Рада Європи закликає Київ поважати права людини

Саме завдяки рішенню українського парламенту скасувати скандальні закони від 16 січня у тексті резолюції ПАРЄ щодо функціонування демократичних інституцій в Україні, котру прийнято вчора у Страсбурзі,  було пом’якшено пункт, у якому йшлося про санкції. 

Якщо в проекті резолюції доповідачки Моніторингового комітету ПАРЄ Майліс Репс та Марієтта де Пурбе-Лундін, які є авторами документа, рекомендували асамблеї призупинити право української делегації на голосування під час весняної сесії, то після останніх новин з Києва текст цього пункту було пом’якшено. «У скасуванні законів від 16 січня асамблея побачила, що Верховна Рада має намір відігравати важливу роль у пошуках мирних шляхів врегулювання кризи, тому асамблея не має наміру розглядати питання позбавлення права голосу української делегації», — йдеться у резолюції. Проте у тексті наголошується, що у разі, якщо в Україні триватимуть грубі порушення прав людини, а проти учасників Майдану буде застосовано силу, загроза застосування цих санкцій на квітневій сесії ПАРЄ виникне знову.

У резолюції висловлюється глибока стурбованість проявами насилля в Україні. «Ми засуджуємо акти агресії як з боку поліції щодо демонстрантів, так і окремих груп мітингувальників, які навмисно провокують поліцію, — йдеться у документі. — Нарощування радикальних дій з обох боків може дуже легко вийти з-під контролю і призвести до масових протистоянь». У документі наголошується, що смерті мітингувальників унаслідок дій поліції, повідомлення про тортури, побиття затриманих активістів і застосування надмірної сили щодо них мають «прозоро розслідуватися», а винні повинні бути неодмінно покарані.

Доповідачки Моніторингового комітету рекомендують ПАРЄ підтримати ініціативу Генерального секретаря РЄ Трубйорна Ягланда у створенні спільної комісії з розслідування випадків насилля та агресії, які трапилися під час протестів у Києві, і «заохотити українську владу, а також представників опозиції конструктивно співпрацювати з цією комісією і призначити у ній своїх представників». У рекомендаціях до резолюції пропонується також запровадити спеціальну процедуру моніторингу Комітету міністрів РЄ щодо України.

У резолюції є також пункт, що викликав хвилю обурення з боку представників російської делегації, у якому йдеться про політичний і економічний тиск Росії на Україну, внаслідок чого Київ відмовився підписувати Угоду про асоціацію з ЄС. ПАРЄ ще раз нагадало Москві, що подібні методи зовнішньої політики «йдуть у розріз із загальноприйнятними дипломатичними та демократичними нормами».

«Наша резолюція не мала на меті обговорювати геополітичний вибір України, її відносини з ЄС та Росією», — наголосила у своєму виступі під час дебатів перед ухваленням резолюції Майліс Репс (Естонія). За її словами, доповідачки концентрували увагу на випадках порушень прав людини, адже саме захист прав людини і верховенства права   є головною метою діяльності РЄ. «Той, хто порушує ці принципи, повинен бути покараний», — заявила вона.

На думку її колеги, Марієтти де Пурбе-Лундін (Швеція), відповідальність за кризову ситуацію лежить на плечах українських політиків: провладної більшості й опозиції, які повинні почати довіряти одне одному і шукати мирний вихід із ситуації.  Вона також нагадала, що Україна, вступивши до Ради Європи у 1995 році, зобов’язалася поважати права людини. «Однак те, що ми побачили на Майдані, засвідчило, що ці зобов’язання були порушені», — сказала Марієтта де Пурбе-Лундін. З приводу ініціативи повернення української Конституції до зразка 2004 року доповідачка Моніторингового комітету ПАРЄ  вважає, що у цій справі українські політики повинні тісно співпрацювати з експертами Венеціанської комісії та «постійно консультуватися з громадськістю».