В одних випадках нечисті на руку ділки обіцяють стареньким продукти харчування за пільговими цінами на чималу для і без того небагатого їхнього бюджету суму або пільгове вугілля, чи ще казна-що, тільки б здерти з них побільше. У інших випадках вигадують неіснуючий обмін старих грошей на нові й у такий спосіб відбирають усе нажите важкою працею.

Ціна питання — 800 гривень

Ошуканці не просто відбирають у людей останні копійки, вони вражають стареньких у саме серце. Приміром, днями у Запоріжжі стався просто кричущий випадок. Молодик-негідник вдерся у хату до 72-річної жінки на правах працівника соціальної служби і став «заливати» старенькій, що за соціальною програмою в районі, де вона мешкає, безкоштовно міняють старі радіатори на нові, і запропонував їй взяти участь у такому обміні.

Жінка зацікавилася і стала з’ясовувати подробиці. Та раптом незнайомець напав на неї і почав бити, вимагаючи гроші. Бабуся віддала все, що мала, — 800 гривень. Кривдник забрав їх і втік.

Сусіди, почувши крики, прибігли до потерпілої — викликали міліцію і «швидку допомогу».

Медики госпіталізували стареньку через тяжкі тілесні ушкодження до міської лікарні. Правоохоронці ж фахово взялися за справу: опитали потерпілу і показали їй фотографії раніше вже засуджених, що підходили під опис. На одній з фотографій старенька упізнала свого кривдника. Ним виявився 37-річний раніше засуджений житель Дніпропетровської області.

За інформацією Центру громадських зв’язків ГУ МВС України в Запорізькій області, правоохоронцям вдалося незабаром його затримати за місцем проживання. Скоєний ним злочин підпадає під покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років з конфіскацією майна.

Справедливість торжествує, кривдник буде покараний.

Втім, на жаль, від того не наступає полегшення. А сумні думки, що на місці цієї бабусі могла опинитися твоя мама, не дають спокою. Бо чого варте покарання того негідника, коли травмована найдорожча тобі людина — зганьблена і морально, і фізично?!

Потрібна профілактика

Чого варте моралізування на тему « у кого ж піднялася рука?!», коли йдеться про факт уже скоєного злочину і жива людина потерпає від реального фізичного і душевного болю? Значно важливіше подумати, як надалі убезпечити стареньких від подібних прецедентів.

Зрозуміло, біля кожного не поставити міліцейський пост — правоохоронців не вистачить. Та все ж таки, як підтверджує практичний досвід,  посилення патрулювання вулиць підрозділами ППС дає свої позитивні наслідки щодо значного зниження рівня правопорушень на території.

До профілактичних заходів можна віднести і системну інформаційно-виховну роботу.

Такі факти свідчать про моральну деградацію суспільства, яка стається через втрату певних морально-етичних і духовних орієнтирів. Тож слід більше уваги приділяти прищепленню  підростаючому поколінню гуманістичного світогляду, шляхетного ставлення до оточуючих,  поваги до батьків і старих людей, унеможливлення підняти руку на беззахисного. Виховна система, орієнтована на гуманізм, має включати всі рівні — родинний, локальний (за місцем навчання, роботи тощо), суспільний. Гуманістичні ідеї слід просувати у всіх інформаційних мережах, передусім у засобах масової інформації. Завдання з гуманістичного орієнтування суспільства, вочевидь, має стати загалом інформаційною стратегією держави. Ймовірно позитивний ефект від його реалізації, зрозуміло, відстає у часі, тобто результатами такої роботи ми не скористаємося вже завтра. Та шлях подолає той, хто йде. Тож вирушаймо хоча б і зараз.

Що ж до профілактичних заходів, які унеможливлять обдурювання старих людей із більш швидким ефектом, доречним стане принцип «поінформований — значить, озброєний». Адже чому старенькі «ведуться» на такі малоймовірні для поінформованої людини «байки» від шахраїв? Бо вони не знають реального стану речей! А хто має їх поінформувати? Соціальні служби! Сьогодні держава приділяє велику увагу підтримці громадян із соціально незахищених верств: розширюється перелік пільгових категорій, підвищуються розміри виплат соціальної допомоги, збільшується штат соціальних працівників. І варто організувати соціальну роботу таким чином, щоб чільне місце посіло масове оперативне інформування громадян  про всі нововведення. Його форми різноманітні: від індивідуальних бесід з людьми і публічних зустрічей у офісах соціальних служб, на які слід своєчасно запрошувати  громадян листівками, до інформаційних листів, які направляють на адреси представників пільгових категорій, і різноманітних форм оголошень, які можна розміщувати у ЗМІ або на інформаційних дошках у лікарнях, супермаркетах, ринках, інших місцях масового відвідування.

І це варто робити! Щоб наші старенькі почувалися у безпеці.