зрубану деревину.

Кому це вигідно?

Варто нагадати, що ці кардинальні зміни запроваджено ухваленим Верховною Радою Законом «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації». Назва напрочуд довга, а суть куца: крім заборони конфіскації незаконно зрубаної деревини, вилучили норму ст. 248 («Незаконне полювання»), за якою підлягали конфіскації «знаряддя і засоби полювання та все добуте».

Навряд чи є потреба пояснювати, що сільський дядько, який пішки ходив браконьєрствувати на зайця чи качку, особливо не страждав від вилучення у нього старенького ще дідівського дробовика. А ось браконьєрів на супердорогих позашляховиках з австрійськими ексклюзивами у руках нині вже вилучена норма Кримінального кодексу трохи «напружувала».

Те саме стосувалося спійманого на гарячому селянина, який міг втратити хіба що сокиру як знаряддя злочину і вирубану нею лату на ремонт тину. Отож як вчили давні римляни, впору запитати: кому ці нововведення вигідні? А заодно вчасно зрозуміти, що вакханалія в лісі — вже не банальні крадіжки, а добре організований кримінальний бізнес, у якого є «дах» на найвищому рівні.

До речі, якщо за попередньою змовою кількох осіб викрасти кілька колод деревини (одному їх не підняти) з чийогось обійстя, то за законом це «таємне викрадення чужого майна (крадіжка)», яке карається не штрафом, а позбавленням волі до 5 років. Відкрите заволодіння чужим майном класифікується вже як грабіж із ще жорсткішим покаранням.

Натомість за масове розкрадання і навіть грабіж загальнонародної власності, якою є державні ліси, у нас лише сміхотворний штраф.

Можливо, в Європі, куди ми йдемо, крадену деревину та автомобілі, на яких її вивозять, справді не вилучають. Однак штрафи там такі, що крадій сам продасть не лише знаряддя злочину, а й значну частину власного майна, щоб розрахуватися за заподіяну шкоду і не сісти в буцегарню. Після цього не лише сам не вчинятиме «незаконні порубки лісу», а й іншим закаже.

ПРЯМА МОВА

Андрій КУРІНСЬКИЙ, начальник Житомирського обласного управління лісового і мисливського господарства:

— Ліси Житомирщини потерпають від навали «чорних» лісорубів. Завдана ними шкода за шість місяців цього року сягнула майже 3 мільйонів гривень, із яких добровільно відшкодовано лише 6%. Із 29 справ про незаконні порубки, переданих в органи слідства, до судів не дійшло жодної.

Не дивно, що правопорушники поводяться зухвало і навіть погрожують фізичною розправою працівникам державної лісової охорони, які не озброєні і не захищені законом нарівні з працівниками поліції.

У разі затримання на автодорогах вантажівок з деревиною без документів зазвичай уже наступного дня надають накладні, згідно з якими, наприклад, вантаж перевозили з Рівного до Луцька через… Житомирщину. Отож нагальне завдання — запровадження чипів на деревину не лише у держлісгоспах, підвищення покарань за незаконні рубки, надання рівного з поліцією захисту лісовій охороні та спільні дії у протистоянні крадіжкам лісу.