Саміти ініціативи «Східного партнерства», до якої входять Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова і Україна, відбуваються двічі на рік. 2020-го через пандемію вся висока міжнародна дипломатія була змушена перейти у віртуальний формат. Тому торік президенти країн «Східного партнерства» і представники ЄС спілкувалися одне з одним у режимі відеоконференції. Та вже цьогоріч шостий саміт відбувся як належить: за участі президентів країн-членів ініціативи, лідерів держав і урядів країн-членів ЄС та керівництва Євросоюзу. До Брюсселя не приїхав лише білоруський правитель Олександр Лукашенко. Проте тут його й не чекали. Адже на Заході його перебування у владі вважають незаконним, а в червні цього року Мінськ заявив, що припиняє свою діяльність у «Східному партнерстві» на знак протесту проти  санкцій ЄС. 

Зустріч канцлера ФРН Олафа Шольца, президентів Франції – Еммануеля Макрона та України – Володимира Зеленського у Брюсселі назвали неофіційним «нормандським форматом» у скороченому складі Фото з сайту president.gov.ua

Український інтерес 

Під час виступу на засіданні саміту Президент Володимир Зеленський зазначив, що для України особливе значення мають три флагманські ініціативи економічного та інвестиційного плану за підсумками саміту «Східного партнерства». Перша — модернізація пунктів пропуску та оновлення інфраструктури на кордонах. І для України підтримка ЄС тут буде дуже цінною. 

Друга ініціатива, за словами Володимира Зеленського, стосується цифрової трансформації та ІТ-інфраструктури. Він нагадав, що портал державних послуг «Дія», яким уже користується понад 11 мільйонів громадян, вивів Україну в лідери цифрових послуг. На черзі «Дія. Сіті», що дасть змогу створити найпотужніший ІТ-хаб у Східній Європі, й інші амбітні інноваційні проєкти. 

Третя ініціатива лежить у площині енергоефективності й водневої енергетики, що має важливе значення для України та її енергетичної безпеки. Володимир Зеленський зазначив, що наша країна готова стати лідером у розвитку водневої енергетики, це дасть змогу здобути повну енергетичну незалежність і досягти кліматичної нейтральності. 

Спільна декларація саміту «Східного партнерства» сенсацією не стала. Це комплексний і водночас обтічний документ. У ній ЄС обіцяє підтримувати реформи у країнах «Східного партнерства», зміцнювати їхню економічну й безпекову стійкість, реалізовувати конкретні проєкти з розвитку інфраструктури та підтримки малого бізнесу. 

Щодо згадки про право країн-учасниць ініціативи розглядати вступ до ЄС як кінцеву мету євроінтеграції, то чітких формулювань у цьому документі, як і кількох попередніх деклараціях, немає. «Ми визнаємо європейські прагнення та європейський вибір зацікавлених партнерів, як зазначено в угодах про асоціацію, що передбачають прискорення політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС», — ідеться в документі. 

Дипломатично згадано в ньому й «Асоційоване тріо» — об’єднання найуспішніших країн «Східного партнерства» — Грузії, Молдови та України, які прагнуть швидшого зближення, а згодом і членства в ЄС. «Відповідно до принципів диференціації, ЄС визнає ініціативу трьох асоційованих партнерів посилити співпрацю з ЄС і відзначає посилення координації між цими країнами з питань, що становлять спільний інтерес, пов’язаних з реалізацією асоціації», — вказано в документі. У ньому зазначено, що для ЄС важливий принцип інклюзивності, згідно з яким усі країни-учасниці «Східного партнерства» мають рівний доступ і можливості. 

Санкції після ескалації Київ не цікавлять

Однією з центральних тем саміту стало обговорення ситуації на українсько-російському кордоні. Протягом останніх днів лідери європейський країн і керівництво ЄС заявляли, що готові застосувати жорсткі санкції проти Росії, якщо Москва наважиться на вторгнення в Україну. Та в Києві скептично ставляться до такого рішення. 

«Мені здається, що санкційна політика після ескалації вже не дуже когось цікавить. Нашу державу цікавить санкційна політика до ймовірної ескалації, тоді її не буде», — заявив Володимир Зеленський, спілкуючись із журналістами після завершення засідання «Східного партнерства». 

Під час двосторонніх зустрічей, які він встиг провести у Брюсселі, і на самому саміті європейські партнери розповіли про п’ять реакцій ЄС на ймовірну ескалацію з боку Росії. «Ми сказали, що в нас є лише одна реакція, яку ми продемонстрували 2014 року», — сказав Президент, додавши, що тоді українці почали захищати державу зі зброєю в руках. 

Офіційний Київ переконаний, що один з найсерйозніших важелів впливу на Росію перебуває в руках Німеччини. «Ми говорили з канцлером Олафом Шольцом про «Північний потік-2». Це дуже серйозний інструмент для розмови з Російською Федерацією. Вважаю, дуже справедливий інструмент, який сьогодні перебуває в руках деяких лідерів Європи, — наголосив Володимир Зеленський і додав, що за допомогою цього інструменту можна було б організувати зустріч із президентом Росії, де якісь зрушення у виконанні мінських домовленостей чи інші питання для завершення збройного конфлікту на сході могли б бути вирішені. — Проте я не впевнений, що Олаф Шольц мене почує». 

Україна підтримує всі формати переговорів з Росією для врегулювання конфлікту на Донбасі і вважає, що таким майданчиком може бути не лише нормандський формат. Київ готовий спілкуватися з лідерами Франції, Німеччини та Росії, але «не бачить потреби проводити нормандський саміт просто заради зустрічі й чекає на вирішення лідерами накопичених питань на кшталт відкриття КПВВ на адмінлінії з окупованою частиною Донбасу». Володимир Зеленський наголосив, що в Україні не бачать особливої ефективності нормандського формату. 

«Працює Нормандія чи не працює… Якби це залежало тільки від України, вона би працювала ефективніше. Тому ми опрацьовуємо паралельні речі», — заявив він. Президент пояснив, що наша країна виступає за залучення США до переговорів щодо Донбасу, але у новому форматі. 

«Та це не може бути без України», — наголосив Володимир Зеленський, укотре додавши, що українська сторона готова розглянути будь-які формати переговорів з Російською Федерацією.

Багатостороння дипломатія

Процес мирного врегулювання на сході України Володимир Зеленський мав змогу обговорити до початку саміту з лідерами двох країн-учасниць нормандського формату — президентом Франції Еммануелем Макроном та федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Президент подякував Парижу й Берліну за рішучу підтримку нашої країни на тлі військової загрози з боку Росії. Володимир Зеленський наголосив, що Україна не піддається на жодні провокації на кордоні, не має жодних агресивних намірів щодо інших сторін і залишається відданою дипломатичним засобам врегулювання ситуації. «Очікую, що російські війська та озброєння буде відведено від кордонів України якомога швидше. Поки що, незважаючи на всі дипломатичні зусилля, вони залишаються біля наших кордонів», — констатував глава держави.

Цьогоріч шостий саміт зібрався у Брюсселі на найвищому рівні після річної перерви, спричиненої світовою пандемією ковіду. Фото з сайту president.gov.ua

Сторони погодилися з необхідністю продовжити активну роботу в межах нормандського формату та забезпечити виконання рішень, ухвалених на саміті в Парижі 9 грудня 2019 року, повідомляє пресслужба ОПУ. Це стосується насамперед забезпечення дотримання режиму припинення вогню, взаємне звільнення утримуваних осіб і відкриття двох нових пунктів пропуску.

Перебуваючи у Брюсселі, Володимир Зеленський провів двосторонні переговори із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом, главою уряду Бельгії Александром де Кроо та федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером. Учора президент України поспілкувався з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. 

Під час спільної з Генсеком Альянсу пресконференції Володимир Зеленський заявив: «Наш євроатлантичний курс залишається незмінним, його підтримка в українському суспільстві зростає». І чималою мірою цьому сприяла саме РФ, розпочавши війну проти України 2014 року. «Вважаю, що сьогодні саме Росія прокладає той складний шлях України в НАТО», — аргументував глава держави.

Генсекові він подякував за чіткий сигнал про питання членства в Альянсі — воно залишається прерогативою відносин України й країн НАТО. Президент сподівається, що й надалі держави НАТО виходитимуть із цих позицій, «не піддаючись на погрози та будь-які червоні лінії, які малюють інші сторони», повідомляє Укрінформ.

«У 1997 році під час саміту в Мадриді Україна та держави-члени НАТО підписали хартію про особливе партнерство. Цей документ зафіксував високий рівень партнерства між нами та високий спектр взаємодії. Наступного року минає 25 років укладення цього документа, і знову саміт НАТО відбувається в Мадриді. Я бачу в цьому не лише символізм, а й вікно можливостей», — резюмував Володимир Зеленський.