Анатолій ПРИСЯЖНЮК, 
голова Київської облдержадміністрції

Виявляється, крім негативного аспекту криза має і позитивний. Він, як той холодний душ, тонізує й мобілізує владу та суспільство шукати нові, більш раціональні й ефективні шляхи досягнення мети. Україна вже не раз переживала скрутні часи. Невдовзі переборе і нинішні проблеми. У цьому твердо переконаний наш співрозмовник.

- Анатолію Йосиповичу, майже п'ять місяців тому, коли ви очолили область, вона посідала 23 місце за соціально-економічними показниками. Важко було?

- Скажу відверто, ситуація була непростою. Не хочу нікого образити, та Київщиною тривалий час ніхто серйозно не займався. Мільярдні борги, неповернені позики, безробіття, сотні підприємств без роботи плюс повністю розбалансована система влади. Обласна рада працювала сама по собі, взявши на себе всі функції управління. Уявіть, в її структурі навіть створили відділи, котрі начебто чимось управляли. От лише справжня мета цього своєрідного "холдингу" часто зводилась до того, щоб бажаючі отримати посаду чи якусь іншу преференцію приносили гроші.

Сьогодні з цією ганебною практикою, сподіваюсь, покінчено. З чиновником, який вважає, що не він, а йому мають прислуговувати люди, мені не по дорозі. І повірте, кажу це не заради красного слівця, - така моя позиція, яку відстоював і відстоюватиму надалі. Сьогодні обласна влада почала не лишень констатувати, а й вирішувати найбільш наболілі резонансні справи. Здебільшого всі вони пов'язані із землею. Ми вже відмінили сотні розпоряджень стосовно незаконного виділення ділянок, повернули у власність держави близько десяти тисяч гектарів. Наші ветерани, які тривалий час не могли зреалізувати своє право власності на землю, вже отримали п'ять тисяч актів. Твердо переконаний, що лише конкретними діями й справами ми зможемо повернути довіру людей до влади.

- Цьогорічний обласний бюджет вирізняє соціальна орієнтованість. Чи не так?

- Маєте рацію. Питанням соціального благополуччя громадян приділяємо особливу увагу. Видатки на утримання галузей соціально-культурної сфери становлять 96 відсотків зведеного бюджету області. На реалізацію соціальних програм, а сьогодні їх налічується 16, виділено 54 млн грн.

З одного боку, це не надто великі гроші, з другого - це кошти, які допоможуть підтримати ветеранів, освітян, науковців, хворих на діабет тощо. До речі, цього року ми запровадили, точніше поновили, давно забуті медичні профогляди у селах. Адже селянин, особливо в літній період, не завжди знайде час відвідати обласну лікарню чи поліклініку. Тепер із цим жодних проблем: бригада медичних працівників приїздить у найвіддаленіший населений пункт. З 1 вересня такі профогляди плануємо провадити і в дошкільних та освітніх закладах.

- Анатолію Йосиповичу, чи маєте програму розвитку малого та середнього бізнесу, як вона діє, на які дивіденди розраховує влада після її реалізації?

- Така програма є. Але щоб говорити про дивіденди, треба мати кошти, аби вона запрацювала. Сьогодні не кожен у змозі виплачувати чималі банківські відсотки за кредити, грошей, які є в резерві, також недостатньо. Зараз працюємо над збільшенням доходної частини, і в бюджеті на 2011 рік обов'язково збільшимо цю суму, аби ті, хто хоче займатися бізнесом, відчули державну підтримку.

- Який інвестор сьогодні потрібний області?

- Сільське господарство завжди було однією з ключових галузей у розвитку економіки Київщини. На жаль, сьогодні цей сектор переживає не ліпші часи. Чого лише вартує той факт, що 30 % продукції, котру ми споживаємо і яку можемо успішно вирощувати й виробляти на власній землі, завозиться з-за кордону, в тому числі з Білорусі. Тож розвиток конкурентоспроможності агропромислового виробництва, формування розвинутих продовольчих ринків, збільшення доходів сільського населення - це ті завдання, які потрібно вирішити передовсім.

У вересні ми проведемо інвестиційний форум, на якому обласна влада запропонує інвестору великі потужні програми з розвитку тваринництва, свинарства, відродження скотарства, переробки молока, м'яса тощо. Це дасть нам змогу рухатись уперед, значно поліпшити ситуацію в АПК. Створили інвестиційну раду, котру я очолюю особисто. Інвестор, чого не практикувалося раніше, буде повністю захищений. За кожним, хто вирішив розпочати бізнес у нашому краї, закріпимо особу з інвестиційної координаційної ради. Цей фахівець і супроводжуватиме увесь проект. Адже не секрет, що сьогодні, аби узгодити те чи інше рішення, бізнесмену потрібні роки.

Гадаю, створення таких виробництв позитивно вплине на рівень і якість розвитку регіональної виробничої бази: це і відчутні інвестиційні капіталовкладення, й новітні технології, забезпечення стійкого портфеля замовлень, зростання кількості робочих місць та зарплати. А для наших сільгоспвиробників - ще й розширені можливості для збуту продукції.

- Чи буде місцева влада втручатись у цінову політику на продукти харчування?

- На жаль, законних підстав самостійно регулювати ціни на продовольчому ринку ми не маємо. А ось щодо хліба соціальних сортів рекомендували виробникам не підвищувати ціни. Тим більше, що жодних підстав для цього немає. Цьогоріч зібрано непоганий урожай зерна, достатньо маємо його й у резерві. Більшість керівників хлібопекарських підприємств поставились до цієї пропозиції з розумінням.

Аналогічні домовленості підписано і з підприємствами, що займаються переробкою молока - вони переглянули ціни, за якими закуповують молоко. Якщо раніше за один зданий літр селянин отримував півтори гривні, то сьогодні здає свою продукцію не менш ніж за дві. Невдовзі плануємо проводити постійний моніторинг торговельних цін. Щоб виявити й припинити факти необгрунтованого підвищення вартості продуктів, звертатимемося до правоохоронних органів. Oбов'язково!

- Тема, яка, вочевидь, вже набила оскомину, - вартість газу, енергоресурсів. Як пом'якшити ситуацію?

- Нині, коли ціна на природний газ сягнула європейського рівня, завдання кожного громадянина, підприємства, установи чи відомства - економити ресурси, заощаджувати на всьому, ретельніше визначати пріоритети господарювання.

Щодо Київщини, то господарство області є одним з найенергоємніших у країні, воно застаріло і морально, й фізично. Монопольна система централізованого теплопостачання, сформована ще за часів планової економіки і дешевих енергоносіїв, довела свою повну недієздатність. Тоді мотивація як у споживача, так і у виробника енергоресурсів була відсутня.

Обладнання двох третин місцевих котелень області експлуатується ще з радянських часів, коефіцієнт корисної дії - менше 80 %. Більшість трубних мереж, їх теплоізоляція теж не відповідають нормативним вимогам, вони зношені або аварійні. До того ж, стандарти минулого століття відчутно поступаються закордонним аналогам, не витримують сучасних вимог з техніки безпеки тощо.

У найближчих планах обласної виконавчої влади -модернізація системи комунальної енергетики. Ще один варіант енергозбереження запропонували німці, які зголосилися збудувати в Поліському районі сонячну електростанцію. Це дасть змогу не тільки поетапно скорочувати витрати енергоносіїв і переходити на альтернативні джерела, а й створити додаткові робочі місця.

Також хочу наголосити, що підвищення ціни на газ не вдарить по кишенях малозабезпечених верств населення. Уряд створив безпрецедентну систему захисту громадян. Нові спрощені правила надання субсидій і зниження порогу для їх призначення дозволяють півтора мільйонам сімей реалізувати своє право на державний соціальний захист.

- Чи існує в області проблема кадрового забезпечення?

- Київщина потребує поповнення кадрового потенціалу агропромислового комплексу, закладів охорони здоров'я та освіти. Я особисто відвідав усі райони області, і як не прикро, всюди відчувається брак кадрів. Особливо гостро ця проблема стоїть на селі. Тому на колегії облдержадміністрації ми ухвалили на взаємовигідних засадах підписати угоди з провідними навчальними закладами - Національним медичним університетом імені О. Богомольця та Білоцерківським національним аграрним університетом. І вже цього року на безкоштовне навчання відправлено 150 юнаків та дівчат Київщини. Ми будемо уважно спостерігати за їхніми успіхами у навчанні, забезпечуватимемо проходження практики, а після закінчення навчання працевлаштовуватимемо молодих спеціалістів у їхніх рідних містах і селах. Я впевнений, що результати цієї роботи стануть очевидними вже найближчим часом.

Користуючись нагодою, хотів би привітати всіх громадян України з Днем Незалежності, побажати їм міцного здоров'я, миру, злагоди та впевненості в кращій долі своїх дітей, онуків та правнуків. А ми, влада, робитимемо все, аби ваші найзаповітніші мрії втілилися в життя.