Питань, з якими в цивільному житті стикаються українські захисники, дуже багато. Часто вони скаржаться, що у виданих документах не вказується, що боєць був у зоні проведення АТО, а зазначається інше місце дислокації. Як наслідок, людині складно довести, що вона є учасником бойових дій, та отримати передбачені пільги. Особливо це важливо, коли йдеться про лікування поранених. Щоб уникнути подібних проблем, уряд прийняв рішення про створення Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО.

Допомагатимуть на місцях

— Новостворена служба опікуватиметься забезпеченням адаптації ветеранів, їхньої психологічної реабілітації, санаторно-курортного лікування, — на цьому наголосила міністр соціальної політики Людмила Денісова на брифінгу в Кабінеті Міністрів. — Також забезпечуватиме технічними та іншим засобами реабілітації, визначатиме потреби у житлі для ветеранів війни та організації забезпечення ним учасників бойових дій, які набули інвалідності. Служба буде функціонувати замість ліквідованої Державної служби з питань інвалідів та ветеранів війни. Функції ліквідованої служби розділені між двома відомствами — Мінсоцполітики (реалізовуватиме політику щодо всіх цивільних ветеранів праці та інвалідів), а новостворена служба опікуватиметься винятково ветеранами війни та учасниками АТО. Йдеться про всіх ветеранів війни, а не лише учасників АТО.

Спочатку ця служба діятиме лише в Києві, але в подальшому запрацюють її підрозділи в кожному районі. Це робиться для того, щоб людям з регіонів не доводилось їздити за сотні кілометрів до столиці для вирішення нагальних питань.

— Ми намагатимемось, щоб жодна людина не залишилась за межами нашої опіки, — наголошує Людмила Денісова. — Тому Кабміном уже ухвалена постанова, яка надає право учасникам АТО отримати позачергове протезування за рахунок Держбюджету. Ми запропонували збільшити видатки на протезування на 279 мільйонів гривень. Ці кошти направлятимуть винятково на протезування учасників АТО, які будуть цим забезпечені. Також уже внесено проект постанови до Кабміну, який передбачає надання послуг з протезування за межами держави тим учасникам АТО, кому це дійсно потрібно. Це також робитиметься за рахунок державних коштів.

Побороти бюрократію

Також урядом визначено Порядок надання статусу учасника бойових дій людям, які брали безпосередню участь в АТО або забезпечували її проведення. Згідно з ним відповідне рішення приймається міжвідомчою комісією, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників АТО із залученням до її складу фахівців Міноборони, МВС, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби та інших відомств і військових формувань, а також представників громадськості.

Підставою для надання людині статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань Антитерористичної операції в районах її проведення. Це можуть бути витяги з наказів, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, графіків несення служби тощо.

Щоб у подальшому в наших захисників не виникало бюрократичних проблем з оформленням документів учасника бойових дій, голова Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО Артур Дерев’янко радить командирам частин, які нині перебувають у зоні АТО, взяти на облік усіх людей, що проходять службу. Це стосується навіть тих, хто прийшов добровольцем чи волонтером.

— Усіх людей треба взяти на облік. І коли бійці йдуть у бій, то всі їхні прізвища повинні бути вписані у бойові накази, — зазначає Артур Дерев’янко. — Це буде підставою для того, щоб командир військової частини потім мав змогу видати їм довідку, а ми вже тоді з міжвідомчою комісією визначатимемо, чи дійсно ця людина брала участь у бойових діях. На мою думку, ми ще матимемо клопіт з оформленням волонтерів як учасників бойових дій. Тому вже тепер, виїжджаючи в зону АТО, їм потрібно у військових частинах, куди вони прибувають, ставити позначку, наприклад — у путівці руху авто. Це вже буде додатковою підставою для доведення, що ця людина є учасником бойових дій або інвалідом війни. Адже по дорозі до військової частини, куди вони везуть гуманітарну допомогу, можуть трапитись різні неприємності, через що людина може навіть стати інвалідом.

— Пільги отримуватимуть усі ветерани війни, які брали участь у бойових діях, і не має значення, чи це добровольчі, миротворчі чи батальйони МВС, — переконує Людмила Денісова. — Нині в зоні АТО 44 батальйони. І більшість із них — добровольчі, сформовані з людей, які пішли боронити Батьківщину самостійно. Також ми плануємо створити центральний реєстр учасників бойових дій, щоб інформація була централізованою.

Учасникам бойових дій надаються такі пільги:

♦ безплатне одержання ліків за рецептами лікарів;

♦ безкоштовне щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також компенсація вартості самостійного такого лікування;

♦ 75% знижки плати за житлово-комунальні послуги;

♦ встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20% від тарифів вартості основних та 50% — додаткових робіт);

♦ безкоштовний проїзд усіма видами міського та приміського транспорту;

 

♦ безкоштовний проїзд один раз на два роки (туди і назад) усіма видами міжміського транспорту або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50% знижкою тощо.