АЛЬТЕРНАТИВА

Україна залишиться житницею Європи, якщо вироблятиме екологічно чисту продукцію

Щороку дедалі більше країн в агровиробництві переходять з хімічних препаратів та антибіотиків на органіку та біопрепарати. Адже останні значно дешевші, ефективніші, а головне - не шкодять довкіллю і здоров`ю людини. Так, США, Канада, Євросоюз прийняли рішення про скорочення кількості пестицидів, дозволених для використання у сільському господарстві, на 600 (з тисячі існуючих. - Авт.). Те саме роблять Данія, Німеччина, Нідерланди і Великобританія, що планують обмежити внесення агрохімії на 50-70% до 2030 року. А Франція, Німеччина і Великобританія оголосили, що використовуватимуть щонайменше 20% сільгоспугідь для органічного землеробства до 2020 року. Адже на сьогодні потреба в екологічно чистих продуктах у Франції задоволена лише на 36-40%, у Німеччині та Великобританії - ще менше. При цьому їхня вартість на 25-300% вища, аніж звичайних.

Зважаючи на темпи зростання попиту на екологічну продукцію, експерти прогнозують, що за 10 років обсяг світового ринку екологічних продуктів харчування збільшиться з нинішніх 30 до 200-500 млрд дол. США.

Що робить у цьому напрямку Україна? Про це йшлося під час нещодавнього "круглого столу" "Екологічне сільське господарство: вигоди для споживачів, підприємців і держави".

За словами керівника відділу загального землеробства, хімізації та меліорації Мінагропроду Анатолія Рудюка, раніше в країні переважала думка, що лише з допомогою хімізації можна отримати високі врожаї, задовольнити внутрішні потреби держави й експортний потенціал. Та, як показав досвід останніх років, аграрії менше вносять міндобрив через брак коштів. Так, якщо в 1990 році на 1 га припадало приблизно 164 кг міндобрив і 6 тонн органіки, то нині лише 49 кг і 200 кг відповідно. Однак і тоді, і тепер валовий збір зернових становить 50- 51 млн т.

- Усе це завдяки запасам поживних речовин, накопичених у грунті за попередні роки, які рано чи пізно закінчаться, - наголосив він. - Якщо їх не поповнювати, втрачатимемо родючість грунтів, а отже, й врожаї.

На думку директора Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН Віталія Волкогона, наразі треба говорити як про повну відмову від міндобрив при органічному виробництві, так і про нову стратегію їх внесення в агровиробництві. Крім того, аграріям слід дотримуватися культури виробництва і правил землеробства, а державі -послідовно контролювати ці процеси.

Наразі вже є відповідні розробки вітчизняних і зарубіжних науковців, які дають позитивні результати. Зокрема, лише наш інститут розробив 15 біопрепаратів, п`ять з яких уже зареєстровано, - повідомив учений. - Щоправда, на цьому ринку значного пожвавлення ще не спостерігається, зважаючи на брак державного стимулювання виробників екологічної продукції та правил гри на ньому. Тут працюють хіба що ентузіасти.

- До того ж країни, які відмовилися від пестицидів та антибіотиків, наразі намагаються скинути їх на наш ринок, - додає В. Волкогон. - І часто їм це вдається. Таким чином чимало неякісної хімії потрапляє на українські поля і знищує найдорожче - українські чорноземи (а це близько 30% світових чорноземів. - Авт.).

Ми своїми руками фактично перетворюємо наші землі на хімічне звалище, де вирощуємо агропродукцію, яку споживаємо. А потім дивуємось, чому хворіємо. Варто також прислухатись до думки експертів, які вважають, що Європа згодом не купуватиме зерно та іншу агропродукцію, вирощену на хімікатах. Адже там дбають про здоров`я cвоїх громадян і приділяють цьому значну увагу. На пам`яті - минулорічний скандал у Німеччині з виявленим діоксином у яйцях, що потрапив туди нібито через споживання птахами комбікормів, вироблених із кукурудзи з пестицидами.

Наразі Україна чи не єдина в Європейському просторі держава, де досі не узаконено органічне виробництво і бракує державної програми з його підтримки. Вже кілька років поспіль через певні політичні та фінансові питання, лобіювання західних виробників хімпрепаратів тощо законопроект "Про органічне виробництво" опинявся поза порядком денним Верховної Ради. Лише тиждень тому, зважаючи на актуальність проблеми та її резонансність у світі, його нарешті прийняли у першому читанні 302 голосами. Саме він має розставити всі крапки над "і": визначити правові, економічні, соціальні та організаційні основи ведення органічного сільського господарства, вимоги щодо вирощування, виробництва, переробки, сертифікації, етикетування, перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції та сировини.

- Прийняття цього закону дасть змогу збільшити обсяги виробництва конкурентоспроможної аграрної продукції, прискорити насичення внутрішнього ринку високоякісними продуктами харчування і створити передумови для формування свідомості здорового способу життя у громадян, -переконаний один з авторів законопроекту, народний депутат Микола Томенко. - Україна повинна бути лідером на світовому продовольчому ринку, в тому числі у сфері органічного натурального виробництва.
 

Дмитро ІЩЕНКО
для "Урядового кур'єра"