Тернопілля серед лідерів у перетвореннях з децентралізації, демонструє поліпшення у царині соціально-економічного розвитку. Кореспондент «Урядового кур’єра» поспілкувався з головою обласної державної адміністрації Степаном БАРНОЮ.
— Степане Степановичу, торік у грудні в краї з’явилося ще десять об’єднаних територіальних громад. Тепер їх стало 36. Які бачите результати децентралізації в області?
— Нині маємо 36 громад. Завдяки їхньому створенню на місцях залишається більше коштів. Це означає, що життя в селах поступово поліпшується. На розвиток інфраструктури торік громади отримали 141,5 мільйона гривень. З’явилася можливість самостійно розставити пріоритети та спрямувати ці кошти на розв’язання нагальних потреб. Обсяг загального фонду місцевих бюджетів області зріс на 42,5 відсотка. Власні ж доходи бюджетів продемонстрували великий приріст: з 86,5 мільйона гривень 2015 року до 344 мільйонів гривень торік.
У 15 громадах уже діють державні пожежно-рятувальні підрозділи або місцеві пожежні команди. Торік у краї урочисто стали до бойового чергування чотири новостворених пожежних підрозділи. В області торік відкрили 13 поліцейських станцій. Запланували облаштувати ще дев’ять. Наша стратегічна мета така: поліцейська станція та пожежні бригади мають бути у кожній ОТГ.
Ефект від реформи децентралізації на Тернопільщині відчутний. Лише за рахунок держсубвенції на розвиток громад торік упровадили проектів на 135 мільйонів гривень. Проте у діяльності новостворених громад залишається багато організаційних справ, вирішити які самостійно без співпраці з органами влади буде неможливо. Наголос ставимо на координації дій. Переконаний, що з чіткою, а головне прозорою та чесною взаємодією успіх реформи децентралізації у краї гарантований.
— Чи можуть, на ваш погляд, досягати успіху малі громади, як Чернихівецька, де лише понад дві тисячі жителів?
— Звісно, така чисельність замала, щоб говорити про спроможність громади. Треба робити все, щоб до неї захотіли долучитися інші населені пункти.
На прикладі малих громад хочемо довести, що здатні змінити ситуацію на селі. Скажімо, за кошти ОТГ замінимо вікна у школі, а за рахунок держсубвенції зробимо дороги. Нині важливо, особливо в нових громадах, проаналізувати фінансову спроможність і перспективи. Якщо є таке розуміння, то громада виживе й розвиватиметься. У наповненні бюджетів головне — легалізація оренди землі, торгівлі, робочих місць, контроль за підвищенням мінімальної зарплати. Побачивши реальні зміни в громаді, впевнений, до неї забажають приєднуватися. Малі громади мають усі шанси стати успішними.
— Як обласна влада дбає про створення належних умов для ведення бізнесу?
— Влада області готова й надалі створювати умови для ведення бізнесу, якщо підприємці дотримуються законодавства та проявляють соціальну відповідальність. Торік у краї створили комфортні умови для підприємництва. Єдиний соціальний внесок зменшили від 37 до 22%. Відповідно політика держави полягала в тому, що в еквіваленті цієї суми має зрости мінімальна заробітна плата. Уже з 1 січня, знаємо, вона становить 3200 гривень. Протягом року дали бізнесу змогу адаптуватися до нововведень і зменшили податкове навантаження. Тепер хочемо підняти соціальні стандарти. В області очікують зростання надходжень до місцевих бюджетів. Нині 60% ПДФО залишаються в місцевих бюджетах. Якщо додати надходження від сплати податків на місцях, то це значний ресурс, який можна інвестувати у ремонт доріг, закладів соціальної сфери, облаштування інфраструктури тощо.
— У звіті про торішні результати роботи виконавчої гілки влади області ви підкреслили, що економіка області стабілізувалася, є покращення у царині соціально-економічного розвитку.
— Область входить до десятки кращих у країні за динамікою зростання в таких показниках, як індекс промислового виробництва, будівельної продукції, обсяг прямих іноземних, а також капітальних інвестицій, виробництво валової продукції сільського господарства, середньомісячна зарплата й індекс реальної зарплати.
До того ж торік в економіку Тернопільщини стали більше інвестувати.
Підприємства та організації активізували роботу і вклали у розвиток економіки на 40,9% більше, ніж попереднього року. Майже 60% загального обсягу капітальних інвестицій зробили в розвиток сільського господарства та промисловість. А це нові елеватори, фруктосховища, тваринницькі комплекси, сільськогосподарська техніка, виробничі лінії та обладнання.
2016 року уперше на Тернопіллі відбувся форум міжнародного рівня, де ми представили проекти розвитку області. Динаміка прямих іноземних інвестицій дала приріст і вивела Тернопільщину на четверте місце в Україні. Ми прийняли понад 80 іноземних делегацій, уже маємо сім міжнародних угод. Свій економічний потенціал представили спільноті Польщі, Угорщини, Чехії, Литви. Цьогоріч наша делегація взяла участь у форумі «Європа—Україна».
Тернопільщина розпочала освоєння нових ринків на азійському, африканському та австралійському континентах, відновила постачання товарів в Ірландію й Норвегію. Зростання експорту до Грузії, наприклад, становить понад 800%, до Литви — майже 200%, а з Білоруссю обсяг експорту збільшився втричі.
Понад 71% промислових підприємств області спрацювали прибутково та отримали 346 мільйонів гривень прибутків. За обсягом виробництва валової продукції сільського господарства Тернопільщина посіла восьме місце в країні. Торік за 11 місяців усі категорії господарств виробили продукції на суму 7,9 мільярда гривень, що становить 103,6%, домоглися успішних показників у харчовій та переробній галузях. Якщо в Україні приріст становить лише 1,9%, в нашій області цей показник — 14,7%.
— Які проекти з енергоефективності вдалося втілити в бюджетній сфері області?
— У бюджетній сфері краю втілили 158 енергоефективних та енергоощадних проектів на загальну суму 98,8 мільйона гривень (з них 80,4 мільйона — з державного бюджету). Торік котельні 21 бюджетної установи та організації перевели на використання відходів деревини. За цей рахунок зекономили понад 4,5 мільйона кубічних метрів природного газу та 2,2 мільйона кіловат-годин електроенергії. Крім того, реалізували 30 проектів з упровадження енергоощадних технологій у закладах освіти, перевели на альтернативні види палива 26 котелень, замінили на енергоощадні більш як дві тисячі вікон і понад 300 дверей.
— Чи значними були торік державні капіталовкладення в соціальну інфраструктуру області?
— Вони були рекордними. Будуємо та вводимо в експлуатацію школи, дитсадки, медичні заклади, очисні споруди, водогони. Втілювали 456 проектів регіонального розвитку.
— Показник наповнення бюджетів зріс?
— На Тернопіллі торік вдалось істотно підвищити показник наповнення бюджетів. Обсяг загального фонду місцевих бюджетів становив понад 2 мільярди гривень. Порівняно з 2015-м це більше на 42,5%. Область перевиконала план надходження основних видів податків і зборів.
— Як обласна влада здійснює соціальний захист краян?
— Порівняно з 2015 роком значно покращили показники з призначенням субсидій. Члени добровольчих батальйонів з Тернопілля, які зі зброєю в руках захищали Україну в зоні проведення АТО, почали отримувати статус учасника бойових дій. Торік на оздоровчу кампанію дітей спрямували з різних джерел надходжень на 1,6 мільйона гривень більше. Профінансували понад 30 проектів громадських організацій. Триває фінансування тернопільської університетської лікарні, де буде кардіоцентр, сучасний операційний блок травматології, в онкоцентрі — хіміотерапевтичне відділення. Закінчено реконструкцію інфекційного відділення лікарні швидкої допомоги. Вартість проекту становить понад 9,5 мільйона гривень, більш як половину цих коштів надала область із фонду регіонального розвитку. Крім того, розпочали реформаторський проект зі створення диспетчерського центру екстреної медичної допомоги, що дасть змогу мінімізувати швидкість приїзду до пацієнта.
Освіта в нас теж у полі зору. В області створили 12 опорних шкіл, на розвиток яких спрямували понад 15 мільйонів гривень. Навчальні заклади краю отримали понад 700 комп’ютерів. У нас з’явилися 42 новенькі шкільні автобуси.
— Туристичну галузь уже давно визначили для області пріоритетною. Що пропонували для приваблення мандрівників?
— Торік я зініціював проведення в області свят замків. Такий почин, вважаю, цілком виправдався, адже кількість туристів зросла на 15—20%. Знаходять позитивні відгуки традиційні етнофестивалі та сценізовані дійства історичної тематики. Туроператори сусідніх областей цікавляться подіями на Тернопільщині.
Облдержадміністрація підтримує зв’язок і налагоджує діалог між місцевими жителями, туристичним і готельно-ресторанним бізнесом, медіа-спільнотою. Торік відбулося кілька семінарів, тематичних зустрічей. Величезний рекреаційний потенціал Тернопільщини, її дивовижні пам’ятки культури та історичної спадщини важливо правильно подати. Туристові має бути комфортно у нас, тому розглядаємо варіанти поліпшення інфраструктури та сервісу. Наш край цікавий не лише влітку, приваблюють зимові свята, релігійно-духовні об’єкти та події.
Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Степан БАРНА. Народився 9 жовтня 1979 року в селі Нагірянка Чортківського району на Тернопіллі. Закінчив Тернопільські національні педагогічний та економічний університети, аспірантуру Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України. Стажувався в Іллінойському університеті (США) та Інституті Сходу Варшавського університету.
Обіймав посади голови науково-пошукового товариства «Обереги» та заступника директора ТОВ «Протекшн груп». У 2006—2009 рр. був депутатом Тернопільської облради. З 4 грудня 2014 р. — народний депутат України VIII скликання. З 2 квітня 2015 року — голова Тернопільської обласної державної адміністрації.
Ми в Google+