Рік конкретних справ

На пресконференції, що відбулася на північній об’їзній Рівного, де не стихає будівельний гуркіт, Віталій Коваль зізнався: жоден із 365 днів, що промайнули, як одна мить, не був схожий на попередній. Це був рік відкриттів і конкретних справ. Найцінніше — це земляки, які прагнуть якісних змін і щодня наближають їх своєю працею.

А щодо конкретних справ, Рівненщина — чи не єдина в Україні область, яка, всупереч пандемії, виконує й навіть перевиконує заплановані надходження до державного та місцевих бюджетів. А це означає, що надскладна ситуація не стала прикриттям ні для влади, ні для соціально відповідального бізнесу, з яким знаходять порозуміння.

З перших днів роботи Віталій Коваль заявив: сприятиме всім, хто чесно працює в області й сплачує податки. А нелегалам оголосив справжню війну. Результат не змусив довго чекати: півтори сотні чорних АЗС таки зачинилися (це дало змогу акумулювати в бюджетах громад додаткові 138 мільйонів акцизу з пального, що на 47 відсотків більше, ніж за цей період торік, — ось вам і чудовий ресурс для життя в умовах децентралізації!). На 14 відсотків зросли обсяги реалізації пального. У комплексному рейтингу Кабміну вже в першому кварталі Рівненщина посіла четверту сходинку за рівнем соціально-економічного розвитку (після Києва, Київської та Дніпропетровської областей). Запрацював законодавчий бурштиновий пакет: уряд розробив умови продажу ділянок на електронних аукціонах. Два перших принесли до бюджету держави понад 40 мільйонів. На низькому старті — продаж ще 18-ти бурштиноносних ділянок, — хоча є в наявності аж 200. І тут колишній представник реального сектору економіки Віталій Коваль каже: якщо виставити все й одразу, не матимемо такої привабливої ціни. Тому всьому свій час. До речі, за умови легального видобутку громади матимуть і робочі місця, і податки, і 30 відсотків ренти до своїх скарбничок. А за місце на світовій карті експорту вже переробленого бурштину (а не сирцю), Рівненщина боротиметься всерйоз.

Його погляд на розвиток багатостраждального Рівненського аеропорту теж сучасний і прагматичний: найкращий спосіб управління і збереження цього цілісного майнового комплексу — концесія та приватний управитель. Це інфраструктурний об’єкт щонайменше для кількох сусідніх областей, тому й держава має долучитися до його розвитку.

Віталій Коваль узяв за правило: щодня відвідує одне з виробництв чи підприємств краю: щоб, по-перше, на власні очі побачити, як їм працюється; по-друге, допомогти з розв’язанням проблемних питань.

Чи не щодня буває й на об’єктах президентської програми «Велике будівництво»: це 5 шкіл, 5 дитсадків, 5 спортивних арен та 73 кілометри доріг, серед яких уже згадана північна об’їзна навколо обласного центру — артерія життя для перевантаженого міста. Частина з них уже в експлуатації, інші на завершальній стадії.

Але за всіма цими тоннами й кілометрами Віталій Коваль бачить людей з їхніми щоденними турботами й клопотами. Ось чому в різних куточках Рівненщини кажуть: «Ви перший голова, який до нас приїхав». А позаочі частенько чуєш: «Коваль викликає довіру». Справді, рай в одній окремо взятій області в наших реаліях навряд чи збудуємо, але повернути бодай частку довіри до влади (зокрема й на місцях) — місія, погодьтеся, не з простих. Ковалю вона до снаги.

Як керівник він дуже вимогливий і принциповий. І водночас золотим ключиком, яким він, випускник бізнес-школи Українського католицького університету, відкриває серця земляків, є його людяність та природний магнетизм. Каже, найбільше задоволення для нього… підпис документів на присвоєння почесних звань «Мати-героїня». Адже Рівненщина впевнений лідер за народжуваністю в Україні.