Різні аспекти безбар’єрності

Минулої суботи відбулося чергове засідання Ради безбар’єрності під головуванням Прем’єр-міністра Юлії Свириденко за участі першої леді України Олени Зеленської. У зустрічі взяли участь члени уряду, представники парламенту, міжнародні партнери, міські голови та лідери громадянського суспільства.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко представив підсумки реалізації флагманського проєкту «Розвиток системи реабілітаційної допомоги» — одного з головних напрямів Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року.

«Безбар’єрність — це коли людина може пройти шлях реабілітації без жодних перешкод. Міністерство охорони здоров’я реалізує флагманський проєкт «Розвиток системи реабілітаційної допомоги», мета якого — забезпечити якісну, доступну безоплатну допомогу кожному, хто її потребує. Ми формуємо сучасну систему реабілітаційної допомоги, орієнтовану на повернення до активного життя цивільних і військових. В її основі — мультидисциплінарний підхід, партнерство із громадами та міжнародний досвід. Наша мета — щоб реабілітація в Україні була доступною, ефективною й людиноцентричною», — сказав міністр.

Нині понад пів тисячі медичних закладів у всій країні надають дорослим і дітям безоплатну реабілітаційну допомогу в межах Програми медичних гарантій. З них 372 — у стаціонарних умовах, 523 — амбулаторно. Для дітей до трьох років такі послуги забезпечують 165 закладів.

У 86% кластерних і надкластерних лікарень спроможної мережі вже функціонують стаціонарні реабілітаційні відділення, обладнані для людей після інсультів і травм війни. Працюють у системі реабілітації понад 12 тисяч фахівців у складі мультидисциплінарних команд — це увосьмеро більше, ніж 2022-го.

Цього року на фінансування реабілітаційної допомоги передбачено понад 6 млрд грн, що майже втричі більше, ніж 2021-го. Медичні заклади вже отримали від НСЗУ понад 5 млрд грн за надані послуги. Окрім цього, завдяки реформі системи оплати реабілітаційних послуг збільшено оплату та кількість циклів для пацієнтів з ампутаціями, травмами спинного й головного мозку.

Задля реалізації флагманського проєкту МОЗ України розвиваються клінічні мультидисциплінарні реабілітаційні центри досконалості. Це навчальні бази для підвищення кваліфікації фахівців — таких центрів в Україні наразі сім.

Ще МОЗ України запровадило нові академічні програми для підготовки фахівців з реабілітації — фізичних терапевтів, ерготерапевтів, протезистів-ортезистів і терапевтів мови та мовлення, зокрема 2024 року впроваджено дуальну форму здобуття освіти, а в Івано-Франківському національному медичному університеті відкрито першу в Україні магістерську програму «Терапія мови і мовлення».

Нещодавно МОЗ України затвердило перший в історії країни стандарт реабілітаційної допомоги «Надання реабілітаційної допомоги при травмах спинного мозку». Він визначає чіткі алгоритми, критерії якості та розподіл обов’язків між фахівцями. Надалі у планах — розробити стандарти для ампутацій, інсультів, церебрального паралічу, переломів і допомоги передчасно народженим дітям.

Розвиток дитячої реабілітації — один із головних напрямів флагманського проєкту МОЗ. Його мета — забезпечити, щоб кожна дитина, яка потребує реабілітації, отримувала її вчасно, повноцінно та якнайближче до дому.

В Україні триває створення амбулаторних просторів у кожній громаді, де є лікувальний заклад, для ветеранів і всіх, хто потребує продовження реабілітації.

МОЗ також розпочало впровадження реабілітаційної монопослуги, яку надають фізичні терапевти, ерготерапевти та терапевти мови й мовлення. Вона передбачає не менше десяти реабілітаційних сесій протягом трьох місяців і дає змогу отримати допомогу ближче до місця проживання.

Зазначимо, що за дев’ять місяців 2025 року реабілітаційну допомогу отримали понад 133 тисячі пацієнтів у стаціонарах, 234 тисячі — амбулаторно, а також понад 18 тисяч дітей до трьох років.

Міністерство освіти і науки підбило підсумки реалізації проєкту «Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти», який упроваджують в межах Національної стратегії безбар’єрності на період до 2030 року. Мета ініціативи — забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх дітей та молоді незалежно від місця проживання, стану здоров’я чи рівня підтримки, якого вони потребують. Підсумки проведеної роботи представив міністр освіти і науки Оксен Лісовий. 

Зокрема, МОН зосередило роботу на розвитку доступного дошкілля, ранньому виявленні порушень розвитку та підтримці сімей. Відкрито 54 локації дитсадків різних типів — центри педагогічного партнерства, сімейні та корпоративні садки, ясла для дітей віком понад рік. Понад 4,3 тис. вихователів і 320 фахівців ІРЦ підвищили кваліфікацію, а 30 міжнародних партнерів приєдналися до програми First Steps Forward, що залучила 30 млн дол. США на розвиток дошкілля через програму Світового банку LEARN.Кошти спрямовують на модернізацію обладнання та інфраструктури з урахуванням потреб дітей з порушеннями розвитку; професійний розвиток вихователів, асистентів вихователів та фахівців ІРЦ; підтримку дітей від народження до чотирьох років; адаптацію освітніх програм для дітей з різними типами порушень і рівнями підтримки.

2025 року вперше субвенцію на підтримку дітей з особливими освітніми потребами розподілено за рівнями підтримки та громадами, що забезпечило більш ефективне й адресне використання коштів. Завершується розроблення електронної системи моніторингу надання корекційно-розвиткових послуг, яка дає змогу відстежувати надання підтримки кожній дитині в реальному часі.

Цього року завершено реконструкцію чотирьох корпусів закладів професійної освіти, ще чотири — на фінальному етапі. До кінця року буде завершено модернізацію 89 майстерень і лабораторій закладів фахової передвищої та професійної освіти із сучасним обладнанням і безбар’єрним освітнім простором. Ще 100 майстерень буде оновлено 2026 року. Більш ніж 4500 студентам і студенткам з інвалідністю забезпечено доступність до професійної освіти.

З початку року створено 17 нових центрів підтримки студентів у закладах вищої освіти, загалом пілотний проєкт уже діє у 21 університеті України. Центри надають консультації вступникам, забезпечують інклюзивний освітній процес, психологічну підтримку, адаптацію студентів до навчання та кар’єрні сервіси. Також створено додаткові можливості для здобуття освіти ветеранами — їх цьогоріч до ЗВО вступило 19 259, що на 4,5 тисячі більше, ніж торік.

У межах виїзного засідання Ради безбар’єрності Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства презентувало проміжні підсумки та наступні кроки з реалізації флагманського проєкту «Робота без бар’єрів». Мета — швидше й ефективніше з’єднувати людей і вакансії, прибираючи бар’єри на шляху до роботи.

«Робота без бар’єрів — єдиний зрозумілий маршрут до праці для людини та чітка система підтримки для роботодавця. Ми поєднуємо оновлені правила доступної зайнятості, сучасні цифрові сервіси та індивідуальний супровід — від першого звернення до фактичного виходу на роботу. Для людей це зручний простір можливостей — реєстрація, послуги, навчання, вакансії в одному місці; для бізнесу — швидший доступ до кандидатів і прозорі механізми взаємодії з державою», — зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.