17 березня «голова Криму» Сергій Аксьонов підписав «наказ» про впровадження «режиму підвищеної готовності» для запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 на території «республіки» до особливого розпорядження. Цим «документом» на окупованому півострові на період чинності режиму було заборонено проведення дитячих, спортивних, культурних, видовищних, публічних та інших масових заходів, а також рекомендовано максимально скоротити кількість масових заходів, які все-таки мали відбутись. І якщо можна, проводити їх у відеоформаті або без глядачів. При цьому було дозволено лише надзвичайно важливі й невідкладні заходи, кількість учасників яких не перевищує 50.

Дітям посунутися, а служити в армії — вперед!

З 2 квітня «влада» анексованого Криму впровадила на території півострова карантин до 6 числа, однак того самого дня Путін під час чергового звернення оголосив про продовження терміну «неробочих днів» до кінця квітня. Це спричинило неоднозначні настрої серед жителів Криму з огляду на зупинення роботи підприємств та звільнення персоналу або його переведення на пів ставки. На півострові стрімко зросли ціни, а місцева «влада» попри заборону масових зібрань спочатку заходилася долати це проведенням продуктових ярмарків, однак 3 квітня їхнє проведення було заборонено.

Тоді окупаційний «міністр охорони здоров’я» Ігор Чемоданов запропонував оригінальний варіант розв’язання проблеми браку місць для приймання хворих на COVID-19. Для цього стали готувати республіканську дитячу інфекційну лікарню в Сімферополі: якщо «родіна пріказала», малюки мають посунутись і потерпіти. У разі потреби «баби єщьо нарожают». Цю концепцію промовисто підкреслює незаконна весняна призовна кампанія на окупованому півострові, яку в умовах пандемії скасовувати ніхто і не збирався.

У Севастополі для прийому військовослужбовців держави-окупанта, хворих на COVID-19, на початку квітня стали готувати плавучий шпиталь на списаному понад два десятиліття тому судні ЧФ РФ «Єнісей». «В.о. губернатора Севастополя» Михайло Развожаєв висловив сподівання, що справа до прибуття інфікованих вояків у місто не дійде, наче коронавірус збирався запитувати його думку щодо свого розповсюдження.

Гроші є на все, крім охорони здоров’я

У день путінських відвідин «півострова російської слави» «спікер» кримського «парламенту» Володимир Константинов подякував міжнародній спільноті за санкції проти держави-окупанта, а коронавірусу — за прийдешній «туристськний бум» в анексованому Криму. Принагідно й порадів, що «до нас не літають літаки», мовляв, якщо поширення інфекції на території Росії не набуде великих масштабів і «ситуацію втримають», то Крим зустріне курортний сезон «на грандіозному піднесенні», бо «ніхто нікуди не поїде, крім Криму».

Наступного дня голова комітету Держдуми РФ з фінансового ринку Анатолій Аксаков оголосив окупований півострів «найзахищенішою від коронавірусу територією в Росії та світі». І запевнив його жителів, що вони менше, ніж будь-хто, можуть боятися поширення нової смертельної інфекції, оскільки Крим «весь насичений йодом, випарами від моря, тому тут, вочевидь, коронавірус мусить одразу гинути». Він розповів, що в бюджеті держави-окупанта зарезервовано 13,7 мільярда рублів для вирішення питань, які можуть виникнути через загрозу коронавірусу в Криму, тож усі фінансовані Кремлем програми буде виконано в повному обсязі.

Складнощі Аксаков пообіцяв лише з найважливішої в цьому питанні програми, пов’язаної з охороною здоров’я. Мовляв, заплановано купівлю закордонного обладнання (це попри шалені зусилля російської верхівки в царині імпортозаміщення), а курс долара нині «непевний». Та ще й ціна на нафту катастрофічно падає, додамо, про що, звісно, російський депутат змовчав.

Хворих лікуватимуть ФСБ, прокурори і «казаки»

21 березня в окупованому Криму зафіксували першого хворого на коронавірусну інфекцію. Він повернувся на окупований півострів із Франції через материкову Україну. Внаслідок цього протягом останньої декади березня «голова Криму» Аксьонов зажадав від кримчан інформувати окупаційних «прикордонників» про закордонні подорожі, здійснені за українськими біометричними паспортами, погрожуючи «порушникам» «кримінальним переслідуванням».

Після цього, «щоб іншим не кортіло», запропонував «керівництву МВС РК» напрацьовувати на них «усі прийоми рукопашного бою» (ця заява спричинила занепокоєння правозахисників). А ще подякував «пильним громадянам» за повідомлення про візити їхніх сусідів за межі окупованої території й додав, що прибулі перебувають під наглядом ФСБ та поліції. На додачу закликав «прокурора республіки» Олега Камшилова ініціювати «кримінальне переслідування» чоловіка з коронавірусною інфекцією, який нібито заразив лікаря під час відвідин медичної установи.

Кримській «владі» через давно констатовану в Москві й в Сімферополі гостру ситуацію з браком медичних працівників та індивідуальних засобів захисту до боротьби з інфекцією доводиться залучати надійні перевірені роками сили: поліцію, «росгвардію», «самооборону» та «казаків». Загалом у Криму на 6 квітня зафіксовано 26 випадків захворювання, під медичним наглядом перебуває майже 5000 людей.

Керченська інфекційна вражає

Показово зустріли коронавірусну інфекцію в Керчі, яка після окупації Криму стала «російськими воротами» півострова. Наприкінці березня місцеві ЗМІ повідомили, що роботу інфекційної лікарні міста, в якій на 2 квітня під наглядом перебувало 10 людей, побачити зсередини фактично неможливо, оскільки специфічна установа закрита для відвідувань у будь-який час. Однак те, що доводиться спостерігати пацієнтам, нітрохи не втішає.

У лікарні з облупленою фарбою та іржавими комунікаціями немає опалення, води навіть для забезпечення санітарних потреб, освітлення у санвузлі. Постіль, ковдру і побутову техніку хворому необхідно приносити із собою. Медичний персонал не поспішає нести велику відповідальність за здоров’я підопічних через малу зарплатню. Відповіді на всі запитання доводиться отримувати в Сімферополі, і найчастіше вони зводяться до звичної вже формули: «грошей нема».

Медики відмовляють у невідкладній допомозі хворим на будь-що, крім коронавірусної недуги, мовляв, лікарні нині не для них. У групі ризику, як відомо, перебувають люди похилого віку.

Усіх на облік і на… масові зібрання

30 березня Кримська правозахисна група оприлюднила підсумки проведеного 16—29 березня моніторингу ситуації щодо реагування окупаційної влади півострова на пандемію COVID-19 у Криму.

Стало відомо, що в межах режиму «підвищеної готовності» співробітники МВС проводять «рейдові заходи з метою контролю дотримання обмежень». Кримчани повідомили, що до них за адресою реєстрації місця проживання приходили співробітники поліції для «постановки осіб на карантинний облік», тобто дотримання заходів самоізоляції, оскільки люди повернулися з підконтрольної Україні території. Такі дії було зафіксовано в Сімферопольському, Сакському та Кіровському районах Криму.

Попри необхідність в умовах поширення COVID-19 обмеження масових заходів, у Криму після офіційних відбувалися публічні масові заходи. Так, 18 березня у Феодосії було проведено всеросійську акцію «Сад пам’яті» до «дня возз’єднання Криму з Росією». В масовій акції брали участь представники однієї з найбільш вразливих груп — люди віком понад 65 років, яким як ветеранам вручали ювілейні медалі «75 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

Масові заходи проходили і в інших містах Криму. 20 березня відбулося урочисте відкриття дитячого садка в Джанкої, а 28 березня в Сімферополі та Ялті пройшли сільськогосподарські ярмарки, які відвідала значна кількість людей віком понад 60 років. Про організацію ярмарків і відкритих ринків повідомляли жителі й інших кримських населених пунктів.

20 березня через пандемію COVID-19 було скасовано реалізацію освітніх програм міжнародного дитячого центру «Артек», запланованих у період з 2—3 до 22—23 квітня. Було зазначено, що центр працює у штатному режимі, а його санітарно-епідеміологічний стан сприятливий. Однак наприкінці березня алуштинські рятувальники в межах «школи безпеки» провели для «артеківців» у басейні майстер-клас, влаштували масштабний дитячий концерт із нагоди річниці завершення Другої світової війни.

Не лише у цьому закладі, а й в інших місцевостях окупованого Криму, попри всі заборони, проводили масові заходи за участі дітей, зокрема «військово-патріотичного» характеру. Місцеві осередки сумнозвісної «Юнармії» вмовляли батьків не сіяти паніку через «неіснуючий у Криму» вірус, який можна легко перемогти тренуваннями, бойовими навчаннями та виконанням наказів.

Відмовитися від проведення занять із фізичної підготовки, певна річ, ніхто й не думав. В умовах тотального закриття шкіл на карантин їхню частоту та інтенсивність було збільшено, а керівники осередків буквально тероризували батьків вимогами відправляти дітей на навчання.

Неготовність легше заперечувати

Підсумки опитування медичних працівників Криму, здійсненого в межах моніторингу Кримської правозахисної групи, показують, що рівень діагностування COVID-19 вкрай низький. Багатьох пацієнтів із симптомами хвороби відправляють на самоізоляцію в домашніх умовах без тестування. А тестувати в Криму людей з симптомами COVID-19 почали надто пізно — після 17 березня. Співробітники повідомляють, що пацієнтів, які надійшли до лікарень Криму до 17 березня із пневмонією або іншими легеневими захворюваннями, не тестували на COVID-19.

Моніторинг 16 аптек у Сімферополі, Судаку, Феодосії, Керчі, Ялті та Білогірську показав, що в жодній з них у продажу не було захисних масок. У них зафіксовано проблеми із продажем марлі. Додатково було відзначено брак спиртовмісних антисептиків і жарознижувальних препаратів, які містять парацетамол. Проте ці дані кримська «влада» заперечує, відзначаючи нестачу лише масок.

Найприкметніше в цій ситуації те, що карантин у зв’язку з пандемією досі називають різноманітними евфемізмами: від аксьоновського «режиму підвищеної готовності» до путінських «подовжених канікул». На початку квітня «голова Криму» віддав своїм посіпакам наказ перевіряти коментарі в соцмережах стосовно ситуації з COVID-19 із подальшими штрафами та «кримінальним переслідуванням» за «невідповідність істині» з огляду на нещодавно ухвалені в Кремлі відповідні поправки до законодавства.

Віталій СОЛОНЧАК
для «Урядового кур’єра»