Цими вихідними лідери 20 найбагатших економік світу зібралися в Римі, щоб обговорити глобальні проблеми людства. Це перша зустріч країн «Великої двадцятки», до якої входять 19 країн та ЄС, за останні два роки. І якщо в доковідні часи президенти й глави урядів говорили про вільну торгівлю та економічну стабільність, то на нинішньому саміті в Римі ці питання витіснили загроза COVID-19 і глобальна зміна клімату. Окрім цього, лідери G20 мали розв’язати проблему зростання цін на енергоносії у світі та кризу із затримками на глобальних шляхах постачання товарів.
Серед учасників саміту були присутні найдосвідченіші державні діячі, зокрема Джо Байден, колишній сенатор і віцепрезидент США, який вперше відвідав саміт G20 як президент Сполучених Штатів; господар саміту, колишній голова Європейського центрального банку та нинішній прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі й канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка готується залишити свій пост після 16 років перебування на посаді. Ангелу Меркель у Римі супроводжував її ймовірний наступник, міністр фінансів і лідер соціал-демократів Олаф Шольц.
Однак троє лідерів, які мають доволі вагомий вплив на глобальну стабільність — глава Китаю Сі Цзіньпін, президент Росії Володимир Путін і король Саудівської Аравії Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд до Риму не приїхали. І це спричинило в багатьох експертів сумніви щодо того, наскільки життєздатним є формат G20 для врегулювання глобальних питань світової політики. Адже китайська промисловість — одне з найбільших у світі джерел забруднення довкілля, що призводить до змін клімату. Росія, яка веде агресивну політику щодо сусідніх країн та бере участь у численних дестабілізуючих військових конфліктах по всьому світу, безпосередньо причетна до енергетичної кризи, яка болюче вдарила по європейських країнах. А Саудівська Аравія, країна-засновниця ОПЕК, — найбільший експортер нафти у світі і має вагомий вплив на світовому енергетичному ринку.
Нульові відходи й декарбонізація
Попри те, що на саміті бракувало трьох поважних учасників, лідери G20 підписали спільне підсумкове комюніке, у якому визнали загальною метою досягнення глобальних нульових викидів парникових газів до середини ХХІ століття. Глобальні нульові викиди — означає скорочення викидів парникових газів до тієї межі, коли країна продукуватиме не більше шкідливих викидів, ніж вона може компенсувати за допомогою заходів-компенсаторів, як, наприклад, висаджування дерев.
Проте, окрім загальних декларацій, документ не містить чітких конкретних зобов’язань країн-підписантів і визначених термінів, коли глобальної вуглецевої нейтральності має бути досягнуто. Хоча у своїх внутрішньополітичних стратегіях США і Європейський Союз вже поставили собі за мету вийти на рівень нульових викидів до 2050 року. А Китай, Росія і Саудівська Аравія мають намір домогтися цього результату лише до 2060 року.
Учасники саміту заявили, що національні плани дій щодо скорочення викидів парникових газів слід буде «за потреби доопрацювати». Крім того, країни G20 взяли на себе зобов’язання до кінця року припинити фінансування закордонних проєктів із будівництва вугільних електростанцій. Це слугує потужним сигналом для таких залежних від викопних видів палива економік як Китай, Росія та Індія. Хоча конкретної дати відмови від використання вугілля лідери не назвали, пообіцявши лише зробити це якнайшвидше. Країни-учасниці G20 закликали також вживати ефективних заходів для обмеження глобального потепління в межах 1,5 градуса за Цельсієм. «Ми визнаємо, що наслідки зміни клімату на 1,5 градуса набагато менші, ніж на 2 градуси. Стримування потепління на рівні півтора градуса вимагатиме значних і ефективних дій та відданості з боку всіх країн», — йдеться в комюніке. Тим часом експерти ООН застерегли, що коли рівень викидів парникових газів у світі не буде радикально скорочено, то до кінця нинішнього століття середня температура на планеті зросте на 2,7 градуса за Цельсієм, що означатиме кліматичну катастрофу.
Загальний доступ до вакцин COVID-19
Щодо поширення пандемії коронавірусу, учасники саміту взяли на себе зобов’язання забезпечити «своєчасний, справедливий та загальний доступ» до вакцин. Так, вони хочуть сприяти досягненню мети ВООЗ провакцинувати не менше 40% населення планети від коронавірусу до кінця 2021 року та 70% до середини 2022-го. Наразі в багатих країнах уже провакциновано близько 70% населення, тоді як у бідних частка щеплених становить лише 3%. «Ми вживатимемо заходів для збільшення поставок вакцин і медичних товарів до країн, що розвиваються», — наголошується в документі.
Крім того, країни G20 мають намір співпрацювати задля взаємного визнання вакцин, які ВООЗ вважає ефективними. «Ми розширимо наші зусилля, щоб забезпечити прозорість, оперативність і передбачуваність поставок та використання вакцин там, де вони потрібні», — зазначається в документі.
Певне невдоволення підсумками саміту G20 вже висловив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, який також взяв у ньому участь. «Я підтримую повторне висловлення G20 відданості до втілення рішень на глобальному рівні, але залишаю Рим з невиправданими, але й з не похованими надіями», — написав генсек ООН у Twitter.
Утім, невирішені питання в дискусії щодо потепління на планеті перемістилися в Глазго, де розпочалася глобальна кліматична конференція під егідою ООН. У ній візьмуть участь 120 світових лідерів. І, як очікується, вони оголосять про нові зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів у своїх країнах до 2030 року.