Чотири роки тому Волинь стала однією з восьми областей, де взялися за реалізацію субпроекту «Вдосконалення медичної допомоги хворим із хворобами системи кровообігу». Роботи було чимало, подібного досвіду — нуль,  а у графіки впровадження вносили зміни безліч об’єктивних та суб’єктивних чинників. Проте, попри усі труднощі, у Полтаві на нещодавньому семінарі за підсумками реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку інвестиційного проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі в людей» область мала достойний вигляд, продемонструвавши хороші проміжні результати, зокрема й у розрізі виконання завдань і вибірки коштів, де показник дійшов до рівня середнього в державі та становить 29%.

І купують, і будують,  і вчать

Волинь спочатку мала освоювати 30 мільйонів доларів, однак торік навесні, відповідно до листа МОЗ про реінвестування коштів, області залишили 20 мільйонів. І нині у волинському субпроекті станом на березень поточного року підписано контрактів на майже 72% суми позики, що у грошовому еквіваленті становить понад 14 мільйонів доларів. А це означає, що реалізовано левову частку із запланованого.

Із найвагомішого — це, звичайно, придбання ангіографів: двох Canon Infinix-i Core+ INFX-8000V/G3 та одного Philips Allura Xper FD20 вартістю понад 600 тисяч доларів кожен. Важливість цієї техніки у діагностиці та лікуванні волинян від хвороб системи кровообігу переоцінити складно, адже вона дає змогу проводити весь спектр ендоваскулярних втручань, а найперше — коронографій, які є золотим стандартом у діагностиці ішемічної хвороби серця, та стентувань — черезшкірних коронарних втручань як методу лікування цієї недуги. Однак і те, що для виявлення проблем серця й судин усі амбулаторії сімейної практики — загальної медицини укомплектовано медобладнанням відповідно до табеля оснащення закладів первинної медико-санітарної допомоги, — не менш значимі кроки. Техніки, витратних матеріалів та медичних меблів для закладів усіх рівнів надання медичної допомоги Волині уже придбали на понад 110 мільйонів гривень. Тішить, що цьогоріч без  поповнення також  не обійдеться. Бо ще одна із закупівель у процесі оцінки пропозицій, а другу  оголошено. Загальна вартість придбань — у межах чотирьох мільйонів доларів.

— Ми підходили до написання проекту комплексно. Тож обладнання — лише одна зі  складових. А субпроект — це і будівельний компонент (уже підписано з 10 підрядними організаціями 16 контрактів на реконструкцію чи капітальний ремонт 32 об’єктів під амбулаторії), і медична інформаційна система «Реєстр індивідуального серцево-судинного ризику дорослого населення Волинської області», і забезпечення кожного сімейного лікаря комп’ютеризованим робочим місцем (через що Волинь демонструє один із найкращих показників підписання декларацій і загалом не мала жодних проблем із впровадженням в області першого етапу реформи), і навчання медичного персоналу, й інформаційна складова, спрямована на підвищення обізнаності населення про серцево-судинні недуги та чинники ризику їх виникнення, — уточнив нюанси впровадження заходів начальник управління охорони здоров’я Волинської облдержадміністрації Ігор Ващенюк.

Хвороби відступлять?

За словами головного медика краю, про якісну роботу команди з реалізації субпроекту свідчить те, що участь у тендерах взяли провідні виробники та постачальники медичного обладнання. Високий рівень придбаної техніки підтверджують фахівці, які на ній працюють. «У лікарів горять очі, їм подобається робота на новому обладнанні», — зауважив під час одного з візитів до обласної лікарні голова Волинської облдержадміністрації Олександр Савченко, який після призначення на посаду рік тому взяв реалізацію субпроекту під особистий контроль. А незалежні експерти, які на замовлення Світового банку провели дослідження-порівняння закупівель обладнання через систему ProZorro та за процедурами банку, зробили підтверджені висновки, що завдяки останнім вдалося заощадити мільйони бюджетних коштів.

Головний лікар Волинської обласної клінічної лікарні Іван Сидор наголошує, що якби не субпроект, то медзаклад 10—15 років мусив би збирати кошти на ту техніку, яка надійшла упродовж 2018-го. Бо, наприклад, у них запрацював новий рентген-операційний блок відділення електрофізіологічних досліджень серця. А стало це можливим, бо за кошти позики придбали туди і сучасну установку для проведення інвазивних електрофізіологічних досліджень серця, виконання радіочастотних абляцій аритмогенних зон, імплантацій електрокардіостимуляторів та кардіовертерів усіх типів WorkMate Claris, і цифровий мобільний пересувний прилад високої роздільної здатності з можливістю проведення кардіоангіографії Siemens Cios Alpha, і рентгенпроникний операційний стіл Lojer, і освітлювач Drдger, і витратні матеріали високої якості. А загалом матеріально-технічна база лікарні завдяки постачанням у межах субпроекту отримала найнеобхіднішого на майже 42  мільйони гривень.

Реальні результати втіленого, за словами Ігоря Ващенюка, на Волині такі:  зменшення у 2018 році, порівняно з попереднім, кількості виїздів із приводу гіпертонічних кризів на 2628 випадків, гострого коронарного синдрому — на 186 випадків, ішемічної хвороби серця — на 543 випадки.

— Були відставання з багатьох причин і з вибірки коштів, і за темпами реалізації заходів, за що чули чимало об’єктивної критики. Але зараз гідно вийшли на фінішну пряму. І мусимо зробити усе так, аби наш досвід могли запозичувати для реалізації подібних проектів у майбутньому, — завершує розповідь Ігор Ващенюк.

2019-й обіцяє Волині безліч гарних новин у медицині завдяки субпроекту. Бо мають врешті відчинити двері перед пацієнтами реконструйовані амбулаторії, а до мед­закладів надійде ще чимало обладнання, необхідного для надання якісної допомоги. Та головне, що ці кроки мають знизити рівень захворюваності, втрати працездатності та смертності від хвороб системи кровообігу, які на Волині, як і загалом в Україні, є лідерами сумної статистики. Бо саме задля цього проект і реалізують.

ДОВІДКА «УК»

19 березня 2015 року між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) було підписано Угоду про позику розміром 214,7 мільйона доларів США. Спільний проект банку та МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» спрямовано на підтримку трансформації системи охорони здоров’я та націлений на досягнення трьох головних завдань: боротьбу з неінфекційними захворюваннями з акцентом на профілактику; поліпшення якості та ефективності медичної допомоги; оптимізацію та реструктуризацію лікарень і амбулаторних послуг вторинного рівня. Проект, який триватиме до 2020 року, реалізують у восьми областях України: Волинській, Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Закарпатській, Полтавській, Рівненській та Львівській.