Нещодавно лідерка партії «Слуга народу» Олена Шуляк заявила, що парламент розглядатиме податкову реформу, яку назвали «10—10—10», лише якщо її підтримає Кабінет Міністрів України. Тож згодом, коли це відбудеться, у Верховній Раді має з’явитися урядовий законопроєкт. Автори податкової реформи висувають кілька вимог до неї.

Насамперед податок на прибуток (ПП), податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) і податок на додану вартість (ПДВ) мають становити по 10% кожний. Заплановано скасування єдиного соціального податку (ЄСВ) та військового збору (нині 3%).

«Урядовий кур’єр» проаналізував усі позитиви та негативи такої податкової реформи і вчасність її ухвалення у воєнний час.

Сміливість чи необачна необережність?

Крім зниження ставок податків, Офіс Президента та Міністерство економіки пропонують скасувати всі податкові пільги, посилити відповідальність за порушення податкового законодавства і надати Державній податковій службі доступ до інформації про банківські рахунки платників податків, тобто скасувати банківську таємницю. Ця податкова реформа має на меті зменшити податкове навантаження на бізнес. Однак проти таких змін виступають Міністерство фінансів, парламентський податковий комітет та Національний банк України. Критикують цю реформу також і чимало експертів.

«По-перше, самі автори концепції оцінюють прямі втрати бюджету внаслідок зниження податків і ЄСВ у 622 мільярди гривень. А скасування податкових пільг надає змогу компенсувати до бюджету лише близько 180 мільярдів гривень. За розрахунками Київської школи економіки на основі бюджетних показників 2021 року, реформа може призвести до падіння доходів держбюджету на 30—40%.

По-друге,  для ефективного аналізу наслідків зменшення ставки податків необхідно провести якісніше моделювання змін на податкові надходження, що й у мирний час складно.

По-третє, задля стабілізації бізнесу податкове законодавство має бути стабільним, щоб громадяни напевне знали, що їх очікує. Наприклад, у березні було скасовано мита, акцизи та 20% ПДВ на імпортні товари, проте у липні вирішено знову повернутися до цих податків», — зазначає заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова.

Ініціатива смілива, саме тому вона й викликала таку дискусію. Але розраховувати, що ідея матиме однакове сприйняття різних експертів, не варто, вважає Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm. Тому однозначно відповісти, чи ця ініціатива на часі і чого може бути більше від неї — позитиву чи негативу, неможливо.

«Якщо вона навіть залишиться на папері, може задати напрям дискусії та руху податкової політики України до максимальної лібералізації. А не продовжувати, топтатися в неокомуністичному болоті, де ми й перебували всі 30 років. Адже попри здобуття незалежності 1991 року, економічна модель України так і лишилася з часів урср. Ми не провели різких ліберальних реформ, як інші країни Східної Європи, а намагалися шліфувати давню комуністично-соціалістичну модель», — зазначає він.

Досвід не на користь реформі

Нещодавня історія на Шрі-Ланці показує, як швидко настає дефолт після різкого невиправданого зниження податків. Чи справді досвід інших держав з такого різкого зниження податків  лише негативний? Можливо, є й позитивні приклади?

«На нашу думку, для різкого зниження податків має існувати переконлива економічна аргументація. Про існування обґрунтованих підстав для зниження ставки податків свідчить не лише ситуація на Шрі-Ланці, а й у Туреччині», — зазначає Вікторія Тютюнникова.

Ситуація в Туреччині демонструє, що таке зниження ставок податків на тлі інфляції провокує її зростання. Стрімке зростання інфляції в цій країні триває. У липні цей показник прискорився до 79,6% у річному вимірі порівняно з 78,6% у червні. Про це свідчать дані статистичного інституту країни Turkstat. Інфляція оновила максимум з вересня 1998 року. А зростання цін у Туреччині прискорюється вже 15 місяців поспіль.

Сергій Фурса, спеціаліст відділу продажу боргових цінних паперів Dragon Capital, вважає, що ситуація на Шрі-Ланці чітко показує, як швидко настає дефолт після різкого невиправданого зниження податків.

«Провели експеримент начебто спеціально для України. І отримали дефолт та заколоти в народі. А президент утік, щоправда, не в ростов, а на Мальдіви, тому що це не сприяє зростанню економіки. Натомість дірка в бюджеті з’являється миттєво, отже, різко зростає борг», — зазначає він.

Іван Нікітченко пропонує пригадати, що 1999 року Україна запровадила спрощену систему оподаткування, коли стало можливим сплачувати 3—5% з обігу. «І з 2000 року економіка України нарешті почала зростати. Весь малий бізнес, ІТ-індустрія в Україні стали можливими саме завдяки спрощеній системі оподаткування», — каже експерт. Однак він додає, що одночасного стрімкого зниження всіх податків в історії України не було.

Щодо місцевих громад

Дехто з експертів зазначає, що автори уникають пояснень, як передбачено компенсувати значний додатковий дефіцит місцевих бюджетів, спричинений зменшенням ПДФО та податку на прибуток. А це може підірвати всі добрі підсумки реформи з децентралізації.

На ці зауваження Андрій Длігач, генеральний директор Advanter Group, один з авторів податкової реформи, зауважує, що не виникає додаткового дефіциту, а завданням моделювання було збереження місцевих видатків незмінними.

«Проте така відповідь не вказує напевно, який механізм компенсуватиме місцевим бюджетам витрати від зниження ставки податків. А. Длігач звернув увагу, що для місцевих громад розглядають варіанти, як допомогти їм залучати більше інвесторів і бізнесу. Звісно, збільшення кількості інвесторів — це завжди добре, однак ретельно опрацьована реформа не може опиратися на такі загальні речі для обґрунтування її економічної доцільності», — вважає Вікторія Тютюнникова.

Іван Нікітченко стверджує, що автори покладаються на ефект детінізації, створення підприємств та робочих місць внаслідок пожвавлення економічної активності. Але він додає: коли не бачиш тексту всієї реформи, багато моментів залишаються для додумування.

Суперечності компенсаторів

Автори реформи пропонують компенсатори надходжень до бюджету: скасування відшкодування ПДВ для експортерів, додаткова рента з природного газу, додаткові акцизи з алкоголю та тютюну, додаткові екологічні податки тощо. Це добрі компенсатори чи вони будуть все-таки деструктивними?

Як аналізує Вікторія Тютюнникова, скасування відшкодування ПДВ для експортерів сировини може спричинити тінізацію цього ринку та зменшення закупівельних цін експортерів. «Додаткова рента з природного газу та інших джерел — рента на видобуток газу безпосередньо пов’язана із середньою митною вартістю імпортованого газу. Нині вона перевищує дохід від продажу вітчизняного газу. Додаткові акцизи з алкоголю та сигарет — теж не дієвий компенсатор, оскільки це дасть змогу  покрити лише незначну суму, за оцінками самих авторів. Екологічні податки — немає інформації про деталі щодо бази та підходу до нарахування, тому неможливо назвати суму, яку вони зможуть компенсувати», — додає експерт.

Іван Нікітченко вважає, що частина компенсаторів може спрацювати. Проте підвищення акцизів без реформи силового блоку, на його думку, навпаки, призведе до збільшення тінізації ринків алкоголю та тютюну.

Якою може бути злагоджена та економічно не шкідлива ні для бізнесу, ні для держави податкова реформа?

В Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва вважають, що нині актуальним може бути лише зменшення або часткове скасування ЄСВ  для зниження навантаження на фонд оплати праці. Доцільно звернути увагу на зауваження Нацбанку України про те, що в умовах війни зміну податкового законодавства слід спрямувати суто на спрощення адміністрування податків і не зумовлювати ще більше скорочення податкових зборів та розширення бюджетного дефіциту.

ДО РЕЧІ

Кабінет Міністрів найближчим часом не планує змін до Податкового кодексу, заявив у середу під час пресконференції Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він наголосив, що проєкт Державного бюджету на 2023 рік базується на чинній податковій базі, і зауважив, що в уряду є плани, як зробити Україну більш привабливою для інвесторів, однак це перспектива кількох років, яка буде вже по завершенню війни.