Ви знаєте, скільки коштує у стольному граді побудувати котеджик та підтягнути до нього комунікації? Експерти з нерухомості називають суми від 500 (п’ятисот!) тисяч гривень. До чого тут війна? Пояснюю.

Команда київського мера та купка депутатів вирішили «потурбуватися» про бійців АТО. А саме — нарізати їм земельки під, так би мовити, індивідуальну забудову. А оскільки землі вільної у столиці давно немає, то під «ето дєло» вирішили пустити 50 га лісів. Для початку. Зелених, так би мовити, легень. Якщо комусь іншому зараз віддавати ліс — так громадськість живцем з’їсть. А якщо героям — так, може, «прокатіт»?

І тут я почав деяким політикам ставити запитання: чи збираєтесь ви забезпечити земелькою усіх-усіх, чи тільки обраних? Бо, за моїми підрахунками, учасників АТО вже назбиралося у Києві стільки, що треба під забудову віддавати два з трьох приміських столичних лісництв. Причому хтось і справді воював і життям ризикував, а хтось покрутився пару тижнів біля генералів різного калібру (у т.ч. «цивільних») при штабі. А ще є й такі «учасники», що звідти просто втекли, залишивши і товаришів, і спорядження.

Мери-депутати, як ви відрізните козлищ від агнців? Самому Господу це не завжди вдається, куди вже вам, грішним. У відповідь: а шо? Хороша ж справа — ми збираємося допомагати вдовам та пораненим.

Друзі мої політичні, і сьогоднішні, і завтрашні. У ваших заявах нічого про удів і поранених немає — перечитайте ще раз. А якщо ви збираєтесь допомагати пораненим, то не треба їм землі казна-де. Побудуйте для них за спеціальним проектом будинок багатоквартирний — з пандусом, з широкими двірними отворами, щоб інвалідний візок легко проходив, із великими ліфтами. Щоб від будинку цього легко було дістатися до поліклініки, соціальних служб, продуктових магазинів. Казна-де, де ви землю давати хочете, усього цього не-ма-є!!! Та й дороги «тудам» теж немає, і — не буде, теж чесно визнаймо.

А якщо про вдів турбуєтесь, то теж їх поселіть неподалік дитячого садочка та школи, від дитячої поліклініки, щоб до відділу соцзабезпечення було зручно під’їхати. Змусьте належним чином працювати ті державні органи, які повинні турбуватися про родини загиблих і про поранених — і бажано вже сьогодні!

Визнайте: грошей на те, щоб підвести комунікації, щоб купити та завезти будматеріали, щоб оформити усі документи, щоб найняти техніку і будівельників, у справжніх героїв війни немає. І — ніколи не буде.

І це означає, що землю вони змушені будуть продати. Причому продати за мізерну ціну, бо спекулянти цю ціну збиватимуть. Стерв’ятники вже кружляють навколо майбутніх землевласників, щоб не упустити жирний куш. Небагато часу мине після земельної роздачі, як ми побачимо в інеті та на стовпах оголошення: «продам ділянку в лісі». А ще пізніше — «продам котедж». Щасливі й заможні власники цих ділянок і котеджів — авжеж не ті, хто воював, хто ховав годувальників, — наймуть у складчину охорону, проведуть дорогу, освітлення, обнесуть містечко парканом. І назвуть його «Герої АТО». Добре, якщо на той момент там залишиться хоча б кілька справжніх героїв.

А я би назвав таке містечко «Пам’ятник шахрайству».

До речі, київський мер, депутати та чиновники — не оригінальні у приготуванні «благодійної» локшини. Так само діють депутати, наприклад, селищної ради Коцюбинського (двадцять хвилин від київської станції метро «Академмістечко» — це щоб ви розуміли, що й тут земелька дефіцитна й недешева). І втягують у таку схему своїх колег із Київської облради, щоб цю оборудку теж «освятили» (наскільки це їм вдасться — скоро побачимо).

Коцюбинські радєтєлі хочуть дерибанити не просто ліси, а ліси особливо охоронювані. А саме — Біличанський ліс, який згідно з указом Президента України є частиною національного природного парку «Голосіївський». Та коцюбинським схемщикам вочевидь Президент — не авторитет. Хочуть вони заповідного лісу — і квит!

Та й ці не перші. Друзі з Івано-Франківська розповіли, як улітку знайшлися співчутливці за долю переселенців із зони АТО. Теж просили земельки. Причому не будь-де, а якнайближче до Буковеля. Бо воно ж ясно, що вартість землі на Прикарпатті зменшується прямо пропорційно відстані до популярного курорту.

Дорогі депутато-мери та інші дєятєлі! Припиніть спекулювати на війні, на людському горі. Це не привід дерибанити землю та ліси. Не смійте прикриватися вдовами та сиротами. По-перше, це гидко.  по-друге, вам це так не минеться, особисто я вже на цих виборах зроблю належні висновки.