ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

У Києві термомодернізують будинки

Вам здається, що за опалення ви платите надто багато? Все правильно. Так воно і є. Знали б, скільки переплачуєте, — вжахнулися б. Точної суми і ми вам не скажемо, але знаємо, скільки тепла витратиться марно, доки воно дійде від котельні до вашої квартири. Про це розповів міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Анатолій Близнюк.

— Нині середні втрати тепла у мережах — 15%. При цьому нормативними, які закладаються в тариф і оплачуються споживачами, вважаються 13%, — зауважив він. — У країнах ЄС тепловтрати мереж не перевищують 5–8%. Окрім того, на теплопостачання витрачається в півтора раза більше умовного палива, ніж у розвинених європейських країнах. Наприклад, собівартість виробництва 1 Гкал тепла в Україні – 416 грн, у Фінляндії – 550 грн, Болгарії – 398 грн, Данії – 800 грн. А вартість енергоносіїв у цих країнах значно вища. Система теплопостачання країни енергозалежна, тому енергоефективність систем життєзабезпечення – вимога часу.

За словами Анатолія Близнюка, 10–15% тепловтрат відбувається в котельнях за рахунок низького КПД, ще 15% — у тепломережах на шляху до споживачів, і до 40% – через конструктивні елементи будинків. Виходом із цієї ситуації він називає масштабну термомодернізацію житлового фонду.

Власне, люди, не чекаючи вказівки міністра чи інших посадовців, уже самі почали утеплятися. Своїм коштом міняють вікна, двері на енергозберігаючі, обклеюють стіни пінопластом… Словом, рятуються, як можуть. Муніципалітети більшості міст за браком бюджетних коштів лише спостерігають за цим процесом. Та тільки утеплюються ті, хто має на це гроші. Бідніші ж мешканці багатоповерхівок тільки мріють про таке. Однак напрошується питання: яка ж справжня ефективність такого «точкового» енергозбереження? Мабуть, надто низька. Та не скрізь так. Столиця, наприклад, нині запроваджує схему, яку, можливо, було б варто взяти на озброєння всій Україні. Міська влада не лише декларує бажання зменшити споживання енергоносіїв, а й вкладає у цю справу бюджетні кошти.

Як повідомив перший заступник начальника головного управління житлового господарства КМДА Сергій Крушановський, цього року в Києві розроблена і вже запрацювала комплексна програма утеплення будинків.

— Це стосується не тільки утеплення фасадів будинків, а й ремонту покрівель, сходових клітин. Повністю на фінансування цієї програми з міського бюджету виділено 40 млн грн. Більш ніж у тисячі будинків будуть виконані відповідні роботи. Крім того, в цій програмі йдеться про виконання робіт щодо ремонту внутрішніх систем електропостачання, ізоляції трубопроводів, заміни деяких трубопроводів гарячого водопостачання або опалення, зокрема, і ремонтні роботи на бойлерних.

Сергій Крушановський повідомив, що список будинків, ремонтні роботи у яких фінансуватиме бюджет, можна знайти на сайті Київської міської ради, переглянувши додаток до відповідного її рішення. От тільки, зауважує він, людям, які самі утеплили квартири, вкладені кошти не повертаються. А щодо того, як будинки «потрапляють» до програми, пояснив:

— Якщо це будинки комунальної форми власності, тоді житлово-експлуатаційні організації дають перелік тих, які підлягають утепленню або проведенню ремонту на покрівлях, на внутрішніх мережах. Якщо це ОСББ чи ЖБК — їхнє керівництво саме звертається до своїх райдержадміністрацій, складаються відповідні акти про стан цих будинків. Визначається, які з них потребують на даний момент найбільшого або найшвидшого проведення ремонтних робіт, і складаються відповідні графіки, що передаються до головного управління житлового господарства. Рішення про включення будинку до програми затверджується сесією Київської міської ради. До речі, за виконанням цих робіт стежать два контролюючі органи: державна експертиза, яка перевіряє кошторис, а також структури технічного нагляду, що перевіряють, чи саме цей будинок потребує такого обсягу робіт.