В Україні нещодавно укладено нові вимоги до будівельної продукції, які стануть чинними з 1 січня 2023 року. «Урядовий кур’єр» з’ясував, що вони собою являють і як нововведення вплине на подальшу діяльність ринку будматеріалів та цивільного і промислового будівництва.

Споживачі отримають якісну продукцію

Ці зміни пов’язані передовсім з активними євроінтеграційними процесами в Україні, до яких належить гармонізація українського законодавства і законодавства ЄС. Європейські вимоги до будівельної продукції передбачено в регламенті ЄС 305/2011. Нині, після ухвалення Закону «Про надання будівельної продукції на ринку» та відповідно до нього постанови КМУ №1458 «Деякі питання надання будівельної продукції на ринку», Україна зробила ще один крок до впровадження європейських вимог щодо якості будівельної продукції та в бік євроінтеграції загалом.

«Застосування нових процедур підтвердження відповідності будівельної продукції дасть змогу наблизити її якість до європейських вимог. Тож споживачі отримають безпечну та високоякісну вітчизняну продукцію, а виробники — змогу вийти на європейський ринок», — вважає заступник міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.

Костянтин Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів, зазначає, що дотепер на ринку чимало будівельних компаній задля здешевлення своїх видатків купували продукцію сумнівної якості та невідомого походження. Зрозуміло, що в підсумку якість зведених будинків невисока, що вельми турбує споживачів. Тепер цьому буде покладено край.

Декларувати  по-новому

Що собою являтиме нова форма декларації показників будівельної продукції? У чому її плюси й мінуси? І загалом чому виникла необхідність у її заміні?

«Раніше виробники будівельної продукції не були зобов’язані декларувати характеристики своєї будівельної продукції, тобто їм не потрібно було заповнювати відповідні декларації та вносити їх в електронну систему. Проте внаслідок ухвалення вищезгаданого закону запроваджується обов’язок виробника під час введення будівельної продукції в обіг складати декларацію показників такої продукції. Згідно з вищезгаданою постановою уряду, було встановлено форму такої декларації та затверджено інструкцію, якою треба керуватися під час її заповнення. Виробники будуть зобов’язані заповнювати всі поля, передбачені чітко встановленою формою декларації. У разі відсутності обставин, що зумовлюють необхідність заповнення поля форми декларації, у такому полі слід ставити прочерк», — зазначає  голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва» Максим Тютюнников.

У декларації зазначатимуть:

1. Реєстраційний номер декларації та загальні відомості про задекларовану продукцію і виробника, зокрема тип будівельної продукції, відомості про виробника та його контактні дані.

2. Відомості стосовно відповідності продукції встановленим стандартам (із зазначенням позначення, назви і дати прийняття цього стандарту) або стосовно наявності висновку про технічну прийнятність, який видав орган з визначення технічної прийнятності. Однак може мати місце тільки один з варіантів, тому що можливість визначити відповідність певного типу будівельної продукції встановленим стандартам виключає необхідність отримувати висновок.

3. Показники будівельної продукції, що зазначаються у формі таблиці, куди виробник повинен ввести суттєві експлуатаційні характеристики та їх показники, що обраховуватимуться за допомогою спеціальних формул і можуть бути виражені, наприклад у класах або рівнях.

4. Застереження про те, що виробник, який склав декларацію, бере на себе відповідальність за відповідність будівельної продукції задекларованим показникам, а також має бути зазначена інформація про особу, яка підписала декларацію в інтересах та від імені виробника.

Таке декларування, яке запроваджено в ЄС, фактично являє собою обов’язкове підтвердження відповідності вимогам щодо суттєвих характеристик продукції. Ці суттєві характеристики та їх конкретні показники зазначаються в європейських або національних стандартах чи документах з оцінки, які розробляють фахівці цих країн (у висновках). Стандарти приймають відповідальні держоргани з урахуванням європейських норм та вимог, а відповідність продукції на запит виробника підтверджуватимуть уповноважені органи (лабораторії або експерти).

«На мою думку, запровадження декларування — позитивний крок, особливо з огляду на те, що декларації вноситимуть в електронний реєстр. Декларації дадуть змогу відстежувати якість будівельної продукції та її відповідність усім встановленим стандартам. Заповнення декларацій сприятиме усвідомленню виробниками контролю держави та зацікавлених осіб за відповідністю будівельної продукції, яку вони виробляють та реалізують, усім встановленим стандартам», — зазначає Максим Тютюнников.

Однак експерт вважає, що негатив у цьому аспекті — складність формулювань в інструкції зі складення декларації показників будівельної діяльності. А це може спричинити труднощі у виробників під час її заповнення.

Позитивів чимало

Як  саме введення нових вимог до будпродукції позначиться на будівництві, фахівці зазначають різне.

По-перше, це сприятиме підвищенню безпеки, надійності та екологічності будівель і споруд, оскільки використовуватимуть матеріали, які відповідатимуть європейським стандартам якості та безпеки. Окрім того, встановлюється гарантія конт­ролю за якістю будівельної продукції під час придбання, а також захист від фальсифікату.

По-друге, встановлення нових вимог — один із кроків, що дасть змогу відкрити доступ для вітчизняної продукції до ринків збуту в ЄС. Такі нововведення сприятимуть підвищенню репутації вітчизняного виробника.

По-третє, це збільшить міжнародні інвестиції в Україну, оскільки встановлення жорстких вимог та запобігання фальсифікату робить будівельну галузь України значно надійнішою, а тому і привабливішою для залучення іноземних інвестицій.

По-четверте, такі новов­ведення призведуть до ускладнення під час реалізації фальсифікату нелегальними реалізаторами.

«Проте попри  позитивну спрямованість нововведень, варто враховувати, що виробники зазнаватимуть значних витрат на вдосконалення виробництва, щоб випускати продукцію за всіма встановленими стандартами. Досить складно розписані інструкції заповнення декларації показників будівельної продукції та процедури отримання висновку для виробників будівельної продукції, тому доцільно розробити інфографіку та більш наочні рекомендації їх заповнення», — каже Максим Тютюнников.

Чесні компанії  не налякати

Для тих, хто вже працює за європейськими стандартами та для офіційних дистриб’юторів  зміни будуть неістотні або й зовсім не буде. А ось виробникам, які застосовують застарілі технології та виготовляють продукцію невідповідної якості, а також нелегальним реалізаторам доведеться напружитися: перші мають знайти матеріальні ресурси та витратити певний час для вдосконалення виробництва, а для других з’явилися значні ускладнення під час реалізації фальсифікату.

Костянтин Салій упевнений, що для більшості виробників усі ці нововведення не стануть дуже складними, адже вони вже давно випускають якісну продукцію, яка цілком відповідає європейським стандартам. На його думку, за деякими критеріями, приміром вимогами до пожежної безпеки, українські стандарти набагато жорсткіші за європейські.